32 Підприємства соціальної сфери і чинники їх розміщення:

Соціальна сфера — сукупність підприємств і установ виробничої сфери і сфери послуг, що обслуговують населення, надаючи різнома- нітні матеріальні та духовні послуги. За значенням у житті суспільства в ній виділяють дві групи підприємств і установ. Перша задовольняє духовні та фізичні потреби населення й охоплює освіту, культуру, охорону здоров'я та фізичну культуру, туризм і відпочинок. До дру- гої групи підприємств і установ відносять житлово-комунальне госпо- дарство, побутове обслуговування, пасажирський транспорт, зв'язок, торгівлю і громадське харчування тощо.

Оскільки галузі соціальної сфери обслуговують населення, голов- ним чинником їх розміщення є споживчий. Установи рекреаційного комплексу (санаторно-курортні та туристичні) розміщуються в райо- нах із багатими рекреаційними ресурсами.

28_________________________________________________________________________________________________________________________

Легка промисловість
Швейна	Текстильна	Шкіряно-взуттєва	Хутрова
	• лляна • бавовняна • шерстяна • шовкова • трикотажна

Легка промисловість — це сукупність галузей, що спеціалізують- ся на виробництві товарів народного споживання (тканини, взуття, трикотаж, одяг, галантерея). Основними галузями легкої промисло- вості в Україні є: текстильна (бавовняна, шерстяна, шовкова, лляна,

трикотажна), шкіряно-взуттєва, швейна, хутрова. У структурі легкої промисловості перше місце за обсягом виробничих фондів займає тек- стильна галузь, на другому місці — швейна, на третьому — взуттєва. За кількістю зайнятих першість належіть швейній промисловості.

32 Характеристика картографічних проекцій залежно від характеру і розмі- рів їх спотворень:

Картографічні спотворення — це порушення геометричних власти- востей об'єктів земної поверхні (довжини ліній, кутів, форм і площ) при їх зображенні на карті.

За характером спотворень картографічні проекції поділяють на рів- новеликі, рівнокутні і довільні.

У рівновеликих проекціях дуже сильно спотворюються кути і фор- ми, але масштаби площ всюди однакові. Карти, що виконані в рівно- великих проекціях, використовуються для визначення площ земель- них угідь, лісів, держав.

Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути і форми малих об'єктів, але дуже спотворюють площі. Використовуються ці карти для прокладання маршрутів суден, літаків тощо. Зручність їх у тому, що лінія, яка перетинає всі меридіани під одним кутом, зображуєть- ся ня них прямою.

У довільних проекціях є всі види спотворень, але вони незначні. Серед них виділяється група рівнопроміжних проекцій, які зберіга- ють основний масштаб за одним з основних напрямків (уздовж мери- діанів або паралелей).

Про характер і ступінь спотворень на карті можна скласти уявлен- ня, порівнюючи картографічну сітку з градусною сіткою глобуса. Якщо на картах форма й розмір клітинок між сусідніми паралелями та від- різками меридіанів неоднакові — це ознака спотворення форм і площ. На спотворення довжин ліній і неоднаковий масштаб у різних частинах карти вказують різні величини відрізків меридіанів між паралелями.

Отже, як правило, на дрібномасштабних картах є тільки окре- мі точки або лінії, де немае спотворень (лінії нульових спотворень). Масштаб, зазначений на карті, є середнім, тому за його допомогою не можна точно визначити відстань.

29_________________________________________________________________________________________________________________________

31 Схема галузевої структури сільського господарства, її пояснення:

У структурі сільськогосподарського виробництва виокремлюють дві основні галузі — рослинництво і тваринництво. Співвідношення між ними за обсягами виробництва залежить від конкретних соціально- економічних умов розвитку господарського комплексу. Нині рослин- ництво за обсягами виробництва продукції суттєво випереджає тва- ринництво (близько 63 %).

Рослинництво включає такі основні галузі: рільництво (виро- щування переважно однорічних культур), плодівництво та луків- ництво. Рільництво займається вирощуванням зернових, техніч- них, овоче-баштанних, кормових культур, картоплі. Провідними культурами рільництва є зернові та технічні. Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні пшениці, жита, ячменю, гречки, проса, кукурудзи, рису та ін.

