14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти

Для підрахунку запасів нафти використовують методи об'­ємний, статистичний і матеріального балансу. Вибір того чи іншого методу обумовлений якістю і кількістю вихідних даних, ступенем вивченості родо­вища і режимом роботи покладу нафти.

Об'ємний метод. Під час розвідки покладів нафти, особливо на ос­танніх її етапах, геолого-геофізичні засоби досліджень досягають рівня, ко­ли геолого-промислові параметри, що входять до формули об'ємного мето­ду підрахунку запасів вуглеводневої сировини в природних резервуарах, визначають з точністю, яка дає змогу застосовувати цей метод як перед введенням нафтогазоносних покладів у розробку, так і в процесі їх розроб­ки для підрахунку залишкових запасів.

Площу нафтоносності Р визначають на основі даних щодо положення контурів нафтоносності. Площі нафтоносності вимірюють планіметром на підрахункових планах продуктивного об'єкта (пласта) окремо по полях різ­них категорій запасів. Для встановлення контурів нафтоносності потрібно визначити положення ВНК за даними комплексу промислово-геофізичних досліджень, результатів випробування свердловин і даних аналізу керна. При цьому особливе значення мають результати поінтервального випробу­вання в розрізі продуктивного горизонту. За істотної геолого-фізичної не­однорідності продуктивних пластів і наявності перехідних зон умовне по­ложення ВНК приймають на рівні абсолютної позначки нижніх дір перфо­рації свердловини, що дала під час випробування чисту нафту в інтервалі з найнижчими гіпсометричними позначками.

кладів нафти з подібними характеристиками, особливо з режимом роботи покладів, на яких вже були пробурені оцінні свердловини.

Густину нафти р_н визначають у стандартних умовах (у лабораторії). Для розрахунку беруть середню величину по пласту на основі даних аналізу проб нафти, взятих із кількох свердловин.

Перерахунковий коефіцієнт 9, або величину, обернену об'ємному ко­ефіцієнту пластової нафти Ь, вводять для приведення підрахованих запасів нафти в надрах до стандартних умов на поверхні. Об'ємний коефіцієнт пластової нафти визначають за результатами лабораторного аналізу гли­бинної проби пластової нафти.

Статистичний метод. Він ґрунтується на статистичних зв'язках між різ­ними показниками розробки покладів. Це насамперед зв'язки між попе­редніми та наступними дебітами нафти, поточним і накопиченим відбора­ми нафти, часткою води в продукції, видобутої із покладу, і накопиченим відбором нафти, тощо. Застосування методу можливе лише після досить тривалої розробки покладу. Втім він дає достатньо точні результати у під­рахунку залишкових запасів нафти, коли є всі потрібні показники розроб­ки покладу.

Метод матеріального балансу. Цей метод є практичним виразом закону сталості матерії. Для його застосування виходять із того, що початкова кількість нафти (газу) в надрах має дорівнювати кількості добутої і зали­шеної в надрах нафти.

Підрахунок видобувних запасів нафти Грунтується на даних щодо змі­ни пластового тиску і кількісних співвідношеннях між нафтою і газом (віль­ним, розчиненим) у процесі розробки (відбору рідини, газу). Тому до по­чатку розробки і на ранніх її етапах метод матеріального балансу не може бути застосований. Крім того, навіть за достатньо тривалої розробки вико­ристання методу обмежується труднощами точного визначення досить ве­ликої кількості параметрів, які характеризують пластові умови (пластовий тиск, вміст розчиненого газу в нафті, температура та ін.).

Основними критеріями вибору методу підрахунку запасів нафти є ре­жим роботи покладу і ступінь його вивченості (розвіданості). Для вибору методу підрахунку залежно від режиму слід керуватись таким: за водонапір­ного режиму можливе застосування об'ємного і статистичного методу; за пружно-водонапірного і змішаних режимів — об'ємного і методу матеріаль­ного балансу; за режимів газової шапки і розчиненого газу — всіх трьох ме­тодів; за гравітаційного режиму — об'ємного і статистичного методів.

Отже, найуніверсальнішим є об'ємний метод. Проте для пластів з іс­тотною літолого-фізичною мінливістю, коли важко визначити достовірні середні значення товщини пласта, пористості та інших параметрів, дані об'ємного методу варто уточнити статистичним методом або методом мате­ріального балансу в процесі розробки, якщо є результати визначення пев­них параметрів покладу і динаміки їх у процесі розробки.

Застосування методу матеріального балансу суттєво ускладнюється вна­слідок нерівномірного розподілу пластового тиску через літолого-фізичн> неоднорідність пласта. В цьому випадку перевірку результатів об'ємного методу намагаються здійснити статистичним методом.