14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш

Розробку (експлуатацію) родовищ нафти або газу здійсню­ють за затвердженою технологічною схемою або проектом. При проекту­ванні розробки керуються перевіреними та прийнятними методиками роз­рахунків, беручи до уваги специфіку геологічної будови, геолого-промис-лові особливості родовищ і фізико-хімічних властивостей пластових флюї­дів, згідно з вимогами і положеннями нормативних рекомендацій регла­ментів і правилами розробки родовищ нафти та газу.

Правила охорони надр у процесі промислової експлуатації передбача­ють неухильне виконання проектних рішень. Необхідно здійснювати гео-лого-промисловий контроль і гнучке регулювання розробки. Контроль і регулювання розробки мають забезпечити ефективне використання пласто­вої енергії, системи впливу на пласт, фонду свердловин, заходів щодо ін­тенсифікації нафтогазовидобутку з цих свердловин для підтримки проект­них (планових) темпів видобутку нафти, газу і досягнення максимально можливої в певних геолого-технологічних умовах величини коефіцієнта нафтогазоконденсатовіддачі.

Для вирішення перелічених завдань потрібно:

• підтримувати пластовий тиск на рівні, що забезпечує ефективну екс­ плуатацію фонду свердловин;

• не допускати закачування надвеликих обсягів води і, відповідно, надмірного підвищення пластового тиску, що може істотно ускладнити буріння нових свердловин;

• розподіляти обсяги закачування по ділянках покладу точно у відпо­ відності до відбору рідини на цих ділянках;

• здійснювати (особливо на пізніх стадіях розробки) заходи щодо зміни напрямків фільтраційних потоків, перехід на циклічне заводнення на ділян­ ках, охоплених розробкою;

• максимально використовувати пластову (супутню) воду в процесі за­ воднення для підвищення повноти нафтовитіснення;

• не допускати високих відборів рідини, особливо по свердловинах, які розташовані поблизу контурів водоносності, газоносності, нагнітальних ря­ дів, щоб максимально запобігти передчасному обводненню, загазовуванню, зменшенню впливу накачування в свердловинах внутрішніх рядів; вживати своєчасно заходи щодо введення в експлуатацію свердловин бездіяльного фонду, збільшення термінів міжремонтної роботи свердловин, переходу їх на механізовані способи експлуатації, зміни режиму роботи устаткування для підіймання рідини з метою повнішого використання пробуреного фон­ду свердловин, рівномірного розподілу відборів продукції і закачування ро­бочого агенту по площі покладу;

• у разі різкого зменшення продуктивності, збільшення обводненості, проривів газу тощо своєчасно вживати заходи щодо інтенсифікації нафто- газовидобутку, ізоляції вод, загазованих інтервалів;

• під час проведення робіт з підвищення продуктивності свердловин обмежувати тиск закачування робочого агенту в пласт та інтенсивність йо­ го обробки поблизу ВНК, ГВК, ГНК, щоб не відбулося передчасного під­ тягування води та прориву води або газу в оброблюваній свердловині.

Одне з основних завдань охорони надр нафтових і газових родовищ — максимальне використання запасів нафти і газу з дотриманням умов, за яких не було б шкідливих наслідків для навколишнього і підземного сере­довищ.

Технологія розробки нафтових родовищ із впливом на пласт завод­ненням дала змогу істотно підвищити ступінь видобутку запасів нафти та вирішити основне завдання з охорони надр. В умовах застосування прог­ресивного методу заводнення, що забезпечує значне збільшення коефіці­єнта нафтовіддачі, майже половина запасів нафти усе ще залишається в надрах.

Отже, застосування нових методів впливу на пласт — це основний спосіб підвищення ефективності використання запасів надр нафтових і га­зових родовищ.

Утім процеси, що відбуваються в надрах нафтогазових родовищ із зас­тосуванням нових методів впливу на пласт, вивчені ще неповністю. Тому слід широко розвивати нові методики геолого-промислових досліджень для пізнання нових внутрішньопластових процесів, обгрунтування ефективного впровадження цих процесів у різних геологічних умовах для забезпечення заходів щодо охорони надр і навколишнього середовища.

Важливе значення для охорони надр має контроль за станом розробки родовищ, особливо за просуванням контурів нафтогазоносності, пластовим тиском, гідродинамічними зв'язками між пластами.

Роботу експлуатаційних і нагнітальних свердловин проводять за вста­новлених технологічних режимів, які забезпечують збереження скелета пласта і не допускають обводнення свердловин.

