- •0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- •Підручник
- •1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- •1.1. Проблеми, повязан1
- •3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- •1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- •1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- •1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- •12 Нафтогазопромислова геолопя
- •1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- •1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- •1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- •2.1. Категорії свердловин
- •2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- •2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- •2.4. Конструкція свердловини
- •2.5. Планування буріння свердловин
- •2.5.1. Перспективне планування
- •3.1. Відбір і вивчення керна
- •3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- •3.1.2. Збереження керна
- •3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- •3.2. Відбір і вивчення шламу
- •3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- •3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- •3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- •3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- •3.3. Інші геологічні спостереження
- •3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- •3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- •3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- •3.4.1. П'єзометричні свердловини
- •3.4.2. Контрольні свердловини
- •3.4.3. Нагнітальні свердловини
- •3.5. Геологічний контроль
- •3.6. Ускладнення
- •3.7. Геологічна документація
- •3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- •3.8.1. Гранулометричний аналіз
- •3.8.2. Мінералогічний аналіз
- •3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- •3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- •3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- •3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- •3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- •3.8.8. Визначення пористості
- •3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- •3.8.12. Визначення тиску насичення
- •3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- •3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- •3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- •4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- •4.1.1. Загальна кореляція
- •4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- •4.1.3. Складання кореляційних схем
- •4.1.4. Складання
- •4.1.5. Регіональна кореляція
- •4.2. Складання геологічних профілів
- •4.2.1. Побудова геологічних профілів
- •4.3. Побудова структурних карт
- •4.3.1. Метод трикутників
- •4.3.2. Метод профілів
- •4.3.3. Метод сходження
- •4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- •4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- •4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- •4.3.7. Побудова карти поверхні
- •4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- •4.4. Побудова карт
- •4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- •4.4.8. Зональні карти
- •5.2. Радіоактивні методи каротажу
- •5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- •5.3.1. Каротаж мікрозондами
- •5.3.2. Боковий каротаж
- •5.3.3. Термокаротаж
- •5.3.4. Кавернометрія
- •5.3.5. Газовий каротаж
- •5.3.6. Механічний каротаж
- •5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- •5.3.8. Акустичний каротаж
- •5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- •5.4. Інтерпретація даних гдс
- •5.4.1. Розчленування
- •5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- •6.1. Гранулометричний склад порід
- •6.2. Пористість порід
- •6.3. Проникність порід
- •6.4. Тріщинуватість порід
- •6.5. П'єзопровідність гірських порід
- •6.6. Гідропровідність гірських порід
- •6.7. Вплив термодинамічних умов
- •6.8. Про можливість
- •6.9. Класифікація колекторів
- •7.2.1. Класифікація нафт
- •7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- •7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- •8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- •8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- •8.1.2. Використання термометрії
- •8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- •8.2.3. Інші причини формування нгпт
- •8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- •8.2.5. Використання інформації
- •8.2.9. Використання інформації
- •9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- •9.2. Сили,
- •9.2.1. Напір води
- •9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- •9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- •9.2.4. Пружність рідини і породи
- •10.1. Розкриття горизонтів
- •10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- •10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- •10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- •10.3.1. Застосування пар
- •10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- •Розробка нафтових і газових родовищ
- •11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- •11.1.3. Комбінована система розробки
- •11.1.4. Порядок виділення
- •11.2. Системи розробки
- •11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- •11.3. Особливості розробки
- •11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- •11.3.2. Поклади нафти
- •11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- •11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- •11.3.5. Нафтові поклади
- •11.3.6. Нафтові облямівки
- •11.3.7. Газові поклади
- •11.3.8. Газоконденсатні поклади
- •11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- •11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- •12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- •12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- •12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- •12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- •12.1.5. Інші види дії на пласт
- •13.1. Вибір об'єктів
- •13.2. Спостереження в процесі видобутку
- •13.4. Нагнітання газу
- •13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- •13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- •13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- •13.9. Застосування ультразвукових коливань
- •13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- •13.11. Витіснення нафти
- •14.1. Організація геологічної служби на промислах
- •14.2. Геологічний контроль
- •14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- •14.5. Охорона надр
- •14.5.1. Буріння свердловин
- •14.5.2. Випробування свердловин
- •14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш
3.5. Геологічний контроль
ЗА КАПІТАЛЬНИМ РЕМОНТОМ СВЕРДЛОВИН
Складний ремонт у нафтових свердловинах виконують бригади капітального ремонту, що є у кожному нафтогазодобувному управлінні, які укомплектовані відповідним устаткуванням. Геологічна служба здійснює контроль за якістю проведеного капітального ремонту свердловин.