Найпродуктивнішими галузями тваринництва України є скотар- ство, свинарство і птахівництво.

Ш Типи боліт, наявні на території України, райони їх поширення:

Болотами називають надмірно зволожені ділянки місцевості із ша- ром торфу понад ЗО см, багнистим дном, зарослим вологолюбною рос- линністю. Причинами заболочення є сукупний вплив низки природ- них чинників: надмірного зволоження, низинного рельєфу, близьке до земної поверхні залягання ґрунтових вод.

За умовами живлення болота поділяються на такі типи:

• низинні (живляться підземними водами);

• верхові (живляться атмосферними опадами);

• перехідні (живляться як підземними водами, так і атмосферними опадами).

Середня заболоченість України складає 1,7 %. Найбільший відсо- ток заболоченості на Поліській низовині (5 %) та заплавах і дельтах річок. 90 % боліт України є низинними, що розташовані на заплавах річкових долин.

30_________________________________________________________________________________________________________________________

31 План, за яким вивчають економічні райони, галузі спеціалізації економіч- ного району, на території якого ви проживаєте: План характеристики економічного району.

1) Склад території.

2) Економіко-географічне положення.

3) Природні умови і ресурси.

4) Населення.

5) Особливості господарства.

6) Найбільші центри.

7) Проблеми та перспективи розвитку.

Галузі спеціалізації (на прикладі Північно-Східного економічного району).

Галузями спеціалізації промисловості є машинобудування (енерге- тичне, електротехнічне, сільськогосподарське, транспортне, приладо-

будування), хімічна промисловість (виробництво мінеральних добрив, пластмас, лаків і фарб, хімічних реактивів), а також паливна (нафто- ва і газова), харчова, легка (виробництво шерстяних, бавовняних та трикотажних тканин, хутрова) промисловість будівельних матеріалів (цементна, виробництво ЗБК).

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрового буряку та соняшнику, скотарстві молочно-м'ясного на- прямку.

32 Учені, які вивчали територію України в кінці XIX та на початку XX ст., при- клади їх внеску у вивчення території нашої держави: На кінець XIX — початок XX ст. припадає становлення україн- ської географії. Воно пов'язане, передусім, з іменами П. Тутковсько- го, С. Рудницького і В. Кубійовича.

Павло Тутковський є засновником українського географічного крає- знавства. Він активно працював у галузі геології та досліджував природу Волині, Полісся, Поділля, Придніпров'я. П. Тутковський є автором низ- ки наукових праць із фізичної географії та краєзнавства України. Серед найбільш відомих праць — «Природна районізація України», «Краєви- ди України ». Учений заснував у Житомирі Волинський музей, у Киє- ві — Геологічний музей.

Степан Рудницький зробив вагомий внесок у фізичну географію, по- літичну географію та картографію. Учений був організатором і першим директором Українського інституту географії та картографії в Харко- ві, першим комплексно описав територію України. Праці та карти, створені ним, видавалися різними мовами. У багатьох працях С. Руд- ницький обґрунтував необхідність створення незалежної Української держави. Учений сприяв навчанню географії у школах: склав першу настінну карту України, видав низку підручників.

Володимир Кубійович здійснював свою наукову діяльність здебіль- шого за межами України (у Польщі, Німеччині та Франції). Він є ав- тором таких праць, як «Атлас України і суміжних країв», «Географія України і суміжних земель», що вийшли у 1930-х pp., багато років поспіль очолював Наукове товариство ім. Шевченка у Європі, був ре- дактором багатотомної «Енциклопедії Українознавства», до якої напи- сав статті про природу, населення й господарство України.

Володимир Вернадський є основоположником наукової галузі гео- хімії та вчення про біосферу. Він був одним із перших президентів Академії наук України. Борис Срезнєвський (1857—1934 pp.) був од- ним з організаторів метеорологічної служби в Україні. Георгій Висо- цький — ґрунтознавець і вчений у галузі лісівництва.