Глава 12. Форма держави

ФОРМА ДЕРЖАВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ

Децентралізована форма

1 Реальна унія

Юридична конфедерація

Єдина імперія

Колоніальна імперія

Симетрична федерація

Асиметрична федерація

Територіальна федерація

Рис. 12.1. Форми державно-територіального устрою

суверенітету центру немає, то в цьому випадку ми маємо справу з міждержавними об'єднаннями.

Проте іноді назва не обов'язково відображає реальність. Так, конфедерація і унія можуть або мати обмежений суверенітет центру, або ні. У першому випадку вони будуть державами, а в іншому - міждержавними об'єднаннями. Тому конфедерації та унії слід вважати державоподібними об'єднаннями.

Отже, існує три різновиди держав за формою державно-тери­торіального устрою:

214 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

1. проста держава;

2. складна держава;

3. державно-подібне об'єднання.

До простої держави належить унітарна та регіоналістична держава. До складної - федерація та імперія.

Проте існують і інші різновиди форми державно-територіального устрою: централізована (унітарні держави та імперії) і децентралі-а (федерації та державоподібні об'єднання) (рис. 12.1).

Питання для самоконтролю

1. Що таке форма держави?

2. Що таке форма правління?

3. Які існують форми правління?

4. Які існують змішані форми правління?

5. Що таке форма державно-територіального устрою?

6. Що таке міждержавні об'єднання?

1. Які існують види держав за формою держав но-територіальї устрою?

7. Які держави вважаються простими?

§ 2. Монархія Поняття, принципи і види монархії.

Монархія - така форма правління, де формально спадкоємний одноосібний глава держави здійснює свої повноваження без­строкове і звільняється від юридичної відповідальності перед своїми підданими.

Як відомо, монархія існує на основі трьох принципів - без­строковості, престоловаслідування та непогрішності трону.

Безстроковість означає, що влада монарха не обмежується певним строком повноважень. Існує лише два способи припи­нення повноважень монарха - смерть або зречення. Останнє озна­чає, що монарх добровільно припиняє свої повноваження і біль­ше не вважається главою держави. Саме тому, на нашу думку, слід погодитися з О. Бушковим, який вважає, що ніякого вбив­ства останнього російського імператора не було, адже Микола II добровільно зрікся з престолу на користь свого брата Михайла.

Глава 12. Форма держави 21 5

У Катеринбурзі вбили родину дворянина Романова¹, адже жоден з цієї родини вже не мав права на російський трон, а тому не можна говорити про вбивство царської сім'ї.

Престолонаслідування означає, що монарх, як правило, здо­буває свою владу у спадок від попередників. З цієї точки зору безсумнівний інтерес становить Ватикан. Як відомо, «князі церк­ви» обирають Папу. У той же час вважається, що Папа, обираю­чи собі нове ім'я, позбавляється минулого, успадковуючії свій трон від апостола Петра. Так, кардинал Кароль Воитила 16 жо­втня 1978 року став верховним понтифіком Римсько-католи­цької церкви Іваном Павлом II {попередником був Іван Пав­ло І). Таким чином, формально трон здобув не Кароль Воитила, а Іван Павло II. І трон він здобув саме від попереднього Папи, який, у свою чергу, здобув його від попередників. Першим же «спадкодавцем» був апостол Петро.

Третій принцип - непогрішність трону - означає, що мо­нарх не несе відповідальності перед своїми підданими.

Існує поділ усіх монархій на необмежені та обмежені.

В умовах необмеженої монархії монарх зосереджує у своїх руках світську і духовну владу і не обмежений у своїх повнова­женнях.

Обмежена монархія передбачає обмеження влади монарха якимось джерелом або в певній сфері.

Існує дві класифікації необмежених монархій - за доміну­ючим типом влади та залежно від того, що уособлює монарх (табл. 12.1).

За домінуючим типом влади необмежена монархія може бути абсолютною та теократичною.

В умовах абсолютної монархії домінуючим типом влади є світський, тобто державна влада домінує над релігійною. При­кладами абсолютної монархії є Франція XVII століття, Росія і Прусія XVIII століть. Так, у Франції традиційно кардинали (Рі-шельє, Мазаріні) ставали першими міністрами королівства, тим самим підпорядковуючи релігійну владу державній. Лютеран­ська мораль зробила релігію підлеглою для світської влади Прусії, яку очолював Фрідріх Великий. У 1721 році в Росії остаточно було ліквідовано інститут патріаршества і створена бюрократична контора, що відала справами релігії - Духовна Колегія, яка в 1722 році була перетворена на Святий Синод. Тим самим релі­гійна влада в Росії була підпорядкована державі.

¹ Бушков А.А. Россия, которой не бьіло: загадки, вєрсии, гипотезьі. - М.; СПб.; Красноярск, 1997. - С. 506.

21 6 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Теократична монархія передбачає підпорядкування держав­ної влади владі релігійній. Таке становище було характерне для арабського халіфату. Халіф - заступник пророка Мухамеда, який, по суті, створив іслам. Пророк - фігура духовна, а отже, заступник духовної особи є також духовною особою. Насамперед, у руках халіфа зосереджувалася духовна влада. Аналогічне становище на сьогодні панує у Натикані, де глава духовенства, церкви (Папа рим­ський) одночасно є і фактичним правителем держави.

Залежно від того, що уособлює монарх необмежена монархія може бути деспотичною або самодержавною.

Таблиця 12.1. Класифікація необмежених монархій Необмежена монархія

що уособлює монарх ї тип домінуючої влади

Деспотична - Самодержавна - Абсолютна - Теократична -

монарх монарх уособлює домінує світська домінує духовна,

уособлює Бога державу державна влада релігійна влада

В умовах деспотичної монархії монарх уособлює Бога. В його руках зосереджується вся повнота світської та релігійної влади, а сам він проголошується живим Богом або ж привласнює собі повноваження Бога. Існує принаймні два типи деспотій. Найпо­ширенішою з них є Східна деспотія. Прикладом такої монархії є Стародавній Єгипет, де фараон вважався сином Ра (бога Сонця), тобто сам був живим Богом. Другим типом є Західна деспотія, її прикладом є римський домінат часів Діоклетіана Божествен­ного.

В умовах самодержавної монархії монарх уособлює державу. Цей різновид необмеженої монархії був характерним для Віза­нтійської та Російської імперій, Франції часів Людовика XIV, відомого своїм афоризмом: «Держава - це я».

Щодо обмеженої монархії, то існує дві основні класифікації такого різновиду - за функціями та за джерелом обмеження влади монарха (рис. 12.2).

Види обмежених монархій. За функціями обмежену монар­хію можна поділити на представницьку та дуалістичну.

Представницька монархія обмежує владу монарха виключ­но представницькими функціями, її прикладами є сучасні Япо­нія, Швеція, Іспанія, Великобританія тощо.

В умовах дуалістичної монархії в руках монарха зосередже­ні виконавчі (а іноді Й судові) повноваження. Прикладом дуалі­стичної монархії є Монако.