- •0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- •Підручник
- •1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- •1.1. Проблеми, повязан1
- •3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- •1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- •1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- •1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- •12 Нафтогазопромислова геолопя
- •1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- •1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- •1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- •2.1. Категорії свердловин
- •2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- •2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- •2.4. Конструкція свердловини
- •2.5. Планування буріння свердловин
- •2.5.1. Перспективне планування
- •3.1. Відбір і вивчення керна
- •3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- •3.1.2. Збереження керна
- •3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- •3.2. Відбір і вивчення шламу
- •3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- •3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- •3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- •3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- •3.3. Інші геологічні спостереження
- •3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- •3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- •3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- •3.4.1. П'єзометричні свердловини
- •3.4.2. Контрольні свердловини
- •3.4.3. Нагнітальні свердловини
- •3.5. Геологічний контроль
- •3.6. Ускладнення
- •3.7. Геологічна документація
- •3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- •3.8.1. Гранулометричний аналіз
- •3.8.2. Мінералогічний аналіз
- •3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- •3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- •3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- •3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- •3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- •3.8.8. Визначення пористості
- •3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- •3.8.12. Визначення тиску насичення
- •3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- •3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- •3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- •4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- •4.1.1. Загальна кореляція
- •4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- •4.1.3. Складання кореляційних схем
- •4.1.4. Складання
- •4.1.5. Регіональна кореляція
- •4.2. Складання геологічних профілів
- •4.2.1. Побудова геологічних профілів
- •4.3. Побудова структурних карт
- •4.3.1. Метод трикутників
- •4.3.2. Метод профілів
- •4.3.3. Метод сходження
- •4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- •4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- •4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- •4.3.7. Побудова карти поверхні
- •4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- •4.4. Побудова карт
- •4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- •4.4.8. Зональні карти
- •5.2. Радіоактивні методи каротажу
- •5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- •5.3.1. Каротаж мікрозондами
- •5.3.2. Боковий каротаж
- •5.3.3. Термокаротаж
- •5.3.4. Кавернометрія
- •5.3.5. Газовий каротаж
- •5.3.6. Механічний каротаж
- •5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- •5.3.8. Акустичний каротаж
- •5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- •5.4. Інтерпретація даних гдс
- •5.4.1. Розчленування
- •5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- •6.1. Гранулометричний склад порід
- •6.2. Пористість порід
- •6.3. Проникність порід
- •6.4. Тріщинуватість порід
- •6.5. П'єзопровідність гірських порід
- •6.6. Гідропровідність гірських порід
- •6.7. Вплив термодинамічних умов
- •6.8. Про можливість
- •6.9. Класифікація колекторів
- •7.2.1. Класифікація нафт
- •7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- •7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- •8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- •8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- •8.1.2. Використання термометрії
- •8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- •8.2.3. Інші причини формування нгпт
- •8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- •8.2.5. Використання інформації
- •8.2.9. Використання інформації
- •9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- •9.2. Сили,
- •9.2.1. Напір води
- •9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- •9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- •9.2.4. Пружність рідини і породи
- •10.1. Розкриття горизонтів
- •10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- •10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- •10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- •10.3.1. Застосування пар
- •10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- •Розробка нафтових і газових родовищ
- •11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- •11.1.3. Комбінована система розробки
- •11.1.4. Порядок виділення
- •11.2. Системи розробки
- •11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- •11.3. Особливості розробки
- •11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- •11.3.2. Поклади нафти
- •11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- •11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- •11.3.5. Нафтові поклади
- •11.3.6. Нафтові облямівки
- •11.3.7. Газові поклади
- •11.3.8. Газоконденсатні поклади
- •11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- •11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- •12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- •12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- •12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- •12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- •12.1.5. Інші види дії на пласт
- •13.1. Вибір об'єктів
- •13.2. Спостереження в процесі видобутку
- •13.4. Нагнітання газу
- •13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- •13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- •13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- •13.9. Застосування ультразвукових коливань
- •13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- •13.11. Витіснення нафти
- •14.1. Організація геологічної служби на промислах
- •14.2. Геологічний контроль
- •14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- •14.5. Охорона надр
- •14.5.1. Буріння свердловин
- •14.5.2. Випробування свердловин
- •14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш
8.2.9. Використання інформації
про пластові тиски для побудови і експлуатації
підземних сховиш газу
Для вибору об'єктів з метою зберігання газоподібних вуглеводнів інформація про початкові пластові тиски має велике значення для запобігання розгерметизації природних резервуарів у процесі штучного нагнітання в них газу. Розгерметизація природних резервуарів призводить до виходу газу на поверхню і забруднення навколишнього середовища, а також у вмісні породи. Крім забруднення навколишнього середовища розгерметизація природних резервуарів спричинює значні втрати закачуваного газу і значні недоцільні витрати коштів. За даними щодо підземних сховищ газу в неогенових відкладах Передкарпатського прогину, в товщах майкопу Північноставропольського склепіння, в протерозойських утвореннях Чер-вінської западини Білоруської антеклізи (Осиповицьке ПСГ), у кембрійських відкладах південно-західної частини Підлясько-Брестської западини (Прибузьке ПСГ) та ін., початкову закачку, а потім і зберігання газу в природних резервуарах потрібно здійснювати за тисків, які на 20 % нижчі за початкові пластові тиски в природних резервуарах до їх розкриття першими свердловинами. Особливо це стосується умов, коли природні резервуари залягають під породами-покришками, які містять велику кількість піщаних шарів, прошарків і лінз.
