1______________________________________________________________________________________________________________________________

31 Перелік груп карт, виконаних у різних масштабах:

За масштабом карти поділяють на такі групи:

• дрібномасштабні (дрібніші за 1 : 1000000);

• середньомасштабні (1 : 200000—1 : 1000000);

• великомасштабні (1 : 5000—1 : 200000).

32 Трудові ресурси від економічно активного населення відрізняються такими ознаками:

Трудові ресурси — це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві. До трудових ресурсів відносять населення працездатного віку (чоловіки від 16 до 60 років, жінки від 16 до 55 років), працюючих пенсіонерів та підлітків. Існує частка осіб, які є трудовими ресурсами, але з певних причин не працюють. Серед них, наприклад, ті, що навчаються після 16-ти років, а також домогосподарки, які не бажають працювати.

До економічно активного населення відносять людей, які працюють у народному господарстві (зайняте населення), та тих, хто шукає роботу (безробітні).

Поняття «трудові ресурси» ширше, ніж поняття «економічно активне населення», оскільки включає ще і працездатних непрацюючих людей та тих, що навчаються. Економічно активне населення — це та реальна частина трудових ресурсів, що добровільно працює або хоче працювати.

2_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Аналіз особливостей розподілу опадів на території України:

Кількість опадів на рівнинній території України зменшується в напрямку з півночі й північного заходу на південь і південний схід. Це пов'язано з циклонічною діяльністю та особливостями надходження повітряних мас. Основна маса вологи надходить на територію України з повітрям з Атлантичного океану та Середземного моря. Вологі повітряні маси з Атлантичного океану пересуваються територією України із заходу на схід і поступово втрачають вологу. Найбільша кількість опадів випадає в Карпатах (1000—2000 мм) і Кримських горах (600— 1100 мм), найменша — на Азово-Чорноморському узбережжі (300— 450 мм). На більшій частині території річні суми опадів змінюються від 650 мм на заході до 400 мм на півдні та південному сході.

32 Закономірності розподілу населення на території України можна пояснити таким чином:

Розподіл населення по території країни характеризується передусім відмінностями в густоті населення, певним співвідношенням міських та сільських жителів.

На території України населення розміщене нерівномірно. Найбільша його густота в східних (Донецька — 170 осіб/км², Луганська —

87 осіб/км²) та західних областях (Львівська — 116 осіб/км², Чернівецька — 112 осіб,/км²). Висока густота населення в Дніпропетровській (106 осіб/км²) області. Найменші показники густоти населення в поліських (Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська) та степових (Херсонська, Кіровоградська) областях. Середня густота населення становить близько 76 осіб/км².

В Україні налічується 459 міст, селищ міського типу — 886, понад 28 тис. сільських поселень. Жителі міст, селищ міського типу, робітничих і курортних селищ уважаються міським населенням, а ті, що живуть в інших населених пунктах (села, хутори), — сільським. Кількість міських жителів в Україні постійно зростає. Процес зростання кількості міст, збільшення частки міського населення називають урбанізацією. Рівень урбанізації в Україні становить 68,5 %. Найвищий рівень урбанізації спостерігається в Допецькій (90 %), Луганській (86 %) та Дніпропетровській (83 %) областях.

У Тернопільській і Вінницькій областях сільське населення переважає над міським. Найвища густота сільського населення в Чернівецькій, Івано-Франківській і Закарпатській областях.

3_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Основні типи рельєфу України та закономірності їх поширення:

Геологічна будова земної кори, неотектонічні рухи, зміни кліматичних умов зумовили утворення різних за походженням типів рельєфу.

Найпоширенішим типом є ерозійно-акумулятивний, який формується в результаті процесів водної ерозії та акумуляції. Наслідком цих процесів є утворення лощин, ярів, балок, річкових долин.

Денудаційний тип утворюється в результаті руйнування гірських порід під дією води, льоду, вітру. Такий тип рельєфу поширений у Донецькому кряжі, на Приазовській височині, у горах тощо.

