6.8. Про можливість

НАЯВНОСТІ КОЛЕКТОРІВ НАФТИ І ГАЗУ

НА ГЛИБИНАХ ПОНАД 7000 м

Пошуки нафтових і газових покладів на великих глибинах (6—7 тис. м і більше) — дуже актуальна проблема. Проте можливість зна­ходження на великих глибинах природних резервуарів, в яких можуть фор­муватись поклади вуглеводнів, є питанням дискусійним тому, що під дією геостатичного і тектонічного тиску та температури на великих глибинах колекторні властивості порід можуть значно погіршуватись. Тим не менш буріння надглибоких свердловин засвідчує, що і на таких глибинах існують природні резервуари, з яких під час випробування отримані припливи води і навіть вуглеводневих сполук. Яскравим прикладом цього, як уже зазнача­лося, може бути випробування надглибокої свердловини на Кольському півострові, де отримані припливи води з глибини 8—9 тис. м. Безпосеред­ньо в Карпатах у свердловинах Луги-1 і Шевченкове-1 зафіксовано також проникні інтервали на дуже великих глибинах.

Наявність порід з колекторними властивостями на великих глибинах, на нашу думку, може бути пов'язана з розущільненням гірських порід, що вира­жається у збільшенні відкритої пористості з розкриттям існуючих та виник­ненням нових тріщин у гірських породах під дією високонапірних флюїдів, що існують в осадовій оболонці земної кори, куди вони проникають із різних джерел, тобто під дією надгідростатичних пластових тисків (НГПТ).

Для підтвердження думки про існування розущільнення порід і форму­вання проникних порід на великих глибинах в ІФНТУНГ у різні періоди проводили лабораторні експерименти на установці УІПК-1М (рис. 6.8). Керн аргілітів поміщали між циліндричними зразками пісковиків про­никністю (83,6...84,0)10"³ мкм², завдовжки 368 і 384 мм, діаметром 2,7 • 10~³ м. Пісковики насичували пластовою водою (мінералізація 0,100 кг/л №С1). Після гідрообтискання (40 МПа) за температури 20 °С у середині системи тиск доводили до 37 МПа. Зроблено п'ять експериментів тривалістю від 4 до 21 доби. У трьох випадках вже через 4 доби в аргілітах під дією тиску рідини, що витискалась із пісковиків, формувались тріщини і в системі розпочиналась вільна фільтрація. У двох випадках були отримані результа­ти, які засвідчили розущільнення аргілітів без ефекту гідророзриву. Так, в аргіліті відкрита пористість збільшилась від 0,40 до 1,60 %, об'ємна маса зменшилась від 2590 до 2550 кг/м³. Експеримент тривав 14 діб. При прове­денні аналогічного експерименту з аргілітами протягом 21 доби відкрита пористість збільшилась від 2,20 до 8,50 %, а об'ємна маса зменшилась від 2610 до 2440 кг/м³. Дані стосовно експерименту наведено в табл. 6.3.

Отже, експерименти показали можливість розущільнення гірських по­рід під тиском рідин, що вторгаються в них.

Проводились також аналогічні експерименти з мергелями. Під час ви­пробування мергелі протягом ЗО діб практично не зазнали змін, незважаю­чи на те, що тиск у системі збільшувався до 85 МПа при гідрообтисканні зразка в 100 МПа. Це показало, що мергелі розущільненню практично не піддаються і тому їх можна вважати породами-покришками.

Наявність чергування товщ порід, що розущільнюються, з товщами по­рід, що розущільнюються дуже слабко або не розущільнюються, можна по­в'язувати з існуванням на великих глибинах умов для утворення колекторів нафти і газу та покришок для них, тобто природних резервуарів, що під дією інших факторів сприятиме формуванню промислових скупчень вуглеводнів.