Технічний коледж Національного Університету

«Львівська політехніка»

Реферат з географії

на тему :Індонезія

Виконав:

Студент групи 13-ПЗ

Кравця Віктора

Перевірив:

Мархевка І.І.

Львів 2012

План:

1)Природні та трудові ресурси;

2)Міжнародний поділ праці;

3)Транспорт;

4)Експорт / Імпорт;

5)Міжполітичні зв’язки.

Природні ресурси:

В Індонезії є багато, часто нерозвіданих, покладів корисних копалин, включаючи нафту, природний газ, олово, марганець, мідь, нікель, вугілля та боксити. Найбагатші поклади олова знаходяться на островах Банка, Сінґкеп та Беллітон. Нікелю — на Целебесі, Галмагері та Папуа. Поклади марганцю розташовані на центральній Яві, Суматрі, Калімнтані і Целебесі. Мідь знаходиться переважно на Папуа. На островах Ріау, Банка, Сінґкеп та на Калімантані знайдені боксити, а вугілля на Суматрі. В Індонезії також є поклади заліза, сіри, золота та срібла, але на економіку вони мало впливають.

На межі ХХ-ХХІ ст. І. постачає на світовий ринок ряд важливих сировинних товарів, зокрема: нафту і природний газ (2/3 експортних прибутків), олово, нікелеві руди. Основа енергобалансу І. — нафта (бл. 80 %), а також природний газ (18,1 %). На кам'яне вугілля припадає всього 0,9 %, гідроенергію — 1,4 % ВВП.

Трудові ресурси:

Стійкий мусонний клімат і рівний розподіл кількості опадів зробили можливим вирощування сільськогосподарських культур майже по всій території Індонезії. Однак, землі для посівів займають тільки одну десяту частину суші. На Яві більшість обробленої землі займають тераси для вирощування рису, здебільшого вздовж північних береговий та центральних рівнин. В сухішій східній частині Яви вирощують кукурудзу, маніоку, солодку картоплю, земляний горіх (арахіс), сою, тютюн та каву.

Розвиток на Суматрі та інших зовнішніх островах не такий інтенсивний і складається переважно з невеликих ферм. Проте, навколо Медану лежать великі плантації, які вирощують тютюн, каучукові дерева, пальмову олію, капок, чай та каву. Рис, кукурудзу та маніоку вирощують в основному у районі рідкого лісу на півночі та Палембангу на південному сході.

Худоби відносно мало — близько 15 млн кіз, 12 млн голів великої рогатої худоби і 10 млн свиней. Проте курей розводять дуже багато, у 2002 їх було понад мільярд. За підтримки Японії розвивається рибальство у великих масштабах.

Міжнародний поділ праці:

Випереджаючими темпами розвиваються зовнішньоекономічні зв'язку, що призвело до зростанню значення Індонезії у господарстві .Про глибокі включеності в міжнародний поділ праці свідчать досить висока експортна і імпортна квота, особливо в азіатських країнах, і у світовій торгівлі. По сумарній вартості експорту товарів Індонезія перевершила провідні капіталістичні держави (крім ФРН та США). На неї випадає, майже 1/2 всього вивезення із країн.

По реалізації на світовому ринку таких товарів, як взуття, одяг, текстиль, окремі види електронних і електротехнічних виробів, Індонезія обігнала багато розвинених країн.

Найрозвинутіші з цих країн на окремих товарних ринках однакові конкурують із провідними імперіалістськими державами частіше перемагаючи у боротьбі. По синтетичному показнику конкурентоспроможності економічного розвитку Індонезія посідає непогане місця серед звільнених країн. Такі успіхи пов'язані з низькими витратами виробництва, які дають змогу залучити до конкурентної боротьби цінні чинник. Висока якість експортної продукції, постійне відновлення її асортименту, застосування досягнень маркетингу, облік поточної і довгостроковій кон'юнктури дозволяють компаніям успішно завойовувати світові ринки.

У країні йде активний процес концентрації виробництва й капіталу, злиття банківського і промислового капіталу, формується національний фінансовий капітал. Складається широка монополістична структура, діяльність національних корпорацій приймає міжнародного характеру. Прямі іноземні інвестиції починають доповнюватися вивезенням капіталу позичкової форми. Поступово Індонезія починається боротьбу на ринку збуту товарів, сферу докладання капіталів, економічний поділ світу.

Поява країн із таким типом економіки - це закономірний результат бурхливо промислового розвитку по прогресивної моделі. Процес індустріалізації можна розділити в три етапи: перший - розвиток імпортозамісних галузей, другий - створення експортного потенціалу базових галузей в промисловості , й третій - розвиток наукомістких галузей. Всі етапи індустріалізації економічного розвитку Індонезії відбувалися при активної участі іноземного капіталу і провідних капіталістичних країн. Сучасна промислова структура сформувалася багато в чому під впливом ТНК(Транснаціональних корпорацій), які безпосередньо впливали у темпах, характері і пропорції індустріального развитку.

На відміну більшості держав, Індонезія найбільше змогла ефективно використати іноземну допомогу на інвестиції та сучасну технологію. Зуміла поставити на службу прискорення свого соціально- економічного розвитку переваги, які мають ТНК.