- •0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- •Підручник
- •1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- •1.1. Проблеми, повязан1
- •3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- •1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- •1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- •1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- •12 Нафтогазопромислова геолопя
- •1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- •1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- •1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- •2.1. Категорії свердловин
- •2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- •2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- •2.4. Конструкція свердловини
- •2.5. Планування буріння свердловин
- •2.5.1. Перспективне планування
- •3.1. Відбір і вивчення керна
- •3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- •3.1.2. Збереження керна
- •3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- •3.2. Відбір і вивчення шламу
- •3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- •3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- •3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- •3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- •3.3. Інші геологічні спостереження
- •3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- •3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- •3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- •3.4.1. П'єзометричні свердловини
- •3.4.2. Контрольні свердловини
- •3.4.3. Нагнітальні свердловини
- •3.5. Геологічний контроль
- •3.6. Ускладнення
- •3.7. Геологічна документація
- •3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- •3.8.1. Гранулометричний аналіз
- •3.8.2. Мінералогічний аналіз
- •3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- •3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- •3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- •3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- •3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- •3.8.8. Визначення пористості
- •3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- •3.8.12. Визначення тиску насичення
- •3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- •3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- •3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- •4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- •4.1.1. Загальна кореляція
- •4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- •4.1.3. Складання кореляційних схем
- •4.1.4. Складання
- •4.1.5. Регіональна кореляція
- •4.2. Складання геологічних профілів
- •4.2.1. Побудова геологічних профілів
- •4.3. Побудова структурних карт
- •4.3.1. Метод трикутників
- •4.3.2. Метод профілів
- •4.3.3. Метод сходження
- •4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- •4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- •4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- •4.3.7. Побудова карти поверхні
- •4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- •4.4. Побудова карт
- •4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- •4.4.8. Зональні карти
- •5.2. Радіоактивні методи каротажу
- •5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- •5.3.1. Каротаж мікрозондами
- •5.3.2. Боковий каротаж
- •5.3.3. Термокаротаж
- •5.3.4. Кавернометрія
- •5.3.5. Газовий каротаж
- •5.3.6. Механічний каротаж
- •5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- •5.3.8. Акустичний каротаж
- •5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- •5.4. Інтерпретація даних гдс
- •5.4.1. Розчленування
- •5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- •6.1. Гранулометричний склад порід
- •6.2. Пористість порід
- •6.3. Проникність порід
- •6.4. Тріщинуватість порід
- •6.5. П'єзопровідність гірських порід
- •6.6. Гідропровідність гірських порід
- •6.7. Вплив термодинамічних умов
- •6.8. Про можливість
- •6.9. Класифікація колекторів
- •7.2.1. Класифікація нафт
- •7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- •7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- •8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- •8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- •8.1.2. Використання термометрії
- •8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- •8.2.3. Інші причини формування нгпт
- •8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- •8.2.5. Використання інформації
- •8.2.9. Використання інформації
- •9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- •9.2. Сили,
- •9.2.1. Напір води
- •9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- •9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- •9.2.4. Пружність рідини і породи
- •10.1. Розкриття горизонтів
- •10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- •10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- •10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- •10.3.1. Застосування пар
- •10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- •Розробка нафтових і газових родовищ
- •11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- •11.1.3. Комбінована система розробки
- •11.1.4. Порядок виділення
- •11.2. Системи розробки
- •11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- •11.3. Особливості розробки
- •11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- •11.3.2. Поклади нафти
- •11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- •11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- •11.3.5. Нафтові поклади
- •11.3.6. Нафтові облямівки
- •11.3.7. Газові поклади
- •11.3.8. Газоконденсатні поклади
- •11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- •11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- •12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- •12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- •12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- •12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- •12.1.5. Інші види дії на пласт
- •13.1. Вибір об'єктів
- •13.2. Спостереження в процесі видобутку
- •13.4. Нагнітання газу
- •13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- •13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- •13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- •13.9. Застосування ультразвукових коливань
- •13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- •13.11. Витіснення нафти
- •14.1. Організація геологічної служби на промислах
- •14.2. Геологічний контроль
- •14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- •14.5. Охорона надр
- •14.5.1. Буріння свердловин
- •14.5.2. Випробування свердловин
- •14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш
3.7. Геологічна документація
Буріння кожної свердловини дає широку геологічну, фізичну і технічну інформацію про будову надр, нафтогазоносність розрізу, будову продуктивних пластів. Проте значна частина необхідної інформації втрачається, якщо бурова бригада і геологічна служба не ведуть вчасно первинну геологічну і технічну документацію. Від її своєчасності, якості, повноти і систематизації значною мірою залежать результати інтерпретації отриманих даних.
