- •0.0. Орлов, m.I. Свдощук, в.Г. Омельченко о.М. Трубенко, m.I. Чорний нафто-газопромислова
- •Підручник
- •1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
- •1.1. Проблеми, повязан1
- •3 Нафтогазопромисловою геолопсю
- •1Стор1я формування нафтогазопромисловот геолопк
- •1.2. Св1товий видобуток нафти I газу
- •1.3. 1Стор1я геолопчних досл1дженб
- •12 Нафтогазопромислова геолопя
- •1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1
- •1.5. Нафтогазоносн1стб територ1у укра1ни
- •1Стор1я формування нафтогазопромисловок геолопт
- •2.1. Категорії свердловин
- •2.2. Геолого-технічний наряд на буріння свердловини
- •2.3. Вибір інтервалу відбору керна
- •2.4. Конструкція свердловини
- •2.5. Планування буріння свердловин
- •2.5.1. Перспективне планування
- •3.1. Відбір і вивчення керна
- •3.1.1. Бокові ґрунтоноси
- •3.1.2. Збереження керна
- •3.1.3. Опис керна, побудова кернограми
- •3.2. Відбір і вивчення шламу
- •3.2.1. Особливості відбору, методика опису і збереження шламу
- •3.2.3. Виділення нафтогазоносних шарів у розрізах свердловин за даними коефіцієнтів набухання глин у шламі
- •3.2.4. Визначення тектонічних порушень насувного типу
- •3.2.5. Визначення наближення свердловини до пластів з високими тисками за шламом і керном
- •3.3. Інші геологічні спостереження
- •3.3.1. Відбір проб нафти, газу та води
- •3.3.3. Замір кутів відхилення свердловини від вертикалі кидальним приладом
- •3.4. Спостереження у свердловинах спеціального призначення
- •3.4.1. П'єзометричні свердловини
- •3.4.2. Контрольні свердловини
- •3.4.3. Нагнітальні свердловини
- •3.5. Геологічний контроль
- •3.6. Ускладнення
- •3.7. Геологічна документація
- •3.8. Геологічні методи вивчення розрізів свердловин у лабораторних умовах
- •3.8.1. Гранулометричний аналіз
- •3.8.2. Мінералогічний аналіз
- •3.8.3. Мікрофауністичніш аналіз
- •3.8.4. Спорово-пилковий аналіз
- •3.8.5. Аналіз порід на вміст карбонатів
- •3.8.6. Люмінесиентно-бітумінологічніш аналіз
- •3.8.7. Вивчення маркувальних горизонтів
- •3.8.8. Визначення пористості
- •3.8.9. Визначення проникності гірських порід
- •3.8.12. Визначення тиску насичення
- •3.8.13. Суть визначення співвідношень р—V— т пластових нафт
- •3.8.14. Визначення в'язкості пластової нафти
- •3.8.15. Поняття про складання рекомбінованоі проби нафти
- •4.1. Методи кореляції розрізів свердловин
- •4.1.1. Загальна кореляція
- •4.1.2. Детальна (зональна) кореляиія
- •4.1.3. Складання кореляційних схем
- •4.1.4. Складання
- •4.1.5. Регіональна кореляція
- •4.2. Складання геологічних профілів
- •4.2.1. Побудова геологічних профілів
- •4.3. Побудова структурних карт
- •4.3.1. Метод трикутників
- •4.3.2. Метод профілів
- •4.3.3. Метод сходження
- •4.3.4. Порядок знесення точок свердловин на структурних картах на лінію профілю
- •4.3.5. Умови, які впливають на точність побудови структурної карти
- •4.3.6. Урахування викривлення свердловини під час побудови структурних карт
- •4.3.7. Побудова карти поверхні
- •4.3.8. Побудова карт ефективних та ефективних нафтонасичених (газонасичених) товщин
- •4.4. Побудова карт
- •4.4.4. Визначення положення газоводяних, нафтоводяних і газонафтових контактів за пластовими тисками
- •4.4.8. Зональні карти
- •5.2. Радіоактивні методи каротажу
- •5.3. Спеціальні геофізичні дослідження
- •5.3.1. Каротаж мікрозондами
- •5.3.2. Боковий каротаж
- •5.3.3. Термокаротаж
- •5.3.4. Кавернометрія
- •5.3.5. Газовий каротаж
- •5.3.6. Механічний каротаж
- •5.3.7. Контроль технічного стану свердловин геофізичними засобами
- •5.3.8. Акустичний каротаж
- •5.3.9. Нахилометрія (визначення падіння пластів)
- •5.4. Інтерпретація даних гдс
- •5.4.1. Розчленування
- •5.5. Використання геофізичних даних стосовно викривлених і спрямованих свердловин за азимутами і кутами їх відхилення від вертикалі
- •6.1. Гранулометричний склад порід
- •6.2. Пористість порід
- •6.3. Проникність порід