Прикладом недопустимості перевищення тиску закачки газу в ПСГ відносно початкового пластового тиску може бути Осиповицьке ПСГ, в якому початковий пластовий тиск у природному резервуарі дорівнює 4,5 МПа, а за час циклу закачування газу тиск був доведений до 6,5 МПа, що перевищило майже в 1,5 раза початковий тиск. Це перевищення тиску закачуваного газу над початковим пластовим призвело до втрат газу на цьому ПСГ за 12 років його експлуатації в об'ємі близько 100 млн м3. Подібні втрати газу внаслідок перевищень нормативних значень тисків закачуваного газу є і на багатьох інших ПСГ.
Сприятливими геологічними умовами слід вважати умови, в яких природні резервуари характеризуються НГПТ. Після видобутку з таких природних резервуарів газу або інших флюїдів пластовий тиск у них знижується. Проте в покришках залишається внутрішньопоровий надгідростатичний тиск, який герметизує природний резервуар і відіграє роль своєрідного ек-ранувального бар'єра.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке геотермічний ступінь, геотермічний градієнт?
Як збільшується температура в земній корі з глибиною?
Чи можливо використовувати геотермічну інформацію при пошуках, розвідці і дорозвідці покладів нафти і газу на промислових площах?
Чи можливо використовувати дані термометрії в процесі цементування обсадних колон і капітального ремонту свердловин?
Схарактеризуйте загальні поняття про тиски в надрах земної кори.
Що таке пластовий і вибійний тиски?
Що таке геостатичний, гідростатичний і умовний гідростатичний тиски?
Що таке надгідростатичнип (аномально високий) пластовий тиск (НГПТ)?
Що таке пластовий тиск, менший за гідростатичний ПТМГ, тобто аномально низький пластовий тиск?
Яка різниця між надгідростатичним пластовим тиском і надгідроста- тичним внутрішньопоровим тиском?
Які основні фактори впливають на формування НГПТ і ПТМГ?
Що таке коефіцієнт аномальності пластового тиску?
Як можна використовувати інформацію про пластові тиски при пошуках, розвідці та освоюванні родовищ нафти і газу?
Як визначити початкові пластові тиски за залежністю Рп = і(Н, і, у, р\).
Як можна визначити положення ГВК, ГНК і ВНК за даними замірів пластового тиску в природному резервуарі?
Як визначають пластові тиски за даними польових геофізичних досліджень і ГДС?
Чи потрібно використовувати інформацію про початкові пластові тиски для побудови і експлуатації підземних газових сховищ?
РОЗДІЛ Ю
сили, які утримують
І РУХАЮТЬ ВУГЛЕВОДНЕВУ РІДИНУ В ПЛАСТІ
Вуглеводнева сировина навіть за найсприятливіших умов не може бути повністю виснажена із пласта. Силами, що утримують її, а саме нафту, є поверхневий натяг, змочування, молекулярне тяжіння і капілярне підняття нафти, сила налипання або зчеплення та ін. Ці сили не лише утримують частину нафти в пласті, а й зменшують ефективність сил, проштовхуючи нафту до вибою свердловини.
Природний резервуар — це система численних капілярних і субкапі-лярних порових каналів, здатних, як губка, всмоктувати і утримувати нафту. Явище капілярного всмоктування і утримання нафти зумовлено низкою фізико-хімічних властивостей поверхні капілярів, їх діаметром і фі-зико-хімічними властивостями нафти. Молекулярне притягання між поверхнею породи і нафтою сприяє налипанню нафти на поверхню пор, а поверхневий натяг чинить їй опір. Сила зчеплення нафти з породою або сила налипання нафти на породу перешкоджає розриву плівки і відділенню її від поверхні пор. На розміщення нафти у пласті і на її витіснення впливають процеси, що виникають на межі порода—нафта і спричинені молекулярними силами, які обумовлюють і капілярне підіймання нафти.