32Визначення поняття «чорна металургія», райони та головні центри чорної металургії України, принципи їх роздііщення:

Чорна металургія — це комплексна галузь, що займається видобутком та переробкою сировини (залізної і марганцевої руд, коксівного вугілля, вапняків, формувальних пісків, вогнетривких глин), виплавкою чавуну і сталі, виробництвом прокату і феросплавів.

Чорна металургія е провідною серед галузей промисловості Укрїни за обсягом виробленої продукції і посідає перше місце в експорті країни. Для розвитку чорної металургії в Україні є всі необхідні умови: багата, компактно розміщена сировинна база, розвинене металомістке машинобудування (основний споживач продукції), густа транспортна мережа, кваліфіковані трудові ресурси та наукове забезпечення.

Підприємства чорної металургії розміщують переважно там, де є паливно-сировинні й водні ресурси, розвинена транспортна мережа, поблизу центрів споживання її продукції. Підприємства переробної металургії, що працює на брухті, розміщують поблизу джерел брухту, дешевої електроенергії, а також там, де є споживач металу. Для виробництва феросплавів вирішальними чинниками є джерела електроенергії та наявність марганцевої руди.

Під впливом перелічених чинників в Україні сформувалися При- дніпровський, Донецький і Приазовський промислові райони чорної металургії. Придніпровський металургійний район зорієнтований на власні величезні запаси залізних (Криворізький басейн) та марганцевих (Нікопольський басейн) руд. Із Донбасу сюди завозять коксівне вугілля, із Криму — флюсові вапняки. Найбільші підприємства: ♦ Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Криворіжсталь».

Донецький металургійний район базується на власних родовищах коксівного вугілля та флюсових вапняків. Залізні та марганцеві руди сюди завозять із Придніпров'я. Найбільшими підприємствами с Ллчевський комбінат. Донецький, Єнакіївський, Краматорський, Костянтинівськин металургійні заводи, Харцнзький та Макіївський трубопрокатні заводи.

Приазовський металургійний район сформувався на перетині транспортних шляхів сполучення, якими сюди завозиться необхідна сировина: залізні та марганцеві руди — з Придніпров'я, коксівне вугілля та флюсові вапняки — з Донбасу, залізні руди — з Керченського півострова. Найбільші підприємства — металургійний комбінат «Азов- сталь» та «Маріупольський металургійний комбінат їм. Ілліча».

11_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Розташування гірських систем на території України пояснюється так:

Обидві гірські системи розташовані в межах Оредземноморсько- го рухливого поясу, який розділяє Євразійську і Африканську літо- сферні плити.

Отже, розташування Карпат та Кримських гір обумовлено текто- нічною будовою території.

32 Природні та соціально-економічні чинники, які впливають на густоту населення:

На густоту населення впливають такі чинники:

1) природні: найменшою мірою в Україні заселені північні та півден- ні регіони (північна частина — це край боліт і лісів; південні області мають посушливий клімат, дефіцит прісної води);

2) історичні: густо заселені такі західні області України, як Івано- Франківська, Львівська, Чернівецька;

3) соціально-економічні: у промислово розвинених областях (Донецька, Луганська, Дніпропетровська), у містах із розвиненою ви-

роблячою та соціальною інфраструктурою спостерігаються найвищі показники густоти населення. 4) демографічні: в областях із несприятливою демографічною ситуа- цією (Чернігівська, Сумська), як правило, густота населення невисока.

У цілому розселення населення по території країни визначає не один, а декілька чинників одночасно.

12_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Основні елементи берегової лінії Чорного моря, їхні приклади:

Чорноморська берегова лінія в межах України становить 15-10 км. Основними елементами берегової лінії Чорного моря с:

• затоки: Кнркінітська, Кнламітська, Джарилгацька, Тендрівська, Феодосійська;

• лимани (затоплені морем гирла річок): Будацький, Дністровський. Тилігульський. Куяльннцький. Хаджибейськнїі, Бузький. Дніпров- ський;

• півострови: Кримський, Тарханкутський, Керченський;

• острови: Джарнлгач, Довгий, Березань, Зміїний, Тендрівська коса.

Через Керченську протоку Чорне море сполучається з Азовським, через протоки Босфор і Дарданелли — із Середземним морем.

32 Головні чинники розміщення виробництва:

Чинники розміщення виробництва — сукупність необхідних відно- син між об'єктами та місцями їх розташування, які дозволяють досяг- ти зниження собівартості продукції, найкраще враховувати соціальні та економічні наслідки виробництва.

Найважливішими чинниками розміщення виробництва є:

• сировинний — визначається матеріаломісткістю продукції при ве- ликій частці сировини в собівартості готової продукції;

• паливно-енергетичний — визначає розміщення виробництва з ве- ликою електро- або паливомісткістю;

• чинник робочої сили — враховується при розміщенні підпри- ємств із великими витратами людино-днів на одиницю про- дукції;

• чинник науково-технічного прогресу — для наукоємних галузей промисловості;

водний чинник — визначає розміщення водомістких підпри- ємств;

• транспортний чинник — враховується з метою здешевлення тран- спортних витрат;

• екологічний чинник — націлює на розташування виробництва так, щоб воно якнайменше шкодило природі й здоров'ю лю- дини;

• чинник ринкової кон'юнктури — враховує умови реалізації про- дукції.