Оскільки експлуатаційні, нагнітальні та інші свердловини є капіталь­ними спорудами, розрахованими на довготривалий термін експлуатації, слід вживати заходи щодо захисту від корозійної дії середовища на об­ладнання свердловини. Порушення герметичності колон може спричини­ти утворення грифонів, міжпластових перетоків, відкритого фонтануван­ня та інших недопустимих наслідків, які призводять не лише до втрат вуглеводневої сировини, а й до масштабного забруднення навколишнього середовища.

Одним із ефективних заходів захисту експлуатаційної колони є пакеру-вання міжколонного простору і заповнення його буферною рідиною з до­бавками інгібіторів корозії.

Обсадні колони нагнітальних свердловин експлуатуються у важчих умовах, ніж нафтові, і терміни служби їх значно менші. Тому необхідно збільшувати їх надійність і довговічність. Для цього уникають контакту за­качаної води з внутрішньою поверхнею обсадних колон і захищають об-садну колону при її встановленні у привибійній зоні свердловини трубами із корозійностійких матеріалів (захисним покриттям), діючу колону захи­щають спущеним на НКТ хвостовиком або трубами з протекторних ма­теріалів, а також герметизують нарізні з'єднання НКТ, якими закачують стічні води.

У процесі будівництва та експлуатації свердловин проводять комплекс заходів, які запобігають витіканню флюїдів.

Щоб уникнути відкритого фонтанування під час розкриття продуктив­ної частини розрізу, густину бурового розчину вибирають відповідно до геологічних умов у кожному конкретному районі.

У процесі проводки експлуатаційних нафтових і газових свердловин усі пройдені пласти ізолюють у результаті спуску і цементування обсадної колони для забезпечення перекриття всіх нафтоносних, газоносних і ро-доносних пластів розрізу. Висота підіймання цементу в експлуатаційних свердловинах має бути не менше ніж на 50 м вище покрівлі продуктивно­го пласта. Висоту підіймання цементу перевіряють термокаротажем, ра­діоактивним каротажем (для чого в цементний розчин додають радіоак­тивні ізотопи). Усі дані щодо роботи з цементування фіксують у справі свердловини.

Після цементування свердловину обов'язково випробовують для пере­вірки якості цементування і герметичності колони. Випробування колони на герметичність проводять за відповідними правилами залежно від харак­теру свердловини. Випробування експлуатаційної колони на герметичність здійснюють опресуванням чи зниженням рівня, що визначають залежно від конкретних особливостей свердловини. Колону вважають герметичною, якщо встановлений на усті свердловини тиск за 30 хв знизиться не більше ніж на 0,05 МПа за тиску випробування 7,0—10,0 МПа і не більше ніж на 0,03 МПа за тиску 4,0—6,0 МПа.

Для запобігання відкритому фонтануванню із розвідувальних і експ­луатаційних свердловин нафтоносні або газоносні пласти з НГПТ, а також пласти з невідомими пластовими тисками варто розкривати з промиванням у міру обважненими глинистими розчинами із встановленням превентора на усті свердловини. Усю арматуру експлуатаційної колони потрібно ви­пробовувати опресуванням: перед установленням на робочий тиск, зазна­чений у паспорті, і після установки — разом з колоною на тиск, припусти­мий для колони, але не більше зазначеного в паспорті превентора.

Обвалення порід у свердловинах можуть відбуватися внаслідок не­стійкості прохідних порід. При цьому найменш небезпечними є піщані по­роди, що осипаються у вигляді невеликих шматочків, порівняно легко ви­носяться на поверхню глинистим розчином за відповідної швидкості промивання свердловин. Глини і сланці розбухають і можуть часто утворювати значні за висотою пробки. Попередження обвалень проводять за допо­могою чистого і високоякісного промивального розчину, що характеризу­ється мінімальною водовіддачею, а також забезпеченням відповідної швид­кості промивання свердловин.

Під час розробки газових родовищ, а також в умовах підземного збері­гання нафти і газу особливу увагу звертають на контроль герметичності свердловин і в цілому сховищ вуглеводнів.