- •6.4. Тріщинуватість порід
- •6.5. П'єзопровідність гірських порід
- •6.6. Гідропровідність гірських порід
- •6.7. Вплив термодинамічних умов
- •6.8. Про можливість
- •6.9. Класифікація колекторів
- •7.2.1. Класифікація нафт
- •7.3. Фізико-хімічні властивості газу
- •7.8. Водонафтовий контакт і його характеристика
- •8.1. Температура в природних резервуарах земної кори
- •8.1.1. Використання геотермічної інформації в процесі пошуків, розвідки та дорозвідки нафти і газу
- •8.1.2. Використання термометрії
- •8.2. Пластові тиски в земній корі 8.2.1. Загальні положення
- •8.2.3. Інші причини формування нгпт
- •8.2.4. Природа пластових тисків, менших за гідростатичні (птмг)
- •8.2.5. Використання інформації
- •8.2.9. Використання інформації
- •9.1. Сили, які утримують нафту в пласті
- •9.2. Сили,
- •9.2.1. Напір води
- •9.2.2. Тиск стисненого вільного газу (тиск газової шапки)
- •9.2.3. Розширення розчиненого в нафті газу
- •9.2.4. Пружність рідини і породи
- •10.1. Розкриття горизонтів
- •10.1.1. Заходи шодо попередження ускладнень і аварій в проиесі буріння свердловин
- •10.1.2. Обладнання устя свердловин фонтанною арматурою
- •10.2. Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта
- •10.3.1. Застосування пар
- •10.4. Заміри дебіту нафти і газу Заміри дебіту нафти
- •Розробка нафтових і газових родовищ
- •11.1.2. Система розробки знизу—вгору
- •11.1.3. Комбінована система розробки
- •11.1.4. Порядок виділення
- •11.2. Системи розробки
- •11.2.1. Рівномірна сітка розташування свердловин
- •11.3. Особливості розробки
- •11.3.1. Нафтові поклади в неоднорідних пластах
- •11.3.2. Поклади нафти
- •11.3.3. Поклади нафти в карбонатних колекторах
- •11.3.4. Нафтові поклади з газовою шапкою
- •11.3.5. Нафтові поклади
- •11.3.6. Нафтові облямівки
- •11.3.7. Газові поклади
- •11.3.8. Газоконденсатні поклади
- •11.3.9. Розташування видобувних свердловин у разі розробки покладів вв, пов'язаних із плікативно ускладненими структурами
- •11.3.10. Особливості освоювання і розробки нафтогазових родовиш на континентальних шельфах торів і океанів
- •12.1. Поняття про методи інтенсифікації та вторинні методи розробки
- •12.2. Методи інтенсифікації видобутку нафти і газу
- •12.2.1. Хімічна обробка привибішшх зон свердловин у нафтових пластах
- •12.1.4. Обробка привибійних зон свердловин твердити вибуховими речовинами
- •12.1.5. Інші види дії на пласт
- •13.1. Вибір об'єктів
- •13.2. Спостереження в процесі видобутку
- •13.4. Нагнітання газу
- •13.5. Внутрішньопластове горіння вуглеводнів з метою підвищення нафтовіддачі
- •13.6. Витіснення парою нафти з продуктивного пласта
- •13.7. Шахтний спосіб вилучення нафти з гірських порід
- •13.9. Застосування ультразвукових коливань
- •13.10. Витіснення нафти вуглекислим газом
- •13.11. Витіснення нафти
- •14.1. Організація геологічної служби на промислах
- •14.2. Геологічний контроль
- •14.4.2. Методи підрахунку запасів нафти
- •14.5. Охорона надр
- •14.5.1. Буріння свердловин
- •14.5.2. Випробування свердловин
- •14.5.3. Експлуатація нафтових і газових родовиш
1Стор1я формування нафтогазопромислово1 геолог! I
1.1. Проблеми, повязан1
3 Нафтогазопромисловою геолопсю
Основним завданням нафтогазопромисловоУ геологи е забезпе-чення детальносп геолопчноУ вивченосп родовищ, за якоТ можлива ор-гашзащя найбшьш доцшьнсп та рацюнально\' системи ix розробки.
До початку 1930-х роюв у вггчизняшй i американськш нафтовш лгге-paTypi було опублжовано багато праць, присвячених ф1зищ нафтового пласта, умовам залягання та руху нафти, газу i води в надрах земно! кори, роз-робщ поклад1в нафти та газу, пщрахунку запаав нафти i газу та шшим питаниям. Проте методично розроблено!' та систематизованоУ npaui, в якш було б викладено весь нагромаджений досвщ науки та практики в галуз1 геолопчних дослщжень у npoueci пошук1в, розвщки та розробки нафтових i газових родовищ, не юнувало.
