2.3. Вибір інтервалу відбору керна

Вибір інтервалів для відбору керна залежить від поставле­них геологічних завдань. На нових, ще не вивчених родовищах у процесі перших свердловин рекомендується проводити суцільний відбір керна, із застосуванням водночас і геофізичних, тобто непрямих, методів досліджен­ня свердловин. На родовищах, де верхня частина розрізу вивчена, а нижню ще потрібно досліджувати, у вивченому інтервалі слід відбирати керн лише на контактах світ (а також у зонах наявності маркувальних горизонтів), а в ще не вивченому інтервалі рекомендується проводити безперервний від­бір керна. В пошукових і розвідувальних свердловинах, як зазначалось, від­бір керна становить 6—8 % проектної глибини свердловини. Наприклад, якщо проектна глибина свердловини є 2000 м, то на буріння з відбором керна відводиться відповідно 160 м, розподілених по інтервалах проектного

ТЕХНІЧНИЙ НАРЯД типової свердловини

Превентор Насоси Двигун лебідки

• ОП 2-280 х 350

• У 8-6 МА-2

• АКБ-114/6

Двигун насоса Двигун вишки Вишка

• СМ-60

• ВБ-53 х 320 М

• ВБ-53 х 320 М

ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

Проектні

-о о

Кількість довбань, тип, розмір та кіль­кість доліт, меха­нічна швидкість

Фактичні

Режим буріння

:=!

. I II

Підйом інстру­менту

Інтервал і швид­кість проробки, розширення стов­бура свердловини перед спусканням колони

34.

НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОГІЯ

розрізу свердловини, де залягають пласти, що можуть слугувати репера­ми, або де є важливі стратиграфічні контакти і перспективні на нафту і газ об'єкти.

В експлуатаційних свердловинах керн, як правило, майже не відбира­ють, і всі спостереження грунтуються на даних ГДС і даних вивчення віді­браного шламу. Тоді керн відбирають тільки в інтервалі продуктивного го­ризонту для його детального вивчення, а інколи — в інтервалі маркуваль­них горизонтів, на характерних контактах світ і там, де потребують уточ­нення тектоніка і будова покладу.

Поряд із викладеним у свердловинах, які бурять за спеціальними зав­даннями, наприклад в опорних, для вивчення геологічної будови надр обов'язково проводять суцільний безперервний відбір керна, а в так званих оцінних свердловинах для вивчення будови продуктивних горизонтів і на-фтонасиченості обов'язковим є відбір керна по всій товщині продуктивно­го горизонту.

2.4. Конструкція свердловини

При виборі конструкції свердловини необхідно забезпечити:

• стійкість і довговічність свердловини, кріплення її стінок;

12 3 4

• ізоляцію газоносних, нафтоносних і водоносних горизонтів один від одного, а також ізоляцію інтервалів, у межах яких передбачається погли­ нання промивальної рідини;

_ш

• успішне буріння до проектної глибини і можливість здійснення наміченої системи роз­ робки родовища, якщо передбачається виді­ лення поверхів розробки в розрізі родовища вуглеводнів;

• можливість застосування запроектовано­ го способу і режиму експлуатації нафтогазових пластів;

• економію металу.

Конструкція свердловин має враховувати геологічні особливості розрізу родовища. Діа­метр експлуатаційної колони встановлюють відповідно до таких загальних вимог: мінімаль­ний внутрішній діаметр приймають таким, що дорівнює 100 мм, — переважно в газових свер­дловинах. У нафтових свердловинах це допус­кається, якщо продуктивний пласт представле­ний крихкими породами, які легко руйнуються.

Рис. 2.1. Типова конструкція свердловини:

а — технічний розріз свердловини; б — стовбур свердло­вини; 1— шахтове напрямлення; 2— кондуктор; колони: З— технічна (проміжна), 4— експлуатаційна; 5— цемент­не кільце

РОЗДІЛ 2 СКЛАДАННЯ ПРОЕКТІВ БУДІВНИЦТВА СВЕРДЛОВИН 35

Конструкція свердловини складається з таких елементів (рис. 2.1):

1. напрямна колона — спускають на глибину залежно від товщини ро­ дючого шару для надання вертикальності майбутній свердловині. Зазвичай, напрямна колона — це металева труба великого діаметра (12—14 дюймів і більше), яку забутовують і цементують.

2. кондуктор — перша обсадна металева колона, яку цементують. Гли­ бина її спускання залежить від товщини зони аерації на площі буріння, здебільшого становить 200—500 м; діаметр кондуктора близько 10 дюймів. Колону кондуктора цементують на всю його глибину;

3. технічна обсадна колона — спускають для ізоляції в розрізі площі (ро­ довища) водоносних і перспективних на нафту і газ горизонтів, а іноді є необ­ хідність спускання двох технічних обсадних колон, одна з яких — проміжна. Технічні колони цементують від глибини її спускання до глибини, на 50 м вище башмака кондуктора або попередньої технічної колони;

4. експлуатаційна колона (переважно діаметр 5 дюймів) — спускають на глибину до вибою свердловини. Цементують її в інтервалі: вибій — на 50 м вище башмака технічної колони. Іноді експлуатаційну колону спус­ кають до покрівлі продуктивного горизонту. Якщо є технічна необхідність, низ експлуатаційної колони обладнують тим або іншим фільтром.