Гравітаційний рельєф утворюється під впливом сили тяжіння на крутих схилах — берегах морів, водосховищ. У горах під дією гравітації виникають обвально-осипні шлейфи. Зсуви часто можна побачити на крутих схилах річкових долин.

Карстовий тип рельєфу формується там, де поширені розчинні у воді гірські породи — вапняки, крейда, кам'яна сіль, гіпс. Утворюються лійки, провали, печери. Багато карстових печер у Кримських горах, на Тернопільщині.

Льодовиковий та водно-льодовиковий тип рельєфу поширений на Поліссі (моренно-зандрові рівнини), у Карпатах (кари, цирки).

На узбережжях морів формуються морські абразивні (обвали, розмивання) та морські акумулятивні (пляжі, коси) форми рельєфу.

Унаслідок господарської діяльності виник техногенний тип рельєфу: кар'єри, терикони, вали, тераси на схилах горбів та гір тощо.

32 Схема галузевої структури господарства України:

Галузева структура

Невиробнича

• охорона здоров'я, фізкультура

• освіта, наука, культура

• мистецтво

• фінансування, кредитування

• страхування

• апарат органів державного та господарського управління

• інші сфери

Виробнича

• промисловість

• сільське господарство

• будівництво

• транспорт і зв'язок

• торгівля, громадське харчування

4_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Види водних ресурсів України, їхні приклади:

Водні ресурси — це запаси вод, які можуть бути використані в господарстві та для потреб населення. В Україні водні ресурси представлені різними видами поверхневих та підземних вод.

До поверхневих вод належать річки, озера, лимани, болота, водосховища, канали. Провідна роль у загальному обігу вологи і задоволенні потреб господарства та населення прісною водою належить річкам. Річкову мережу України утворюють річки басейнів Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця.

Також із-поміж природних водойм значне місце в Україні належить озерам, лиманам, водосховищам. Найглибшим в Україні є озеро Світязь (58,4 м), найбільшими за площею водного дзеркала — Сасик (Кундук) (210 км²), із прісноводних озер — Ялпуг (149 км²). Багато озер зосереджено в плавнях Дунаю (Кагул, Ялпуг, Катлябуг, Китай та ін.). Найбільші водосховища створено па Дніпрі: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське (Запоріжжя) та Каховське. Функціонують також великі водосховища на Дністрі — Дністровське, на Сіверському Дінці — Печенізьке, на Осколі — Червонооскільське та ін.

У межах плит платформ розташовані великі артезіанські басейни: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський. Поверхневі води розміщені по території країни нерівномірно. Найкраще водними ресурсами забезпечені західні і північні області України. На одного жителя України припадає близько 1,1 тис. м^я місцевого річкового стоку та 0.15 тис. м^;{ підземних вод. що набагато менше, ніж у Європі.

32 Де і чому розташовані підприємства з виробництва цукру в Україні, можна пояснити так:

Виробництво цукру — це дуже складний фізико-хімічний процес. Сучасні заводи, що виробляють цукор, являють собою великі підприємства, які за добу переробляють тисячі тонн буряку. Тому головний чинник розміщення таких підприємств — сировинний. Підприємства цукрової промисловості розміщені переважно в лісостеповій зоні і суміжних із нею північних степових районах. Найбільша кількість підприємств у Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській і Полтавській областях.

5_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Види альтернативних джерел енергії та перспективи їх використання в Україні:

Зростання масштабів використання електроенергії, світові тенденції зростання цін на традиційні джерела енергії та, водночас, загострення проблеми охорони довкілля змушують шукати екологічно чистіші способи використання відновлюваної енергії — сонячної, вітрової, геотермальної, хвиль, оіогазу, припливів і відпливів тощо.