До розряду капітального ремонту належать роботи:
ремонтно-ізоляційні — з ізоляції сторонніх (верхніх чи нижніх) вод для відновлення експлуатації нафтового горизонту; також проводять по вернення на один із пропущених вищезалягаючих горизонтів у разі ізоляції підошовних вод;
ловильні — для ліквідації аварій і вилучення із свердловини метале вих предметів, звільнення прихоплених піском труб тощо;
ремонтно-виправні — пов'язані із виправленням дефектів в експлуа таційній колоні;
інші: очищення вибою, прострілювання труб тощо.
Для проведення робіт з капітального ремонту свердловин потрібно попередньо вивчити геолого-технічну документацію свердловин і спостерігати за ними для планування їх роботи.
У разі аварії обстежують стовбур свердловини для з'ясування стану експлуатаційної колони та встановлення положення аварійних предметів. У разі обводнення свердловини визначають місце і шляхи проникнення сторонніх чи підошовних вод. Для цього досліджують свердловину, застосо-
вуючи промислові і промислово-геофізичні методи, вивчають води способом відбору проб і їх лабораторного аналізу.
Техніка проведення ловильних, ремонтно-ізоляційних і ремонтно-виправних робіт описана в спеціальній літературі з експлуатації та буріння нафтових і газових свердловин.
Під час проектування інших робіт, пов'язаних з підвищенням ефективності експлуатації свердловини, геолог повинен ретельно вивчити стан експлуатації всіх газонафтових продуктивних горизонтів, а також геолого-технічний стан окремих свердловин. За результатами таких досліджень:
вибирають експлуатаційні об'єкти для повернення на вищезалягаю- чий продуктивний пласт (у разі виснаження експлуатованого свердлови ною горизонту);
визначають об'єкти для забурювання нових стовбурів у експлуатацій них свердловинах (якщо відновлення експлуатаційної свердловини іншим способом чи затягується, чи не досягається);
вибирають метод ізоляції підошовної води (що може давати ефект лише за наявності глинистих прошарків у підошовній частині продуктив ного горизонту);
прострілюють колони з метою збільшення кількості отворів в експ луатаційній колоні для укрупнення експлуатаційного об'єкта;
здійснюють обробку привибійної зони тощо.
Для підземного ремонту газових свердловин попередньо слід їх заглушити. Цим підземний ремонт газових свердловин відрізняється від ремонту нафтових свердловин. Для глушіння свердловини у затрубний простір закачують глинистий розчин (в умовах невисоких пластових тисків можна закачувати і воду). Найчастіше виконують такі роботи з капітального ремонту газових свердловин: цементування свердловин для ліквідації тих, де з'явились сторонні чи підошовні води; повернення на інший об'єкт; ремонтні і ремонтно-ліквідаційні роботи та ін. Викладене вище показує, що роботи з капітального ремонту свердловин досить різноманітні: переважно ремонтно-ізоляційні, ловильні, роботи з чищенням свердловин і ліквідаційні. Завдання їх полягає в тому, щоб зменшити простої свердловин і збільшити величину коефіцієнта експлуатації до 0,95. Особливу швидку втрату продуктивності свердловин спостерігають у разі проривання підошовних чи верхніх вод, що призводить до відтискування нафти водою.
Ті чи інші ізоляційні роботи здійснюють залежно від характеру води та інших умов у свердловині. У разі проривання верхніх вод ведуться затрубні цементування під тиском.
За наявності підошовних вод застосовують різні способи ізоляції: звичайне цементування низу свердловин з підійманням фільтрової частини труб на вищезалягаючі пласти; нагнітання у пласт цементних розчинів; гідро-розрив пласта з подальшим нагнітанням у пласт в'язкої нафти і цементажем інтервалу гідророзриву; введення в пласт реагентів, що утворюють під час взаємодії з пластовою водою гелі, які закупорюють для води зони, та ін.
Останнім часом на промислах східних районів України роблять спроби роздільно відбирати воду і нафту в одній і тій самій свердловині, обладнаної пакером. У різних умовах ці методи можуть давати різний ефект; якщо
неможливо відновити експлуатацію колишнього горизонту, вибій свердловини ліквідують, а її переводять на експлуатацію одного з пропущених ви-шезалягаючих горизонтів, розкриття яких здійснюють перфорацією чи торпедуванням обсадної колони.
Нерідко, особливо в умовах непомірних депресій і малих розмірів фільтра, спостерігається зминання обсадних труб, виправлення яких є особливою категорією капітального ремонту.
Значну частину робіт з капітального ремонту складають очищення свердловин від предметів, що засмічують їх, особливо в старих свердловинах, що простоюють, а також ліквідація щільних залежалих піщаних і глинистих пробок.
Розширення фронту робіт з капітального ремонту свердловин значною мірою сприяє збільшенню коефіцієнта використання фонду свердловин і зменшенню фонду свердловин, що простоюють.