Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Геологія.doc
Скачиваний:
329
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
18.97 Mб
Скачать

14.5.2. Випробування свердловин

Для виконання вимог щодо охорони надр у процесі розбу­рювання нафтових і газових родовищ потрібно дотримуватися таких ос­новних умов:

  • вибір технології розкриття і випробування перспективних горизонтів, що забезпечує попередження викидів і поглинань, обвалів та інших аварій­ них ситуацій у свердловині;

  • розкриття продуктивних інтервалів із застосуванням промивальних рідин, що забезпечують мінімально можливе забруднення привибійної зо­ ни шарів і зменшення їх продуктивності;

  • випробування проміжних (непроектних) інтервалів, якщо в них ви­ значені перспективи за геолого-геофізичними даними;

  • вибір конструкції свердловини, що забезпечує безаварійну й ефектив­ ну пробну експлуатацію горизонтів;

  • забезпечення надійної ізоляції всіх інтервалів нафтогазоводопроявів, поглинальних інтервалів та створення надійного зв'язку свердловини і пла­ ста через перфораційні отвори;

  • вибір способу перфорації експлуатаційної колони після її цементу­ вання, що може забезпечувати проектну продуктивність свердловини у майбутньому, її належний технічний стан;

  • вибір інтервалу перфорації, що забезпечує максимальне розкриття продуктивного інтервалу за умови запобігання передчасному обводнюван­ ню підошовними водами і прориву газу з газової шапки;

  • вибір способу освоєння свердловини, що забезпечує проектну її про­ дуктивність, запобігання відкритому фонтануванню й іншим аварійним си­ туаціям (руйнування привибійної зони, зминання колони тощо);

  • забезпечення проведення комплексу глибинних досліджень свердло­ вини для одержання потрібного обсягу інформації про геолого-геофізичні властивості об'єкта.

У процесі випробування свердловин на нафтових і газових родовищах слід враховувати і вимоги охорони навколишнього середовища, тобто ви­ключати небезпеку будь-якого забруднення навколишнього середовища, а саме: штучну зміну фізичних, хімічних і біологічних характеристик атмо­сфери, землі та води, які погіршують умови життєдіяльності рослинних і тваринних організмів негайно або в майбутньому. Так, атмосферу можуть забруднювати чадний газ від дизелів бурової установки, гази з дегазаторів бурового розчину, пил сипких матеріалів і хімічних реагентів.

Комплекс природоохоронних робіт вибирають з урахуванням особли­востей природно-кліматичних та ґрунтово-ландшафтних умов спорудження свердловин і проектної технології їх випробування.

Слід використовувати бурові розчини та технологічні рідини, які є екологічно чистими або характеризуються мінімальними забруднювальни­ми властивостями. Одним з важливих природоохоронних заходів є змен­шення об'ємів відходів у результаті багатоступеневого очищення рідин, яке застосовують при освоєнні свердловин.

Основні напрями утилізації відходів буріння: використання бурових стічних вод у системі зворотного технічного водопостачання; захоронення відпрацьованих рідин — різного типу ПАР, або їх транспортування у вста­новлені для цього місця, де їх з часом утилізують.

Найліпшим і найефективнішим методом утилізації відпрацьованих бу­рових розчинів є їх повторне використання. Проте в умовах бездоріжжя, великих відстаней, коли багаторазове застосування бурових розчинів або ПАР стає економічно невигідним, треба використовувати пересувні уста­новки для переробки цих рідин.

Після закінчення усіх робіт на ділянках, що відведені під будівництво свердловин і їх освоєння, передбачається:

• виведення усіх споруд і тимчасових приладів з ділянки;

• надійна герметизація устя свердловин із встановленням металевої етикетки, де зазнаної» адлщ ЧУЛЖ^т^ЗШЖНМ, якщо свердловина була непродуктивною;

  • вивезення і спалювання залишків нафтопродуктів, одержаних під час випробування свердловин;

  • вивезення будівельного сміття і бурового шламу;

  • риття дренажних траншей для скидання застояної води;

  • засипка амбарів з пошаровим трамбуванням;

  • пошарове переміщення родючого шару грунту з місць схову, рівномір­ ний розподіл його в межах рекультивованої ділянки і утворення рівної по­ верхні після ущільнення.