Україна має можливості використання сонячної, вітрової, геотермальної енергії, енергії біомаси. У Криму працюють кілька десятків невеликих геліостанцій, уведені в дію вітроелектричні станції (АР Крим, Приазов'я, Передкарпаття). Від 1991 р. в Україні працює геотермальна електростанція, що забезпечує теплопостачання селища Янтарне в Криму. На геотермальні ресурси багаті Закарпаття, Донбас, територія Києва. Енергію біомаси одержують із рослинних

чи тваринних жирів. Із ріпакової, соєвої, соняшникової олії можна виробляти біодизельне паливо. Урожаї ріпаку нині успішно збирають у Вінницькій, Тернопільській, Херсонській, Одеській областях. Проте олію з ріпаку як дизпаливо майже не використовують.

Отже, частка електроенергії, що виробляється альтернативними джерелами в Україні, поки що залишається дуже незначною.

32 Характеристика висотної поясності Кримських гір:

Кримським горам властива висотна поясність. Це стосується багатьох компонентів природи — клімату, водних ресурсів, ґрунтового покриву та рослинності. Найбільше висотна поясність проявляється на схилах Головного пасма. Для північних схилів характерні широколисті ліси з дуба скельного, які поступово переходять у буково-грабові та буково-соснові ліси на бурих лісових ґрунтах. На висоті більше ніж 1000 м ліси змінює криволісся. Верхній ландшафтний пояс утворюють гірські луки (яйли) на гірсько-лучних чорноземах. Південні схили кам'янистих урвищ Головного ііасма вкриті чагарниковою рослинністю та криволіссям із сосни крючкуватої. В інтервалах висот 100—900 м переважає реліктова кряжиста сосна кримська.

6_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Міграції — це переміщення людей, пов'язані зі зміною місця проживання як у межах однієї країни, так і з виїздом до іншої країни. Розрізняють внутрішню і зовнішню міграції. Внутрішні міграції — це переміщення населення в межах країни, між її регіонами. Сучасні внутрішні міграційні процеси в Україні пов'язані з багатьма чинниками. Наприклад, для великих промислових центрів (Київ, Харків, Донецьк, Одеса) характерна ♦маятникова» міграція — щоденні по- їздки на роботу або навчання з передмістя. У літній період активізуються сезонні поїздки до :юн відпочинку, на лікування. Значну хвилю внутрішніх міграцій спричинила аварія на Чорнобильській АЕС (екологічна міграція).

Зовнішня міграція пов'язана з перетином державного кордону та

поділяється на еміграцію (виїзд за межі країни) і імміграцію (в'їзд у країну на тривале чи постійне проживання). Зовнішні міграції суттєво впливають на динаміку кількості населення в країні. Різницю між кількістю емігрантів та іммігрантів називають сальдо міграції. Воно може бути додатним і від'ємним.

Від 1994 до 2004 р. в Україні відбувалися активні еміграційні процеси. Щороку Україну залишали понад 100 тис. осіб, які шукають кращої долі в Ізраїлі, США, Німеччині, Австралії, Росії та інших країнах.

Особливо негативним для країни с процес інтелектуальної еміграції, або «відпливу мізків», що загрожує існуванню та розвитку національної науки. У перші десять років незалежності України з областей із багатонаціональним складом населення (Закарпатської, Чернівецької. Житомирської, Одеської) виїхало за кордон, на батьківщину своїх предків, багато представників національних меншин (євреїв, поляків, румунів, молдаван, гагаузів тощо).

Із 2005 р. міграційна ситуація стала покращуватись і сальдо міграції стало додатним. Серед прибулих в Україну близько 80 % становлять іммігранти з країн СНД і 20 % — з інших країн.

Імміграційні процеси значною мірою пов'язані з поверненням в Україну репресованих народів. За 1989—1999 рр. до України повернулося близько 250 тис. депортованих кримських татар.

Україна залучена до світових міграційних процесів. Із зон воєнних конфліктів і громадянських війн у нашу державу прибувають біженці й особи, що шукають притулку. Через територію України пролягають шляхи нелегальних мігрантів, які прямують до країн Західної Європи. Значна частина з них осідає в Україні, перебуваючи на нелегальному становищі. Некеровані міграційні процеси становлять значну небезпеку для національних Інтересів України, а тому потребують ефективного регулювання з боку держави, зо- крема правового.