У процесі буріння пошуково-розвідувальних свердловин основним документом є буровий журнал, в якому узагальнено увесь матеріал щодо буріння. Паралельно з буровим журналом складають геологічний журнал, в
який записують інтервали відбору керна, подають його первинний опис, вказують глибини відбору зразків, мету і місце відправлення їх на відповідний аналіз. Велику увагу при цьому приділяють описанню і документуванню зразків, узятих боковими Ґрунтоносами. Описують шлам, зазначають вміст (у %) тієї чи іншої породи; відзначають інтервали осипання стінок свердловини, провалів і прихоплень інструменту, порушення циркуляції промивальної рідини. Особливу увагу приділяють тим інтервалам, де є нафтогазопрояви. У разі сильних нафтогазопроявів відбирають проби газу, нафти, води і заносять у журнал відповідні їх параметри, які можна визначити у польових умовах.
Відносний вміст частинок різного розміру в породі визначає її гранулометричний склад. Від цього складу залежать колекторні властивості продуктивних горизонітв. Чим більші за розміром зерна породи, тим вищі її відкрита пористість і проникність. Від гранулометричного складу залежить також буримість порід і всі можливі ускладнення під час буріння (обвалення, каверноутворення у глинистих породах тощо).
Гранулометричний склад визначає характер внутрішньої поверхні порожнин продуктивних горизонтів і, отже, фізико-хімічні процеси, що відбуваються на контакті цієї поверхні з рідинами і газами, що насичують колектор. Так, при розробці нафтових пластів величина внутрішньої поверхні порожнин і її форма значною мірою впливають на повноту витіснення нафти з горизонтів.
Продуктивні пласти часто мають неоднорідний склад, тому розрізняють проміжні типи порід: пісковик глинистий, глина піщаниста, алевроліт глинистий та ін.
Слід зазначити, що наявність глинистих частинок у пісковиках (алевролітах) істотно впливає на колекторні властивості цих порід. Із збільшенням вмісту глинистого матеріалу зменшується абсолютна та ефективна (особливо для нафти) проникність теригенних колекторів. Наявність глинистих частинок у колекторах як теригенного, так і карбонатного типів зумовлює значне зменшення їх проникності у разі розкриття на водних розчинах (глинисті частинки розбухають під впливом промивальної рідини, особливо прісної води, і закупорюють фільтраційні канали у привибійній зоні свердловини).
При дослідженні шламу визначають вміст частинок порід різної величини переважно ситовим методом. Цей метод дає змогу виділити піщану (псамітову) фракцію з розміром частинок 0,1 мм і більше. Фракцію, меншу за 0,1 мм, часто враховують у загальній сумі без поділу на дрібніші фракції. Іноді використовують різні методи (гідравлічні, відмучування тощо) виділення алевритової (0,1—0,01мм) і пелітової (менше за 0,01 мм) фракцій, тому що сита з отворами діаметром, меншим за 0,1 мм, не використовують.
Отримані фракції вивчають під бінокулярною лупою для з ясування ступеня окоченості зерен і- розподілу окочених, напівокочених і кутастих частинок породи. При використанні даних гранулометричного аналізу приймають, що стратиграфічно однойменні пласти в однакових умовах відкладення містять зерна однакової крупності.
При бурінні експлуатаційних свердловин зазвичай ведуть документацію, яка відображає всі документи, пов'язані з проектуванням, бурінням і дослідженням свердловин. Під час передачі свердловини в експлуатацію складають ЇЇ паспорт, у якому вказують дати початку і закінчення буріння, описують геологічний розріз, товщини пластів, конструкцію, інтервали перфорації, результати досліджень, а також відзначають усі аварії та ускладнення, які виникли при бурінні. В процесі експлуатації свердловини в паспорт заносять результати усіх технологічних операцій, сумарний видобуток нафти чи газу, а також всі дані геологічного і технічного характеру.
Зазвичай, у справі свердловини є такі документи:
технічний проект на буріння свердловини;
акт про перенесення з плану на місцевість точки закладання свердловини;
акт про закладання свердловини;
акт про готовність свердловини до буріння;
геолого-технічний наряд;
акт про початок буріння;
буровий вахтовий журнал свердловини;
акт про контрольні виміри бурового інструменту;
журнал параметрів глинистого розчину;
план спуску експлуатаційної колони з розрахунком її цементування;
акт про спуск експлуатаційної колони;
акт про цементування колони;
акт про закінчення буріння і результати перевірки колони на герметичність;
акт про відбивку цементного кільця за колоною;
акт про виміри відстані від муфти експлуатаційної колони до стола ротора;
акт про опресування свердловини;
акт на спуск насосно-компресорних труб;
акт про результати випробування пласта;
акт про консервацію свердловини;
паспорт свердловини;
експлуатаційний журнал;
акт на ліквідацію свердловини.
Перелічені вище первинні документи заповнюють бурильник, буровий майстер або інженер з буріння, тому слід розуміти значущість кожного документу, його зміст. Від цього залежать як результати буріння, так й інтерпретація усіх отриманих по свердловині геологічних матеріалів.