Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Географія 31-32.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
132.48 Кб
Скачать

32 Чинники розміщення підприємств машинобудування:

Галузевий склад, форми організації виробництва, технологічні особливості зумовлюють чинники, що визначають розміщення машино- будівних підприємств. Визначальну роль при розміщенні конкретних машинобудівних підприємств відіграють сировинний, споживчий, транспортний чин- ники, кваліфіковані трудові ресурси та чинник науково-технічного прогресу.

Сировинний чинник є одним із провідних, оскільки виробництво продукції важкого машинобудування тісно пов'язане з використанням металу.

Вагомий вплив на розміщення підприємств, які виробляють вели- когабаритні, об'ємні, часто з великою вагою машини, має споживчий чинник. Це виробництво сільськогосподарських машин, устаткування для легкої, харчової, хімічної промисловості, а також металургійно- го комплексу, нафто-, газовидобувної та вугільної промисловості. Виключно на споживача орієнтуються морське і річкове суднобудування, яке розміщується в морських та річкових портах.

Більшість галузей машинобудування вирізняється високою тру- домісткістю, високим рівнем кваліфікації робітників та інженерно- технічних працівників. Складність виробництва машин вимагає не лише великих трудових витрат, а й розміщення машинобудівних за- водів поблизу або безпосередньо в центрах зосередження науково- дослідних і конструкторських баз. У такий спосіб розміщуються галузі точного няукомісткого машинобудування, літакобудування, приладобудування, електронного, електротехнічного та деяких ін- ших підгалузей.

Оскільки перевезення машин та їхніх деталей здійснюється на ве- ликі відстані та в різних напрямках, машинобудівні заводи розміщу- ються поблизу великих транспортних магістралей.

24_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Одиниці фізико-географічного районування території України, їхні приклади:

Фізико-географічне районування — це виділення та описання ве- ликих територій, яким притаманні певні спільні риси природи. Оди- ниці фізико-географічного районування: фізико-географічні країни, зони і підзони, краї (провінції), області. Понад 9/10 площі Украї- ни належить до південно-західної частини Східноєвропейської рів- нинної фізико-географічної країни, Українські Карпати є частиною Альпійсько-Карпатської гірської фізико-географічної країни, а Крим- ські гори є крайньою західною частиною Кримсько-Кавказької фізико- географічної країни. У межах Східноєвропейської рівнинної країни в кордонах України виділяють три природні зони — Мішаних лісів, Лісостепу та Степу. У межах зони Степу виділяють три підзони: північно-, середньо- та сухостепову, які, у свою чергу, поділяються на краї та області. У межах Лісостепу, наприклад, виділяють такі фізико-географічні краї (провінції): Західноукраїнський, Дністровсько-Дніпровський, Лівобережно-Дніпровський, Середньоросійський.

32 Сільськогосподарські зони і райони України, характеристика однієї із зон:

В Україні виділяють три зони сільськогосподарської спеціалізації — Поліську, Лісостепову, Степову, та сільськогосподарські райо- ни Карпат, Кримських гір та приміських територій.

У Степовій сільськогосподарській зоні зосереджено близько 48 % орних земель України. Зерновими культурами зайнято більше ніж по- ловина посівних площ. Тут отримують близько 55 % від загального валового збору зерна. Вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, ярий і озимий ячмінь, просо, горох, рис.

Основною технічною культурою є соняшник, у північній частині вирощують цукрові буряки, льон-кудряш. Є великі площі овочевих (томат, баклажан, солодкий перець) і баштанних культур (диня, кавун). Важливе значення мають садівництво та виноградарство.

Серед галузей тваринництва провідними є скотарство (на півночі — молочно-м'ясне, південніше — м'ясо-молочне, м'ясне), свинар- ство, птахівництво. На півдні розвинуте вівчарство.

25_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Поняття водного балансу і водних ресурсів, забезпечення України водними ресурсами:

Водним балансом називають співвідношення надходження і витрат води з урахуванням змін її запасів за вибраний інтервал часу для певного об'єкта. При обчисленні водного балансу враховують атмосферні опади, конденсацію вологи, горизонтальне перенесення і відкладення снігу, поверхневий і підземний приплив, випаровування, поверхневий і підземний стік, зміну запасів вологи у ґрунті та ін.

Водні ресурси — це запаси вод, які можуть бути використані в господарстві і для потреб населення. Водні ресурси України складаються з поверхневих, підземних та морських вод і є національним надбанням. Формування водних ресурсів відбувається за рахунок атмосферних опадів і транзитних вод. Атмосферні опади є важливою складовою водного балансу, джерелом водних ресурсів. Розподіл елементів водного балансу (опадів, поверхневого і підземного стоку, випаровування) по території країни неоднаковий.

На територію України в середньому' щорічно випадає 377 км3 атмосферних опадів. Із них 52,4 км3 перетворюється на річковий стік. Значна частина вологи витрачається на випаровування та інфільтрацію.

Україна належить до територій із низькою водозабезпеченістю за сумарним річковим і місцевим стоком. На одного жителя в Україні припадає лише 1 тис. м3 на рік (у Європі — 4,6 тис. м3, у світі — 8,2 тис. м3, у Канаді — 99 тис. м3). Найкраще забезпечені водними ресурсами західні регіони країни: у середньому на одного жителя водозабезпеченість на заході майже в 7 разів вища, ніж на півдні, і в 3 рази вища, ніж на сході України.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]