Під час розробки газових родовищ і в ПСГ відбуваються інтенсивна зміна стану пластових флюїдів та їх переміщення, що може спричинити утворення поверхневих ореолів загазованості на прилеглих територіях. То­му потрібний газохімічний контроль стану розробки родовищ і ПСГ. Як показує світова практика, експлуатацію ПСГ і газових родовищ (особливо, якщо вони знаходяться на малих і середніх глибинах) не проводять тому, що поступове загазовування відкладів, що залягають над ПСГ і над газо­вими родовищами, навіть з нормальними (гідростатичними) тисками, через велику мобільність газу дуже часто забруднює навколишнє середовище ве­ликих районів у зв'язку з виходами газу в атмосферу. Це призводить не лише до пошкодження повітря в районах, де мешкає населення, а й до ка­тастрофічних вибухів і пожеж.

14.5.4. Консервація і ліквідація свердловин

До категорії свердловин, що можуть бути тимчасово закон­сервовані, належать:

• розвідувальні, що дали промислові припливи нафти чи газу на роз­відувальних площах або на нових ділянках родовища до закінчення їх об­лаштування і введення в промислову чи дослідну експлуатацію;

• розвідувальні, пробурені за контуром нафтогазоносності, якщо їх мож­на використовувати як нагнітальні (чи п'єзометричні) під час розробки родовища;

• нафтові і газові, експлуатацію яких тимчасово припинено, щоб не спричинити передчасної дегазації чи обводнення покладу;

• нафтові, що дали нафту низької якості з обмеженням її видобутку на певній ділянці;

• нафтові і газові, експлуатацію яких припинено з метою дотримання вимог протипожежної і санітарної охорони, а також свердловини, розташо­вані у межах населених пунктів;

• нафтові і газові, обводнені у процесі експлуатації, якщо їх використо­вуватимуть як нагнітальні (п'єзометричні) у подальшій розробці родовища;

• високообводнені і малодебітні, експлуатація яких у цей час є невигід­ною, за умови, що тимчасова консервація не спричинить погіршення стану розробки в цілому.

Під час розробки нафтових і газових родовищ ліквідації підлягають:

• розвідувальні свердловини, що виконали своє призначення; ті, що вия­вилися після буріння непродуктивними; оцінні та інші спеціального при­значення, що виконали поставлені завдання;

• свердловини, що не доведені до проектної глибини і не розкрили про­ектний інтервал з геологічних і технічних причин;

• видобувні свердловини, пробурені у несприятливих геологічних умовах (тобто там, де продуктивний об'єкт відсутній чи представлений поганими колекторами);

• свердловини, заплановані як розвідувальні чи видобувні, але не підля­гають ліквідації з технічних причин через низьку якість проводки і аварій­ність у процесі буріння;

• свердловини, які обводнились до проектного рівня, чи свердловини, дебіт нафти яких знизився до мінімальної (проектної) величини, коли їх не можна використовувати як нагнітальні, п'єзометричні чи видобувні наіншому об'єкті;

• нагнітальні і спостережні свердловини, якщо їх подальше використан­ня неможливе чи недоцільне з геологічних і технічних причин.

Ліквідацію свердловин обов'язково проводять з необхідними ізоляцій­ними роботами для дотримання вимог охорони надр і навколишнього се­редовища. Свердловини всіх розглянутих категорій, крім непродуктивних розвідувальних, пошукових, параметричних й опорних, стінки яких укріп­лені обсадними трубами і які розкрили водоносні пласти, ліквідують ви­тягуванням обсадної колони (там, де це технічно можливо) з подальшим заливанням стовбура цементним чи глинистим розчином і обов'язковим цементуванням устя, встановленням у точці свердловини металевої етикет­ки з цементним забутуванням у грунт. На етикетці має бути нанесено назву площі, номер свердловини, рік її ліквідації, На ділянці ліквідованої сверд­ловини обов'язково проводять рекультиваційні роботи (які описані вище) для передачі (повернення) цієї ділянки органам місцевої влади.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

/. Яка принципова організаційна схема структури видобувних установ нафтогазової галузі існує в Україні?

2. Назвіть функції головного геолога, геологічного відділу і тематичної парти нафтогазовидобувної установи.

3. З яких дійових заходів складається геологічний контроль за розробкою покладів вуглеводнів на промислах?

2. Що таке "язик"обводнення і формування нафтових і газових ціликів?

3. Що таке водяний і газовий конуси і як вони формуються?

4. Що таке графіки динаміки експлуатації пласта?

2. Що являють собою теоретична і фактична криві продуктивності пласта ?

3. Що являють собою пошуково-розвідувальні роботи на промислових площах?

4. Що таке дорозвідка родовищ у цілому і дорозвідка та оконтурення горизонтів нафти (газу), які вже розробляють ?

10. Що таке ресурси і запаси нафти і газу?

