1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк

1.2. Св1товий видобуток нафти I газу

Нафта, газ, кам'яне вугшля, ropiO4i сланш, торф дотепер е основним джерелом енергн. KpiM того, ш корисш копалини е важливою xiMiHHora сировиною. Особливо велике значения мають нафта i газ. Про використання людиною нафти i газу та ix похщних вщомо з чаав Давньо-го бгипту, Давньо'1 Греци, Вавитону та шших держав. Використовували нафту для лжування, освгглення, вшськових щлей, як запалювальну рщину.

На теренах колишнього СРСР видобуток i використання нафти люди­ною з давнк час1в вщом! на Апшеронському niBOCTpoei, в райош Небгг-дагу, у Фергансьюй долиш, в райош Грозного, у Захщнш УкраМ (м. Бо-рислав).

У наш час видобуток нафти i газу, а також шших горючих корис-них копалин е основою економжи у тих державах, де е ix значш скупчен-ня. Даш про nepini промислов1 припливи нафти i3 свердловин (i3 зазначенням року початку видобутку) наведено в табл. 1.1, про паливно-енергетичний баланс нафти i газу в крашах свггу — в табл. 1.2, вщомост1 про видобуток нафти, запаси i видобуток газу в шших крашах свггу — в табл. 1.3-1.5.

ТАБЛИЦЯ 1.1

Початок

видобутку нафти

в рвних крашах

(XIX ст.)

Кража (район)	PiK	Краша (район)	PiK
Канада (Omrapio)	1857	Азербайджан
Шмеччина (Bime)	1859	Бакинський	1871
США		Челекен	1872
Пенсшьван1я	1859	Япошя (о-в Хондо)	1872
Техас	1876	Польща	1874
Л1ма-1нд1ана	1885	Груз1я
Огайо	1887	Mani Шираки	1877
Канзас	1889	Гур1я	1878
Вайом1нг	1889	Алжир	1880
Галф-Кост	1896	Куба	1880
1тал1я	1860	Франщя	1881
Румун1я	1861	Мексика	1882
Украша		Туркменистан (Неб1тдаг)	1882
Керченський	1864	Б1рма	1885
niBOCTpiB
Борислав	1893	1ндонез1я
Рос1я		о-в Суматра	1885
Кубань	1865	о-в Ява	1886
Ухта	1872	1нд1я (Д1гбой)	1888
Грозненський	1893	Югослав1я	1890
Емб1нський	1899

10

НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОПЯ

1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб

та освоения родовищ нафти i газу в украЬи

Перин даш стосовно рельефу, географы, а також природ-них багатств Украши, а саме схщно'1 п частини, були наведен! в поясню-вальшй записш до карти Росшсько!' держави i прилеглих земель ще у 1627 р. Проте особлива увага до корисних копалин Украши виникла в середиш XIX ст. у зв'язку з розвитком каттал!зму в Poci'i i виникненням в нш про-образ1в металурпйно'1 промисловость

В 1882 р. був створений Всеросшський геолопчний комггет. Велику пщготовчу роботу для його утворення в той час провели кафедри геологи Кшвського, Харювського i Одеського ун1верситет1в. Було опублковано низку геолопчних праць: М.Д. Борисяка, К.М. Феофшактова, А.С. Рогачева, 1.Ф. Шваювського та ш.

Водночас розпочалось геолопчне вивчення захщноУ частини Украши, а саме Карпатського репону. Вийшли з друку геолопчш пращ з описом ро­довищ солей, нафти i озокериту в Карпатах К. Клука, С. Сташиця, К. Пау­ля, в. Кггця, Г. Запаловича, А. Альта та шших.

У 1889—1911 pp. група австршських геолопв А. Альт, Ф. Беняш, Р. Зу-бер, М. Ломницька та iHiui створили геолопчну карту масштабу 1 : 75 000 територп ГалшУ i тим самим заклали основи вивчення лгголого-стратигра-ф!чного розр1зу Карпат i Передкарпатського прогину.

Геолопчш дослщження на територп Криму i Керченського п1вострова проводили наприкшщ XIX ст. 1.Ф. Сшцов, М.О. Соколов, АЛ. Андрусов та ш. Висновки АЛ. Андрусова, яю стосуються л1толого-стратиграф1чного ро-зр1зу TepHTopii' п1вдня Украши, не втратили теоретичного значения до на­ших дшв. А.Д. Архангельський зробив великий внесок у розумшня текто-н1чно\' будови Криму, Керченського швострова i прилеглих до них тери-Topift.

Наприкшщ XIX — на початку XX ст. в УкраТш були вщкрит! родовища нафти i газу, переважно в Захщному perioHi, де активно проводили науков1 i пошуково-розвщувальн1 роботи геологи В. Ушг, Д. Андрусов, Я. Новак, Б. Свщерський, К. Толвшський, В. Токарський та ш. У складчаст1й 3OHi Карпат були вщкрит1 значн! родовиша вуглеводн!в: Бориславське (розробка з 1893 р.), Битов-Бабченське (розробка з 1899 р.), Ршнянське, Нагуевич-ське (розробка вщповщно з 1887 i 1892 pp.). У 1909 р. в Захщному perioHi Укра'ши видобуток нафти сягнув 1,92 млн т. Упм у наступи! десятир1ччя р1вень видобутку тут значно знизився i в 1939 р. становив 321 тис. т.