13_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Типи ґрунтів, поширені на території України, характеристика азональних типів грунтів:

В Україні найпоширенішими е такі типи ґрунтів: дерново- підзолисті, сірі лісові, чорноземи, каштанові, буроземи, лучні, болотні, коричневі. Поширення ґрунтового покриву відповідає загальним географічним закономірностям: широтній зональності та азональності (зумовленій відмінностями рельєфу, складом гірських порід, глибиною залягання Ґрунтових вод тощо).

Азональними ґрунтами називають перехідні утворення між гір- ськими породами та власне ґрунтами.

Під азональними типами грунтів, що сформувалися на рівнинній частині України, утворилися болотні й торф'яно-болотні (на Поліссі), а в долинах річок — лучні й лучно-болотні. У лісостепу і степу окремими невеликими плямами поширені солонці — малородючі ґрунти, у яких простежується горизонт зі значним умістом солей. У півден- них степах утворилися солончаки — неродючі грунти, що мають під- вищений вміст солей по всій своїй товщі. Для вирощування рослин такі ґрунти потребують промивання і гіпсування. Унаслідок інтенсив- ного промивання водою солонці в замкнутих зниженнях рельєфу пе- ретворюються на солоді (у подах Причорномор'я), у яких засолений шар зникає, натомість з'являються глейові горизонти.

У горах грунти різних типів змінюються відповідно до закону висотної поясності — від підніжжя до вершин. В Українських Кар- патах найбільші площі займають буроземи. У Передкарпатті та За- карпатті біля підніжжя поширені різновиди буроземно-підзолистих грунтів. Під лісами до висоти майже 1500 м над рівнем моря утво- рилися малопотужні, щебенисті бурі гірсько-лісові ґрунти. Вище, на безлісих схилах, полонинах та інших вершинах гір, поширені гірсько-лучні ґрунти.

У Кримських горах у передгірних районах та на північних схи- лах до висоти 450 м поширені гірсько-лісостепові грунти — дерново- карбонатні та сірі. Вони сформувалися під чагарниковою і трав'яною рослинністю. Основні ґрунти Гірського Криму — також бурі гірсько- лісові, шо поширені до висоти 850 м під буковими, дубовими і міша- ними лісами. На яйлах із лучною рослинністю панують гірсько-лучні чорнозсмоподібні ґрунти. На Південному березі Криму, де клімат має риси субтропічного з достатнім зволоженням, переважають коричне- ві і червоно-коричневі ґрунти. Вони доволі родючі: вміст гумусу становить 4 %.

32 Визначення термінів *ур6анізаціяо та «агломерація*, приклади найбільших агломерацій України:

Урбанізація — процес зростання міського населення, швидке зрос- тання міст, збільшення ролі міст у розвитку суспільства.

Агломерація — зрошування прилеглих міст, сільських населених пунктів, об'єднаних інтенсивними господарськими зв'язками в суціль- ну урбанізовану територію. Кожна міська агломерація формується на- вколо одного великого міста або декількох міст. Ці міста називають ядрами агломерації.

В Україні налічується 19 сформованих агломерацій. Найбіль- ші з них: Київська, Харківська, Донецько-Макіївська, Горлівсько- Єнакіївська, Дніпропетровсько-Дніпродзержннська

14_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Вугільні басейни, які с на території України, характеристика умов залягання кам'яного вугілля в Донецькому басейні:

Родовища кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах. Основним буровугільннм басей- ном України е Дніпровський, або Правобережний. У Донецькому кам'яновугільному басейні залягає приблизно 330 вугільних шарів се- редньою потужністю 0.3—2 м. Пласти і прошарки вугілля розташову- ються через 20—40 м один від одного. Вугілля видобувиють у шахтах із глибини 1000 м і більше.

32 Коротка характеристика хімічної промисловості України:

Хімічна промисловість — комплексна галузь, що визначає рі- вень розвитку НТП країни, забезпечує всі галузі господарства хі- мічними технологіями та матеріалами й виробляє товари масово- го споживання.

Основні чинники розміщення підприємств хімічної промисловості: сировинний, паливно-енергетичний, споживчий, водний. Останнім ча- сом великого значення набуває екологічний.

До складу хімічної промисловості України входять такі галузі: гірничо-хімічна промисловість (добування мінеральної сировини для подальшої переробки), основна хімія (синтез неорганічних сполук: кислоти, мінеральні добрива), хімія органічного синтезу (виробництво по- лімерів — пластмас, синтетичних смол, синтетичного каучуку, хіміч- них волокон та ін.).

Найважливішими районами гірничо-хімічної промисловості є ІІе- релкарпаття (видобуток калійних солей у Калуші та Стебнику) та Дон- бас (видобуток кам'яної солі в Артемівську і Слов'янську).