11. Що таке балансові, умовно балансові і позабалансові запаси нафти і газу, а також запаси з невизначеним промисловим значенням?

12. Які існують категорії запасів за ступенем їх геологічної вивченості?

13. Що таке запаси категорій А, В і Сі?

14. Що таке попередньо розвідані запаси категорії Сг і перспективні ресурси категорії Сз?

15. Що таке прогнозні ресурси (категорій Ц\ і Дг)?

16. Що таке групи родовищ?

17. Розкрийте суть об'ємного методу підрахунку запасів нафти. Які параметри входять до об'ємного рівняння цього методу?

18. Розкрийте суть інших методів підрахунку запасів нафти (статистичного і методу матеріального балансу).

19. Обґрунтуйте методи підрахунку запасів газу (вільного і розчиненого в нафті).

20. Які основні положення з охорони надр і навколишнього середовища існують в Україні згідно з державним законодавством?

21. Охорона надр і навколишнього середовища в процесі буріння свердловин.

22. Назвіть основні заходи охорони надр і навколишнього середовища в процесі випробування свердловин.

23. Яких основних положень з охорони надр і навколишнього середовища потрібно дотримуватися під час експлуатації нафтових і газових родовищ?

24. Яких основних положень з охорони надр і навколишнього середовища потрібно дотримуватися під час консервації і ліквідації свердловин?

список

РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Амелин Н.Д. Особенности разработки нефтегазовнх залежей. — Москва: Недра, 1978. - 137 с.

2. Говорова Г.Л. Разработка нефтяньїх месторождений в США. — Москва: Недра, 1970. - 269 с.

3. Дем'яненко 1.1. Проблеми і оптимізація нафтогазопошукових і розвідувальних ро­ біт на об'єктах Дніпровсько-Донецької западини. — Чернігів: ЦНТЕІ, 2004. — 220 с.

4. Добрьшин В.М. Физические свойства нефтяньїх коллекторов в глубоких скважи- нах. — Москва: Недра, 1965. — 162 с.

5. Довідник з нафтогазової справи/За заг. ред. В.С. Бойка, Р.М. Кондрата, Р.С. Яре- мійчука. — Київ; Львів, 1996. — С. 5—9.

6. Донцов К.М. Разработка нефтяньїх месторождений. — Москва: Недра, 1977. — 360 с.

7. Жданов М.А. Нефтепромьісловая геология и подсчет запасов нефти и газа. — Москва: Недра, 1970. — 486 с.

8. Жданов М.А., Гординский Е.В. Подсчет прогнозних запасов нефти и газа. — Моск­ ва: Недра, 1968. — 191 с.

9. Жданов М.А., Карцев А.А. Нефтепромьісловая геология и гидрогеология. — Моск­ ва: Госнаучтехиздат нефт. и горно-топл. лит., 1958. — С. 306—318.

10. Жданов М.А., Лисунов В.Р., Гриіиин Ф.А. Методика и практика подсчета запасов нефти и газа. — Москва: Недра, 1967. — 404 с.

11. Забродин П.И., Раковский Н.Л., Розенберг М.Д. Вьітеснение нефти из пласта рас- творителями. — Москва: Недра, 1968. — 324 с.

12. Иванова М.М., Дементьев Л.Ф., Чоловский И.П. Нефтепромьісловая геология и геологические основьі разработки месторождений нефти и газа. — Москва: Недра, 1985. - 422 с.

13. Искандеров М.А. Нефтепромьісловая геология и разработка месторождений. — Баку: Аз. гос. изд-во науч. и науч.-техн. лит., 1956. — 534 с.

14. Итенберг С.С. Нефтепромьісловая геология для геологов. — Москва: Госнаучтех­ издат нефт. и горно-топл. лит., 1957. — 395 с.

15. Каналин В.Г., Ованесов М.Г., Шугрин В.П. Нефтепромьісловая геология и гидро­ геология. — Москва: Недра, 1985. — 248 с.

16. Крупський Ю.З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатсь­ кого та Волино-Подільського регіонів України. — Київ: УкрДГРІ, 2001. — 144 с.

17. Маєвський Б.Й., Євдощук М.І., Лозинський О.Є. Нафтогазоносні провінції світу: Підручник. — Київ: Наук, думка, 2002. — 403 с.

18. Маєвський Б.Й., Лозинський О.Є., Гладун В.В., Чепіль П.М. Прогнозування, по­ шуки та розвідка нафтових і газових родовищ. — Київ: Наук, думка, 2004. — 446 с.