У 1923—1939 pp. на Прикарпатп проводилось пошуково-розвшувальне буршня на площах Kocie, Дашава, Опари, Калуш, Старуня, Хщнович1, що привело до вщкриття родовищ газу в неогенових вщкладах, а також одного нафтового покладу у вщкладах юри на Кохашвськш плоил', розробка якого розпочалась в роки Друго! ceiTOBoi вшни (1943). У 1939 р. видобуток газу на Прикарпатп досяг 315 млн м³.

Шсля ДругоТ cBiTOBoi В1йни в УкраУш розпочались дуже 1нтенсивн1 гео-лопчн1 дослщження, а також пошуково-розвщувальш роботи як в захщн1й, так i в схщн!й i"i частинах.

Р О 3 Д I Л 1 1СТОР1Я ФОРМУВАННЯ НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВОУ ГЕОЛОПК Ц

Науков1 дослщження проводили вчеш Академ1У наук (АН) УкраУни (1нс-титут геолопчних наук, 1нститут геологи i reoxiMii горючих копалин), Укра-Унського науково-дослщного геологорозвщувального шституту (УкрНДГР1), геологорозвщувальних факультете Льв1вського полггехшчного шституту i Льв1вського державного ушверситету, а також науков! колективи геолопч-них шститупв навчально-наукових установ PociT, особливо Московського шституту нафтох1м1чно\' промисловост1 iMem i.M. Губкша та iH.

Пошуково-розвщувальш роботи проводили трести "Льв1внафтагеоло-горозвщка" "Полтаванафтогазрозвщка", "Укрнафторозвщка", "Укрнафта-геоф1зика" та ш.

На той час в УкраУш були вщкрит1 значш родовиша нафти, газу i газо­конденсату. Це стало можливим завдяки детальному вивченню тектошки i взагал1 геолопчноУ будови нафтогазоносних perioHiB.

У Захщному perioHi Украши було уточнено геолопчну будову Зовн1ш-Hboi i Внутршныл зон Передкарпатського прогину, п1дтверджено шар'яж-ну будову Карпат. Проблема ж величини амгаптуди насуву карпатських складок на платформну частину Передкарпатського прогину викликала дискусш. В Ti роки були вщкрит1: в Карпатському нафтогазоносному регю-ш — Кос1вське, Гришвське, Кавське, Пинянське, Залужанське та шип га­зов! родовища (Зовн1шня зона Передкарпатського прогину); у складчастш зош Передкарпатського прогину (Внутршня зона) — Долинське, Спаське, Струтинське, Швшчнодолинське, Гшздецьке нафтов1 та Пн1вське, Кос-мацьке, Росшьнянське газов1 i газоконденсатн1 родовища. В межах Бори-славського i Битювського родовищ були встановлен1 HOBi тектон1чн1 повер-хи, в яких виявлеш промислов1 поклади вуглеводн1в. У райош Покутсько-Буковинських Карпат буршням свердловини Ceprii'-l (Красно'шьська пло-ща), а також шзшше на Лопушнянському нафтовому родовищ! було пока­зано, що амгантуда насуву фгпшових вщклад1в Внутр1шньоУ зони Перед­карпатського прогину на платформш вщклади Зовн1шньоУ зони цього прогину становить не менше 25 км.

У Дшпровсько-Донецькш западит (ДДЗ) у п1слявоенн! роки були до-сл1джен1 поздовжн1 i поперечш тектон1чн1 зони (центральний грабен ДДЗ, бортов! зони, поперечн1 депресй i пщняття), вивчено i доведено вплив сольовоУ тектон1ки на тектон1чну будову, а також вплив процесу форму-вання соляних купол1в на формування пасток для нафти i газу. В роки ДДЗ були вщкрит1 значш родовища вуглеводн1в: Шебелинське (газ), Радченюв-ське (нафта! газоконденсат), Солох1вське (газоконденсат), Gфpeмiвcькe (газ), Гнщинщвське (нафта, газоконденсат), Леляювське (нафта) та ш.

В Криму i на Керченському швостров1 пошуково-розвщувальн1 робо­ти теля ДругоУ CBiTOBOi в1йни привели до вщкриття родовищ вуглеводн1в у межах СюфськоУ плити: Октябрське (нафта), Захщнооктябрське (газо­конденсат), Краснополянське (газ), Карлавське (газоконденсат), Джан-койське (газ) та iH. На Керченському niBocTpoei розпочалось вивчення структурних форм, ускладнених грязьовим вулкашзмом, було дано ouiHKy перспектив нафтогазоносност! 1ндольського прогину, а на деяких площах вщкрито поклади вуглеводшв (Мошкар1всько-Куйбиш1вське нафтове ро-довище та iH.).