12 Нафтогазопромислова геолопя

Уперюд з 1970 по 2003 р. в Украёш продовжувалось штенсивне ви-вчення геолопчнси будови нафтогазоносних perioHie. В ycix трьох нафтога-зоносних регюнах широко застосовували буршня глибоких i надглибоких параметричних та опорних свердловин, геоф1зичш i reoxiiviiMHi дослщжен-ня. Результати геологорозвщувальних i пошукових дослщжень дали змогудетал!зувати геолопчну будову Карпат та Передкарпатського прогину, ДДЗ, а також Швденного нафтогазоносного репону Украши, в т1м числ1 шель-фових зон Чорного та Азовського Mopie.

Значний внесок у геолопчне вивчення та освоения нафтогазоносних репошв Украши зробили В.В. Порф1р'ев, М.Р. Ладиженський, В.В. Глушко, Г.Н. Доленко, 1.М. Кухтш, М.В. Чирвшська, О.М. Снарський, Я.О. Куль-чицький, P.M. Новосилецький, О.М. Ьтомш, В.К. Гавриш, С.С. Круглое, П.Ф. Шпак, В.1. Романюк та ш.

На родовищах вуглеводшв Украши широко експериментували i засто­совували передов1 сучасш методи видобутку нафти, газу i конденсату. Це пщтримка енергетичних властивостей нафтових поклад1в шляхом закачу-вання в поклади газу, сайклшг-процес на газоконденсатних покладах, за­воднения поклад1в на кшцевш стали ix розробки, вплив на нафтовий по-клад перегрггою водою i паром, вплив поверхнево-активними речовинами (ПАР) шд час проведения вторинних метсдав розробки тощо.

Вагомий внесок у вивчення геолопчноК будови нафтогазоносних peri-ohjb, удосконалення i утворення нових способ1в впливу на пласт, а також пщготовки нащональних кадр1в для нафтогазопромисловоУ галуз1 Украши зробили науковщ 1вано-Франювського нац1онального техшчного ун1верси-тету нафти i газу, який був створений в 1962 р. спочатку як 1вано-Фран-ювська фш1я Льв1вського пол1техн!чного 1нституту, a noTiM як 1нститут нафти i газу. Слщ також згадати про велику роботу теля Друго'1 евгговоТ в1й-ни прац1вник1в нафтогазорозв1дувальних i нафтогазодобувних пщприемств Украши; шженер1в-геолопв П.В. Полевцева, П.В. Анцупова, 1.Ф. Клгго-ченка, СЕ. Черпака, В.Р. Литвинова, В.А. Гордеевича, Т.Т. Трушкевича, В.В. Крота, В.В. М'ясникова, СП. Вприка та ш.

У межах трьох нафтогазоносних perioHie Украши вщкрито вже понад 250 нафтових, газових i газоконденсатних родовищ. Ochobhi з них так1: в Днтровсько-Донецькш западит — Шебелинське, Хрестищенське, Яблу-н1вське, Оп1шнянське, Софивське, Тимофнвське, Красновське, Глибоюн-ське, Юлпвське.та ш.; у Карпатсъкому peeioni — Долинське, Швшчнодо-линське, Гв1здецьке, Пас1чнянське, Бистрицьке, Майданське, Луквинсь-ке, Чечвинське, Семигишвське, Завод1вське, Ковал1вське, Чорногузьке, Лопушнянське та ш.; у Швденному регюм — Мошкар1всько-Куйби1шв-ське, Татьян1вське, Голицинське, Швденноголицинське, Шмщтовське, Штормове та iH.

Р О 3 Д I Л 1 1СТОР1Я ФОРМУВАННЯ НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВОК ГЕОЛОГ^ JJ

1.4. Динамка видобутку нафти I газу в украун1

Територ1я Украши належить до найдавшших у свт нафто-добувних райотв. Нафта на Керченському niBocTpoei Криму була вшома ще в глибоку давнину (III ст. до н. е.), и використовували для освгглення, буд1вництва та у лжарськш i вшськовш справах. Нафту видобували i3 ко-лодяз1в.

Згадка про кущовий колодязний видобуток нафти на Прикарпатп да-туеться ще 1771 р. Буршня свердловин у Бориславському райош розпочали шоземш ф1рми у 1864 р. Ытенсивний розвиток нафтово!' промисловоеп в цьому райош пов'язаний з вщкриттям Бориславського родовища, де в 1909 р. р1вень видобутку досяг свого максимуму — 1,92 млн т. До 1939 р. видобуток нафти на заход1 Украши знизився i становив 321 тис. т, а при­родного газу — 315 млн м³. У 1936 р. 1нститутом геолопчних наук АН Ук­раши при розвщщ rincy на Роменському штош були заф1ксован! припливи нафти. Це означало вщкриття Дншровсько-ДонецькоТ нафтогазоносно'1 об­лает!, що нин1 е основним нафтогазоносним репоном Укра'ши.

За понад 100 рок1в штенсивноТ експлуатаци родовищ з надр Украши ви-добуто 315,1 млн т нафти з конденсатом i 1565,8 млрд м³ газу. Максимальн1 piBHi видобутку були досягнут1 в 1972 р. — 14,4 млн т нафти з конденсатом та 68,3 млрд м³ газу, яю зменшились в 1990 р. вщповщно до 5,2 млн т i 28,1 млрд м³, а в 1991 р. — до 4,9 млн т i 24,4 млрд м³. Ретроспективний

Рис. 1.1. Змша основних показниюв розвитку нафтовоТ i газовоТ промисловост1 Укра'ши (за О.О. Орловим, M.I. ввдощуком):

/ — обсяг глибокого буршня; 2 — запаси вшьного i розчиненого газу; 3 — запаси нафти i конденсату; видобуток: 4 — вшьного i розчиненого газу, 5 — нафти i конденсату; 6 — кшь-к1сть родовищ

НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОПЯ

анагиз змши по роках обсяпв буршня, кшькосп вщкритих родовищ, запа-cie та видобутку нафти i газу дае пщставу дшти bhchobkjb щодо причин па-дшня видобутку вуглеводнево'У сировини в УкраУш. Як показано на рис. 1.1, починаючи з 1970 р. обсяги буршня трохи знизилися через збшьшення глибин свердловин, запаси нафти з конденсатом практично не змшюють-ся, запаси газу i кшыасть вщкритих родовищ постшно збшьшуються. Обсяг видобутку знизився в 2—3 рази внаслщок вщкриття переважно невеликих родовищ i продовження розробки здебшьшого вже виснажених великих та середшх за запасами родовищ на глибиш до 3,5 км; обмеженост! техшчних i фшансових можливостей пошуюв родовищ у бшыи глибокозанурених комплексах як на суходолу так i в акваторп Чорного моря.

Потреба Украши в нафт1 i ra3i постшно зростае, тому виникае гостра необхщшсть пошугав нових джерел вуглеводшв i високоефективного вико-ристання розвщаних запаав. Теоретичш розробки академ1чних i галузевих шститупв з геолопчноУ будови земноУ кори, генезису вуглеводшв, форму-вання i законом1рностей розм!щення ix скупчень, прогнозування фазового стану, шдвищення нафтов1ддач1 продуктивних горизошчв, репонального i локального нафтогазогеолопчного районування складатимуть наукову ос­нову ощнки прогнозних pecypciB вуглеводн1в i максимальне 'ix вилучення для народного господарства краши.