У США це було наслщком вщсутност! на бшьшост1 нафтових родовищ единого геолопчного кер!вництва, що можна пояснити подшом родовищ на дшянки, як1 належали р1зним ф1рмам. Такий подш геолог1чно\' служби при вивченш единого в геолог1чному аспект! нафтового об'екта не сприяв поглибленому його дослщженню i не стимулював утворення фаху нафтога-зопромислового геолога, обов'язки якого в США виконував переважно про-мисловий 1нженер у Mipy cboix геолопчних знань. Все це, а також вщсут-н1сть единого планом1рного кер1вництва роботою на нафтових промислах, сильно гальмувало проектування та проведения рацюнально-1 системи розвщки та розробки нафтових i газових родовищ у США. Складне положения з вивченням нафтоносних надр далося взнаки у 1935 р. на промислах США, коли з'явився шженер-технолог, який шби поеднав у co6i нафтога-зопромислового геолога i механжа. Проте BiH не Mir за браком достатнк геолопчних знань оргашзовувати i виконувати глибоке та всеб1чне геолого-промислове вивчення нафтових родовищ.
Нафтогазопромислова геология — галузь геолопчно!' науки, яка вивчае будову поклад1в нафти i газу та властивост1 продуктивних пласт1в i флющ1в, що ix насичують, дан1 яко! необхщш для проектування рац1ональних систем розробки та ix анал1зу з метою максимального вилучення i3 надр нафти i газу. Вперше курс "Нафтогазопромислова геолопя" було включено у нав-чальн1 плани нафтових закладдв вищоК ocbith Радянського Союзу в 1932 р. 3 того часу нафтогазопромислова геолопя стала самостшною галуззю наф-тогазово!' науки. Цьому сприяло опубл1кування В.В. Buii6iHHM, Я.В. Гаври-
НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОПЯ
ловим i М.Ф. Млрчинком першого пщручника "Нафтогазопромислова гео-лопя" за редакщею М.В. Нжтна (Баку, 1934). Заснування фаху нафтопро-мислового геолога в СРСР мало велике значения для планом1рного i усшшного розвитку нафтогазовоТ промисловосп.
Основи теорп uie'i науки закладеш в працях i.E. Жуковського, Н.1. Пав-ловського, Л.С. Лейбензона, П.Ф. 1Шрчинка, О.О. Баюрова та шших. Особливо велике значения мали роботи в1тчизняних вчених з питань роз-мщення свердловин залежно вщ типу покладу нафти, а також з шших питань, пов'язаних з розробкою поклад1в нафти i заснуванням науково об-Грунтовано1 методики проектування рационально!' системи розробки нафто-вих родовищ. У 1941 р. при Московському нафтовому шститут1, шзшше перейменованому у Московський шститут нафтох1м1чно1 промисловост1 iMeHi I.M. Губкша, було засновано проектно-дослщницьке бюро, яке роз-робляло методичш та практичш рекомендаци з розробки нафтових родовищ. Вагомим пщсумком д1яльноеп колективу вчених, шженер1в та гео-лог1в-виробничник1в е впровадження метод1в впливу на пласт у практику розробки декшькох нафтових родовищ уже на початковш стадп розробки. Цьому значною Mipoio сприяли роботи 1нженер1в i геолопв на промислах.
Розвиток знань про пщземний резервуар обумовив розробку наукових основ пошуив, розвщки та експлуатаци нафтових родовищ, комплексне вир1шення завдань кожного етапу освоения нафтових i газових родовищ з використанням детальних нафтогазогеолопчних дослщжень у галуз1 пщзем-Hoi гщродинам1ки i буршня глибоких свердловин.
Отже, промисловий геолог мае знати основи сум1жних дисцигапн: структурно'1 геологи, геодинамжи, ф1зики нафтового пласта, буршня, шд-земно'1 пдравлжи, математики та економ1ки. На цей час набагато збшьши-лись наин уявлення про ф1зичн1 явища, що вщбуваються в надрах, i це розширюе наип знания у сфер1 режиму роботи i розробки поклад1в нафти та газу. Значно удосконалеш методи вивчення надр у зв'язку з впровад-женням електрометричного, радюактивного, акустичного та шших вид!в каротажу свердловин на промислах, що належать до pi3HHX тектошчних TnniB земно'1 кори в межах нафтогазоносних perioHiB (платформ, nepeflrip-них i м1жпрних прогин1в).
Створення нових ращональних схем розмщення свердловин i широке застосування р1зних BapiaHTiB ди на пласт для пщтримки енергп поклад1в уже на початковш стадн розробки ставлять перед нафтогазопромисловим геологом HOBi завдання з вивчення родовищ. Виникае потреба в оргашзацп та розробц1 такого комплексу дослщжень на промислах на початковш стадп вивчення родовища, який дав би змогу отримати Bci вихщш дат для проектування рацюнально1 системи розробки. Вимоги до промислового геолога охоплюють велике коло питань (вщ закладання свердловин до i'x експлуатацп), в т1м чиогй заходи щодо дп на пласт для максимального ви-добутку нафти i газу i3 надр за найменших витрат i в короткий (або запла-нований) терм1н.
РОЗД1Л 1