19. Мелик-Пашаев В.С, Власено В.В., Серегина В.Н. Давление насьіщения в нефтя­ ньїх залежах. — Москва: Недра, 1978. — 94 с.

20. Мелик-Пашаев В.С, Халимов З.М., Серегина В.Н. Аномально вьісокие пластовьіе давлення на нефтяньїх и газових месторождениях. — Москва: Недра, 1983. — 183 с.

21. Муравьев. Справочник мастера по добьіче нефти. — Москва: Недра, 1975. — 262 с.

22. Нефтепромьісловая геология: Терминол. справочник / Под ред. М.М. Ивановой. — Москва: Недра, 1983. — 261 с.

11. Новосілецький Р.М. Пластові тиски флюїдів у надрах України. — Київ: Техніка, 1969. - 163 с.

11. Орлов А.А. Аномальнше пластовьіе давлення в нефтегазовьіх областях Украи- ньі. — Львов: Вища шк., 1980. — 188 с.

12. Осадчий В.Г., Лурье А.И., Ерофеев В.Ф. Геологические критерии нефтегазонос- ности недр. — Киев: Наук, думка, 1976. — 143 с.

13. Пат. України. Спосіб визначення початкових пластових тисків в природних ре­ зервуарах / О.О. Орлов, О.М. Карпенко. — 2002. — Бюл. №4.-5 с.

14. Пат. України. Спосіб визначення тектонічних напружень за даними пластових тисків у природних резервуарах / О.О. Орлов, О.М. Карпенко. — 2002. — Бюл. № 4.

15. Пат. України. Спосіб визначення ділянок з підвищеною тріщинуватістю / О.О. Орлов, О.М. Трубенко, О.М. Карпенко. — 2002. — Бюл. № 4.

16. Пат. України. Спосіб гідровибухового розриву пласта/ О.О. Орлов, О.М. Тру­ бенко, А.В. Локтєв, В.Г. Омельченко. — 2002. — Бюл. №7.-8 с.

17. Пат. Украни. Спосіб пошуку склепінь антиклінальних структур при бурінні / О.О. Орлов, О.М. Трубенко, А.В. Локтєв, М.1. Чорний, В.Г. Омельченко. — 2002. — Бюл. №7. — 5 с.

18. Пат. України. Спосіб визначення тектонічних порушень в розрізах свердло­ вин... / О.О. Орлов, О.М. Трубенко, М.1. Чорний та ін. — 2002. — Бюл. № 11.

19. Пат. Украни. Спосіб визначення нафтогазоносних шарів в розрізах свердло­ вин за даними коефіцієнтів набухання глин / О.О. Орлов, В.М. Бенько, А.В, Локтєв, В.Г. Омельченко, І.Б. Губич. — 2003. — Бюл. № 10. — С. 6.

20. Пат. України. Спосіб прогнзування землетрусів за даними тектонічних напружь в ізольованих флюїдоносних колекторах / О.О. Орлов, О.М. Трубенко, В.Г. Омельченко та ін. — 2003. — Бюл. № 11.

21. Пат. України. Спосіб визначення перспективних на нафту і газ колекторів у пі­ щано-глинистих товщах за даними псамітовості / О.О. Орлов, В.В. Пилипів, А.В. Локтєв та ін. — 2005. — Бюл. № 18.

22. Снарский А.Н. Геологические основьі физики пласта. — Киев: Гос. изд-во техн. лит. УССР, 1961. - 248 с.

23. Сургучев М.Л. Вторичньїе и третичньїе методьі увеличения нефтеотдачи плас- тов. — Москва: Недра, 1985. — 308 с.

24. Шугрин. Нефтепромьісловая гидрогеология. — Москва: Недра, 1973. — 168 с.

25. Щелкачев В.Н. Разработка нефтяньїх пластов при упругом режиме. — Москва: Госнаучтехиздат нефт. и горно-топл. лит., 1959. — 467 с.

26. Соахе Н. Ье §І5етеп(;. — Рагіз: Тесппір, 1988. — 329 р.

27. РеіІ \¥аііег Н. АЬпогтаї Гогтаїіоп рге58иге§. — Атйепіат; ОхСогсі; №\у Уогк: Е1- 5єуієг 8сі. риЬІ. сотрапу, 1976. — 498 р.

28. Ріапйгіт /., СИареіе /. Ье реЧгоіе. — Рагів: Тесітір, 1961. — 280 р.

