8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення

Існують такі поняття про тиски в земній корі.

Гірський тиск — це тиск у будь-якій точці земної кори на глибині. Він характеризується двома складовими: геостатичним і тектонічним тиском (або тиском, що виникає в земній корі в результаті дії тектонічних зусиль).

8.2.3. Інші причини формування нгпт

У наведеній вище математичній моделі процесу формуван­ня НГПТ описано основні природні причини, або критерії, які впливають на формування НГПТ у природних резервуарах залежно від особливостей геологічної будови того або іншого району (області). Крім цих найпоши­реніших критеріїв на формування НГПТ можуть також впливати, хоча і меншою мірою, причини, розглянуті нижче.

А. Вторинне мінералоутворення і цементація матеріалу в природному резервуарі, в результаті чого зменшується об'єм пористого простору і стис­куються порові флюїди.

Б. Хімічні перетворення вуглеводнів безпосередньо в покладі: окис-нення нафти і перетворення її на асфальт, антраксоліт та інші похідні вуг­леводнів, в результаті чого може вивільнятися газ високого тиску, який утворює в покладі НГПТ. Крім того, в зоні ВНК в результаті дії мікроорга­нізмів, які споживають водень, можуть виділятися вуглекислий та інші га­зи, що і підвищує пластовий тиск у природному резервуарі.

В. Явище осмосу, за рахунок якого може відбуватись поступове від­фільтровування в колектори пластових вод, які проходять через глинисті породи, в яких вони опріснюються. Після того як ці води попали в колек­тор, в ньому підвищується пластовий тиск. Як правило, мінералізація пла­стових вод у колекторі при цьому значно зменшується. Глинисті шари віді­грають роль напівпроникних мембран.

Г. Дегідратація гірських порід, унаслідок чого в колектори природних резервуарів можуть надходити значні порції вод, які впливають на форму­вання НГПТ, а також гідратація гірських порід. Прикладом може бути пе­ретворення ангідриту на гіпс, об'єм якого в цьому процесі збільшується,

суміжні колектори стискаються, що впливає на підвищення в них пласто­вого тиску.

Д. Утворення в природних резервуарах умов внутрішньорезервуарної міграції флюїдів у напрямку склепінь складок, що зумовлює переформу­вання, а також формування нафтогазоносних покладів. Якщо швидкість руху флюїдів у колекторах у цьому напрямку перевищує швидкість виходу з них флюїдів у вмісні породи, в склепінних частинах структур формуються НГПТ з високими коефіцієнтами аномальності.

Е. Підіймання окремих блоків осадової оболонки земної кори під дією тектонічних зусиль. Якщо в цих блоках були ізольовані колектори, навіть з нормальними пластовими тисками, то на менших гіпсометричних рівнях вони будуть надгідростатичними.

Ж. Проникнення в колектори сопкової брекчії грязьових вулканів; про­никнення високонапірних ювенільних флюїдів із підкорових оболонок Землі в осадові відклади, а також землетруси, моретруси, цунамі, які зумовлюють раптове (стресове) підвищення тектонічних напружень у природному резер­вуарі та як наслідок — пластових тисків. Проте спостереження показали, що підвищені пластові тиски в колекторах зберігаються дуже короткий час.