Основна хімія спеціалізується на виробництві кальцинованої та каустичної соди у Слов'янську та Лисичанську, кислот.

Провідною галуззю основної хімії е виробництво мінеральних добрив.

Калійні добрива випускають підприємства в Калуші (Івано- Франківська область) на концерні «Лукор» і на Стсбницькому (Львів- ська область) калійному заводі, які працюють на власній сировині.

Виробництво азотних добрив розміщується в районах коксохіміч- них заводів (Днінродзержииськ, Запоріжжя, Алчевськ, Горлівка, Лн- сичанськ, Ссверодонецьк), районах видобутку природного газу і біля великих газопроводів (Рівне, Черкаси, Одеса).

Фосфорні добрива виробляють на основі імпортної сировини в ра- йонах сільськогосподарського виробництва (Одеса, Вінниця), а також у місцях виробництва сірчаної кислоти (Костянтинівна. Суми) і в центрах розвитку металургії (Маріуполь).

Промисловість органічного синтезу розвинена в Донбасі (Лисичанськ, Сєверодонецьк. Горлівка) і Наддніпрянщині (Дніпродзержинськ, Запо- ріжжя). Виробництво полімерних матеріалів базується на використан- ні продуктів нафтопереробної, газової, коксохімічної промисловості (Донецьк, Запоріжжя. Луцьк — виробництво синтетичних смол і пластмас; Київ. Черкаси. Чернігів — виробництво хімічних волокон).

Лакофарбова промисловість широко представлена в усіх великих містах. Вітчизняна парфумерна промисловість розвивається в Мико- лаєві, Харкові. Львові.

На базі нафтопереробної і газової промисловості набула розвитку нафтохімічна (Бердянськ, Кременчук, Херсон) і гумово-азбестова (Дніпропетровськ, Біла Церква) промисловість.

Основними районами територіальної концентрації хімічної промис- ловості є Донбас, Придніпров'я, Передкарпаття, Причорномор'я.

15_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Характеристика географи зернових культур на території України:

У структурі посівних площ України зернові культури посідають перше місце (до 56 %). Головними районами зернового господарства в Україні є Лісостеп і Степ.

Основною зерновою культурою України с озима пшениця, на яку припадає майже 20 % посівних площ. Основними районами ви- рощування озимої пшениці с області степової та лісостепової зон. У поліських та західних районах частка посівів пшениці значно менша.

Цінною продовольчою культурою в Україні с озиме жито. Основні райони вирощування озимого жита — Полісся і західна частина краї- ни. Такі самі площі, як і жито, займає овес. В Україні він є допоміжною зернофуражною культурою.

Ячмінь — друга за розмірами посівних площ і за валовими збора- ми зерна (близько 20 %) яра зернови культура. Ярий ячмінь вирощу- ють, як і озиму пшеницю, у степовій та лісостеповій зонах, частко- во — на Поліссі. Озимий ячмінь вирощують у південній частині Степу та в передгірних районах Криму.

Третє місце в Україні за площею посівів посідає кукурудза. Най- кращі умови для її вирощування — північний і центральний Степ, південь Лісостепу.

Значні площі в Україні відводяться під гречку. Найбільші посіви гречки зосереджені на Поліссі, а також частково в Лісостепу.

Просо переважно вирощують у Лісостепу і Степу.

Рис як продовольчу культуру вирощують на поливних землях у Миколаївській. Херсонській областях та Криму.

32 План характеристики природної зони, перелік природних зон України:

План характеристики природної зони.

1) Назва природної зони.

2) Географічне положення.

3) Геологічні особливості та рельєф.

4) Клімат.

5) Внутрішні води.

6) Ґрунти.

7) Рослинний світ.

8) Тваринний світ.

9) Природно-заповідні об'єкти.

На рівнинах України виділяють три природні зони: Мішаних лі- сів (20 % площі України), Лісостепу (35 % площі України) та Степу (понад 39 % України).

16_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Характеристика залізничного транспорту України:

Залізничний транспорт в Україні посідає перше місце за ванта- жообігом (52 %) і друге за пасажирообігом (-15 %). Найгустішою є мережа залізниць у Донбасі та Придніпров'ї, що зумовлено не- обхідністю транспортного обслуговування розвинутої промисловос- ті, а також у західній частині держави. Найменше залізниць на Поліссі та півдні. Загальна експлуатаційна довжина магістралей перевищує 23 тис. км, із них — 8,3 тис. електрифікованих. Най- важливішими місцевими і транзитними напрямками в Україні с: Донбас—Запоріжжя—Кривий Ріг; Київ—Житомир—Львів—Стрий— Чон; Харків—Дніпропетровськ—Херсон тощо. Найбільшими вузлами є Київ, Харків, Полтава. Дніпропетровськ, Лозова, Дебальцеве, Запо- ріжжя, Львів, Ковель. У структурі перевезень вантажів переважають будівельні матеріали, кам'яне вугілля, руди, метали, нафтопродук- ти. Залізничиий транспорт забезпечує відносно швидкий і регуляр- ний рух незалежно від нори року. Для нього характерні масовість і порівняно низька собівартість перевезень.