Глава 15. Типологія держави: формаційний підхід 285

в 1920-ті роки, а з іншого - з початком науково-технічної ре­волюції. Саме остання зумовила необхідність підвищення ква­ліфікації більшості працівників, що стало передумовою зрос­тання оплати праці та життєвого рівня більшості населення. У свою чергу, це обумовило значне підвищення продуктивності праці та суспільного продукту. Виявилося, що добре оплачена праця зумовлює збільшення прибутку підприємців. У західно­му суспільстві внаслідок акціонування поступово була скоро­чена частка приватної власності. Тим самим була змінена еко­номічна основа суспільства. Пролетаріат змінюється акціоне­рами, що утворюють основу середнього класу. І, хоча державна влада знаходиться в руках буржуазії, поступово підвищується вплив інших верств суспільства, оскільки загальне виборче право дає змогу надати перевагу тій чи іншій політичній партії, тому чи іншому політичному діячу. Це посилює боротьбу за голоси виборців, що призводить до подальших поступок народу як у політичному, так і в економічному плані. Усе більшого значен­ня набувають право і законність, адже йде формування соціаль­но-правової держави. Істотно змінюються функції держави: тепер вона більш активно втручається в економіку шляхом планування, кредитування або державних замовлень. Була здій-

значно зріс відсоток загальносоціальних функцій держави: були реалізовані багатомільярдні соціальні програми і суттєво під­вищено життєвий рівень населення.

Період глобального капіталізму розпочався з 1980-х років і характеризує вже постіндустріальну цивілізацію. Глобальна ка­піталістична система створює сприятливий клімат для фінансо­вого капіталу, оскільки може вільно рухатися в пошуках макси­мальної норми винагороди. Це, у свою чергу, обумовлює швидке зростання глобальних фінансових потоків. В результаті склада­ється колосальна система циркуляції капіталу, що «перекачує» його у фінансові інститути і на фінансові ринки країн центру, а вже звідти спрямовує його в країни периферії або прямо (у фор­мі кредитів та портфельних інвестицій), або ж непрямо - через транснаціональні корпорації. Ця система захоплює у свою орбі­ту всі «локальні» джерела капіталу. При цьому фактично «ло­кальний» капітал значною мірою стає глобальним.

Проте процеси глобалізації суттєво впливають на суверені­тет держави, який через низку причин знижується. Унаслідок процесів глобалізації за державою залишаються вирішення та-ких завдань, як:

286 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

- створення сприятливого середовища існування та ведення бізнесу на суверенній території;

актів, підтримання правопорядку;

• моніторинг екології та інших процесів для попередження кризових ситуацій;

• стимулювання стратегічних досліджень у сфері науки та прогнозування соціального розвитку;

• захист громадян за кордоном тощо.

Питання для самоконтролю

1. Які класи були основними в буржуазному суспільстві?

2. Які етапи пройшла у своєму розвитку буржуазна держава?

§ 4. Соціалістична держава

Загальна характеристика соціалізму. Соціалістична держава тривалий час вважалася характерною для першого етапу кому­ністичної СЕФ - соціалізму, у якому немає антагоністичних кла­сів, а офіційно визнавалися лише робітники, селяни, інтеліген­ція. Утім, останню Іноді називали прошарком, а не класом.

Однак, оскільки соціалізм має декілька напрямків політико-правової думки, слід мати на увазі, що за типом ідеології він може бути релігійним і світським. Релігійний соціалізм може бути християнським та ісламським. Державою з ісламським типом соціалізму є Лівійська Джамахірія. Держави з християн­ським соціалізмом поки що нема. Світський соціалізм є казар-меним і демократичним. Демократичний соціалізм є аналогом соціал-демократії, а тому Швеція, де існував своєрідний демок­ратичний соціалізм (так звана шведська модель соціалізму) була державою соціально-демократичного типу.

Поділяючи погляди П. Рабіновича, українські правознавці А. Олійник, С. Гусарев та О. Слісаренко виділили п'ять основ­них ознак держави цього типу:

1. організація політичної влади більшості населення;

1. забезпечення реального здійснення основних прав людини і громадянина;