29. Оігапй АпФе, Воу сіє 1а Тоиг Хачіег, Сбороіі^ие сій рбігоіе еі сій §аг. — Рагк Тесппір, 1987. — 418 р.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА З

РОЗДІЛ 1

ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВОЇ ГЕОЛОГІЇ ... 5

1. Проблеми, пов'язані з нафтогазопромисловою геологією 5

2. Світовий видобуток нафти і газу 7

3. Історія геологічних досліджень та освоєння родовищ нафти і газу

із Україні 10

4. Динаміка видобутку нафти і газу в Україні 13

5. Нафтогазоносність території України 14

Західноукраїнський нафтогазоносний регіон 17

Східноукраїнський нафтогазоносний регіон 24

Південноукраїнський нафтогазоносний регіон 27

Контрольні запитання 30

РОЗДІЛ 2

СКЛАДАННЯ ПРОЕКТІВ БУДІВНИЦТВА СВЕРДЛОВИН 31

1. Категорії свердловин 31

2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини 32

3. Вибір інтервалу відбору керна 33

4. Конструкція свердловини 34

1. Планування буріння свердловин та видобутку нафти і газу за геоло- го-промисловими даними 35

1. Перспективне планування 36

2. Детальне внутрішньопромислове планування 40

Контрольні запитання 44

РОЗДІЛ З

ГЕОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ БУРІННІ СВЕРДЛОВИН 45

3.1. Відбір і вивчення керна 45

1. Бокові ґрунтоноси 49

2. Збереження керна 49

3. Опис керна, побудова кернограми 50

3.2. Відбір і вивчення шламу 57

1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу 57

2. Визначення глибини відбору шламу 58

3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за да­ ними коефіцієнта набухання глин у шламі 59

422 зміст

4. Визначення тектонічних порушень насувного типу 64

5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шла­ мом і керном 65

3.3. Інші геологічні спостереження 67

1. Відбір проб нафти, газу та води 68

2. Прилади для визначення якості глинистих розчинів 69

3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом 75

3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення 76

1. П'єзометричні свердловини 76

2. Контрольні свердловини 77

3. Нагнітальні свердловини 78

5. Геологічний контроль за капітальним ремонтом свердловин 79

6. Ускладнення в процесі буріння свердловин, розкриття і випробування продук­ тивних горизонтів 81

7. Геологічна документація 83

8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах 86

1. Гранулометричний аналіз 86

2. Мінералогічний аналіз 88

3. Мікрофауністичний аналіз 89

4. Спорово-пилковий аналіз 89

5. Аналіз порід на вміст карбонатів 90

6. Люмінесцентно-бітумінологічний аналіз 93

7. Вивчення маркувальних горизонтів 94

8. Визначення пористості 94

9. Визначення проникності гірських порід 99

10. Визначення коефіцієнтів водо- і нафтонасиченості 103

11. Визначення водо- і нафтонасиченості в апараті Закса ЛП-4 106

12. Визначення тиску насичення 107

13. Суть визначення співвідношень Р—У—Тпластових нафт 109

14. Визначення в'язкості пластової нафти 110

15. Поняття про складання рекомбінованої проби нафти 111

Контрольні запитання 112

РОЗДІЛ 4

ГЕОЛОГІЧНА ОБРОБКА

МАТЕРІАЛІВ БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН 113

4.1. Методи кореляції розрізів свердловин 113

1. Загальна кореляція 115

2. Детальна (зональна) кореляція 115

3. Складання кореляційних схем 117

4. Складання зведеного типового, нормального і зведеного середнього розрізів родовища 119

5. Регіональна кореляція 120

4.2. Складання геологічних профілів 121

4.2.1. Побудова геологічних профілів заданими буріння викривлених свердловин 123

4.3. Побудова структурних карт 128

1. Метод трикутників 129

2. Метод профілів 130

3. Метод сходження 132

4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю 134

5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти 134

6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт .. 137

7. Побудова карти поверхні водонафтового контакту і визначення положення

його контурів на структурних картах 138

зм'ст 423

4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених)

товщин 140

4.4. Побудова карт істинних і приведених ізобар 142

1. Розрахунок істинних пластових тисків 143

2. Розрахунок пластових тисків, приведених до рівня моря 143

3. Побудова п'єзометричного профілю 145

1. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових кон­ тактів за пластовими тисками 146

