3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом

У процесі буріння свердловини постійно спостерігають за відхиленням свердловини кидальним приладом (рис. 3.30).

Перед підійманням бурильного інструменту для заміни долота у сере­дину бурильних труб спускають кидальний прилад і залишають свердлови­ну в стані спокою на 10—12 хв. Прилад доходить до нижньої частини бу­рильного інструменту і зупиняється над долотом (при роторному бурінні) або над турбіною (при турбінному способі буріння).

Після підіймання бурильних труб на поверхню із кидального приладу виймають скло і вивчають положення на ньому риски, що утворилася вна­слідок дії плавікової кислоти. Якщо риска розташована горизонтально, то свердловина є вертикальною. Якщо риска нахилена, то вимірюють кут (З між рискою і горизонтальною лінією. Це і є кут відхилення свердловини від вертикалі (рис. 3.31). У цьому разі слід негайно викликати геофізичний загін для проведення інклінометри' — виміру кута і азимута відхилення свердловини.

Рис. 3.30. Принципова схема кидального приладу

Рис. 3.31. Замір кута відхилення свердловини від вертикалі на склі по рисці від плавікової кислоти.

Свердловина: а —вертикальна; б — викривлена під час буріння

3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення

3.4.1. П'єзометричні свердловини

П'єзометричні свердловини призначені для спостереження за зміною рівня води в них з метою з'ясування впливу на пласт відбору рі­дини в цілому із пласта і в окремих свердловинах, а також для з'ясування впливу нагнітання води в пласт, якщо воно проводиться. Дані п'єзометри­чних свердловин можна використовувати для вивчення характеру перероз­поділу пластових тисків у нафтовому пласті, а також встановлення пруж­них властивостей рідини і пластів під час розробки. Для проведення вимі­рів у таких свердловинах застосовують п 'єзограф.

Прилад (рис. 3.32) складається з поплавця / і контрвантажу 3, закріп­лених на протилежних кінцях сталевого дроту 2, перекинутого через балан­сирний ролик 4. Зміну положення рівня у свердловині постійно сприймає поплавець і через балансирний ролик передає на масштабний ролик 5. Ру­хоме перо, укріплене на повзунку 7, рухається у вертикальній площині від масштабного ролика і робить запис на стрічці барабана записувального ме­ханізму 6, якому обертальний рух надає годинниковий механізм 8. Лічильник обертів 9 безупинно показує положення рівня рідини у свердло­вині. Коли стрічка барабана записувального механізму повністю викори­стана, її замінюють на нову, а отриману криву, що відповідає зміні поло­ження рівня рідини у свердловині з часом, аналізують.

На рис. 3.33 подано схему роботи дистанційного п'єзографа. Усі зміни рівня рідини в свердловині прослідковує поплавець 6, розміщений у корпусі глибинного снаряда 5, і по кабелю 4, на якому спускають сна­ряд, передає на земну поверхню на прилад, що реєструє рух поплавка /, який безупинно фіксує зміни рівня рідини у свердловині. Снаряд спус­кають за допомогою лебідки 3, зв'язаної з електродвигуном 2. Коли по­плавець досягає крайніх верхнього і нижнього положень, автоматично вмикається електропривід лебідки, що спускає чи підіймає снаряд на дов­жину ходу поплавця.

Як п'єзометричні використовують і розвідувальні свердловини, що опи­нилися за контуром нафтоносності або були в експлуатації, а потім обвод­нились контурною водою. Іноді бурять спеціальні п'єзометричні свердло­вини за внутрішнім контуром нафтоносності. Контрольні свердловини слу­гують для спостереження за зміною пластових тисків у нафтовій частині покладу, визначення параметрів пласта, спостереження за рухом водонаф-тового контакту (ВНК), швидкістю просування контурних вод тощо.

Для встановлення положення ВНК у контрольних свердловинах засто­совують електрокаротаж і радіоактивний каротаж. Положення ВНК можна визначити у такий простий спосіб. У свердловину опускають насосно-ком­пресорні труби (НКТ) ближче до вибою і прокачують у них нафту з таким розрахунком, щоб уся свердловина була заповнена тільки нафтою. Потім свердловину залишають якийсь час у спокої, протягом якого відбувається приплив води із пласта у свердловину.

Спостереження за п'єзометричними свердловинами дають змогу отри­мувати інформацію про окремі пласти родовища в законтурній частині, а також вивчати взаємодію між ними і нагнітальними свердловинами.