4. Визначення положення контурів нафтоносності і газоносності графічним

методом 148

6. Побудова структурних карт за допомогою комп'ютера 149

7. Карти нульової товщини 157

8. Зональні карти 158

Контрольні запитання 159

Р О З Д 1 Л 5

ГЕОФІЗИЧНІ МЕТОДИ

ВИВЧЕННЯ РОЗРІЗІВ СВЕРДЛОВИН 160

1. Електрометричний (електричний) каротаж 160

2. Радіоактивні методи каротажу 163

3. Спеціальні геофізичні дослідження 165

1. Каротаж мікрозондами 165

2. Боковий каротаж 165

3. Термокаротаж 165

4. Кавернометрія 166

5. Газовий каротаж 167

6. Механічний каротаж 167

7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами 168

8. Акустичний каротаж 169

9. Нахилометрія (визначення падіння пластів) 171

5.4. Інтерпретація даних ГДС 173

1. Розчленування розрізу свердловини за допомогою даних ГДС 176

2. Прогнозування геофізичними методами надгідростатичних пластових тисків

і пластових тисків, менших за гідростатичні 177

5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих сверд­ ловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі 178

6. Визначення елементів залягання пласта по трьох свердловинах 185

Контрольні запитання 186

РОЗДІЛ 6

КОЛЕКТОРНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД 188

1. Гранулометричний склад порід 188

2. Пористість порід 190

3. Проникність порід 193

4. Тріщинуватість порід 195

5. П'єзопровідність гірських порід 197

6. Гідропровідність гірських порід 198

7. Вплив термодинамічних умов на зміну колекторних властивостей порід 199

8. Про можливість наявності колекторів нафти і газу на глибинах понад 7000 м ... 202

9. Класифікація колекторів 204

Контрольні запитання 207

424 зміст

РОЗДІЛ 7

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НАФТИ, ГАЗУ І ПІДЗЕМНИХ ВОД НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ

1. Елементний та ізотопний склад нафти і газу 208

2. Фізико-хімічні властивості нафти 209

7.2.1. Класифікація нафти 211

3. Фізико-хімічні властивості газу 212

4. Фізичні властивості води 213

5. Хімічна характеристика вод 215

6. Хімічна класифікація вод 217

7. Промислова характеристика вод 220

8. Водонафтовий контакт і його характеристика 223

Контрольні запитання 225

РОЗДІЛ 8

ЕНЕРГЕТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ 226

8.1. Температура в природних резервуарах земної кори 226

1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дороз- відки нафти і газу 230

2. Використання термометрії для контролю технічного стану свердловини 232

8.2. Пластові тиски в земній корі 233

1. Загальні положення 233

2. Математична модель процесу формування НГПТ під дією домінуючих у при­ роді факторів 237

3. Інші причини формування НГПТ 243

4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (ПТМГ) 244

5. Використання інформації про початкові пластові тиски в процесі пошуків, розвідки і розробки нафтових і газових родовищ 244

6. Визначення початкових пластових тисків за залежністю Р„=/(Н, і, у, |3_Т) 253

7. Використання інформації про пластові тиски на промислах для визначення глибин ГВК, ГНК, ВНК 255

8. Визначення пластових тисків за даними польових геофізичних досліджень

і ГДС 256

8.2.9. Використання інформації про пластові тиски для побудови і експлуатації підземних сховищ газу 259

Контрольні запитання 260

РОЗДІЛ 9

СИЛИ, ЯКІ УТРИМУЮТЬ

І РУХАЮТЬ ВУГЛЕВОДНЕВУ РІДИНУ В ПЛАСТІ 261

1. Сили, які утримують нафту в пласті 261

2. Сили, які переміщують нафту в пласті 268

1. Напір води 268

2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки) 270

3. Розширення розчиненого в нафті газу 271

4. Пружність рідини і породи 272

5. Сила гравітації нафти 274

9.3. Режими роботи нафтових і газових пластів 274

Контрольні запитання 277

зміст 425

РОЗДІЛ 10

РОЗКРИТТЯ ТА ОПРОБУВАННЯ

ПРОДУКТИВНИХ НАФТОГАЗОНОСНИХ

ГОРИЗОНТІВ 278

10.1. Розкриття горизонтів 278

1. Заходи щодо попередження ускладнень і аварій в процесі буріння свердловин 283

2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою 288

3. Вимоги до промивальної рідини при розкритті продуктивних горизонтів ... 291

2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта 297

3. Випробування продуктивних пластів 299

10.3.1. Застосування ПАР 303

10.4. Заміри дебіту нафти і газу 306

Контрольні запитання 308

РОЗДІЛ 11

РОЗРОБКА НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ 309

11.1. Системи розробки багатопластових нафтових і газових родовищ 309

1. Система розробки зверху—вниз 309

2. Система розробки знизу—вгору 310

3. Комбінована система розробки 311

4. Порядок виділення експлуатаційних об'єктів і поверхів розробки 312

11.2. Системи розробки для окремих нафтогазоносних пластів, відстані між видо­ бувними свердловинами 313

1. Рівномірна сітка розташування свердловин 314

2. Нерівномірні сітки розташування свердловин 316

11.3. Особливості розробки нафтових і газових покладів залежно від їх геологічної будови 320

11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах 320

2. Поклади нафти у слабопроникних малодебітних пластах 329

3. Поклади нафти в карбонатних колекторах 330

4. Нафтові поклади з газовою шапкою 331

5. Нафтові поклади з режимом розчиненого газу 332

6. Нафтові облямівки 333

7. Газові поклади 335

8. Газоконденсатні поклади 337

9. Розташування видобувних свердловин уразі розробки покладів ВВ, пов'я­ заних із плікативно ускладненими структурами 339

11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовищ на континенталь­ них шельфах морів і океанів 342

Контрольні запитання 352

Р О З Д І Л 12

МЕТОДИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ

В ПРОЦЕСІ ВИДОБУТКУ НАФТИ І ГАЗУ

ТА ВТОРИННІ МЕТОДИ РОЗКРИТТЯ РОДОВИЩ 354

1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки 354

2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу 354

1. Хімічна обробка привибійних зон свердловин у нафтових пластах 354

1. Азотно-спиртосолянокислотна обробка газових пластів 358

2. Гідравлічний розрив пласта 359

3. Обробка привибійних зон свердловин твердими вибуховими речовинами.... 361

4. Інші види дії на пласт для інтенсифікації видобутку нафти і газу 364

Контрольні запитання 369

426 ^ЗМ1СТ

РОЗДІЛ 13

ВТОРИННІ МЕТОДИ

РОЗРОБКИ НАФТОВИХ РОДОВИЩ 370

1. Вибір об'єктів 371

2. Спостереження в процесі видобутку 372

3. Типи заводнення нафтових пластів 373

4. Нагнітання газу 376

5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі 378

6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта 378

7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід 379

8. Методи закачування поверхнево-активних речовин 380

9. Застосування ультразвукових коливань 381

10. Витіснення нафти вуглекислим газом 382

11. Витіснення нафти із застосуванням ядерного вибуху 383

Контрольні запитання 385

РОЗДІЛ 14

ФУНКЦІЇ ГЕОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ НА НАФТОПРОМИСЛАХ 386

1. Організація геологічної служби на промислах 386

2. Геологічний контроль за розробкою покладів вуглеводнів 387

3. Пошуково-розвідувальні роботи на промислових площах 392

4. Підрахунок запасів нафти і газу 398

1. Загальні поняття 398

2. Методи підрахунку запасів нафти 403

3. Методи підрахунку запасів газу 407

14.5. Охорона надр і навколишнього середовища 409

1. Буріння свердловин 409

2. Випробування свердловин 411

3. Експлуатація нафтових і газових родовищ 413

4. Консервація і ліквідація свердловин 416

Контрольні запитання 417

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 419

Навчальне видання

ОРЛОВ Олександр Олександрович ЄВАОШУК Микола Іванович ОМЕЛЬЧЕНКО Валерій Григорович ТРУБЕНКО Олександр Миколайович ЧОРНИЙ Михайло Іванович

НАФТОГАЗО-

ПРОМИСЛОВА

ГЕОЛОГІЯ

Київ, видавництво "Наукова думка", 2005

Художнє оформлення А.А. Боровської Художній редактор І.П. Савицька Технічний редактор Т.С. Березяк Коректори Л.В. Сивай, СЮ. Ноткіна Оператори В.Г. Каменькович, М.А. Кравченко Комп'ютерна верстка Л.М. Каткової

Підп. до друку 27.12.2005. Формат 70x100/16. Папір офс. № 1. Гарн. Тайме. Друк. офс. Ум.-друк. арк. 35,1. Ум. фарбо-відб. 35,1. Обл.-вид. арк. 34,83. Тираж 300 прим. Зам. 6—1505

Оригінал-макет підготовлено у видавництві "Наукова думка" Р. с. № 05417561 від 16.03.95. 01601 Київ 1, вул. Терещенківська, З

ЗАТ фірма "Віпол"

03151 Київ 151, вул. Волинська, 60

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

серія ДК № 752 від 27.12.2001.