§ 4. Нормативний логовір

Поняття нормативного договору. Ще одним джерелом права є нормативний договір.

договір - це угода між правогворчнми су­б'єктами, у результаті якої виникає нова норма права.

Не підлягає сумніву, що договір відіграє роль одного з найва­жливіших джерел міжнародного права. Історичні приклади свід­чать, що така роль неодноразово випадала і на долю договору в інших галузях права; досить згадати, що договори відігравали значну роль в утворенні норм дернсавного права. Так, напри­клад, феодальні держави не знали писаних конституцій. Саме тому досить тривалий час державний лад феодальних країн ви­значався різного роду угодами королів, князів та їх васалів, ко­ролів і міст, договорами сеньйорів з їх васалами тощо. Так, на­приклад, договори Новгородської республіки з князем Олексан­дром Ярославичем Невським 1240 та 1241 років були норматив­ними. Досить відомим прикладом нормативного договору е до­говір між англійським королем Йоганном Безземельним та його баронами в 1215 році, що визначив державний лад середньовіч­ної Англії і отримав назву Великої хартії вольностей.

24 Теорія держави І права

368 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

до Конституції США у справах стосовно сегрегації в школах, не викликала заперечень Ейзенхауера. Однак він висловився про­ти подання суду, згідно з його запитами до міністерства юстиції, висновків щодо цих справ. Виходячи з принципу поділу влади, Бйзенхауер вважав, що це - відмова від виконання своїх обов'яз­ків. «Як я розумію, - заявив він Браунеллу, - суди були встано­влені Конституцією, щоб інтерпретувати закони; обов'язком виконавчого органу (міністерства юстиції) є виконання цих за­конів*. Президент вирішив, що суд намагається ухилитися від розгляду найбільш гострої соціальної проблеми в США і що «в цьому питанні Верховний Суд діяв, виходячи із спонукання, яке не є строго функціональним»¹.

Браунелл вважав, що сегрегація на основі расової ознаки є антиконституційною. Однак Ейзенхауер побоювався впливу нор­мативного акту, що ставить сегрегацію поза законом. Однак, вва­жаючи себе президентом усіх американців, у тому числі і чорно­шкірих, у своєму «Посланні про становище країни», він оголосив про використання всіх своїх повноважень, щоб покінчити з сегрега­цією в, окрузі Колумбія та у збройних силах, що і було виконано.

2. грудня 1953 року Верховний суд США почав розглядати справу щодо сегрегації «Браун проти Топека». 17 травня 1954 року він виніс рішення про неконституційність поділу дітей у школах за расовою ознакою.

3. вересня 1957 року губернатор Арканзасу Орвал Фаубус рі­ шуче відмовився забезпечити виконання судового рішення. Ви­ кликавши національних гвардійців свого штату, він розташував їх навколо центральної середньої школи Літл-Року і наказав не допускати на її територію дванадцять чорношкірих учнів. Піс­ ля низки юридичних маневрів 20 вересня федеральний суддя заборонив губернатору і національним гвардійцям втручатися в процес інтеграції навчання в центральній середній школі. Фаубус поставив під сумнів повноваження федерального суду.

Ранком у понеділок 23 вересня величезна юрба расистів си­ломіць спробувала перешкодити процесу десегрегації в централь­ній середній школі Літл-Року. Його мер Вудрау Вільсон Макн у відповідь на це звернувся по допомогу безпосередньо до прези­дента Ейзенхауера, який був змушений віддати наказ генералу Тенлору про застосування сили. Того ж дня за наказом генера­ла в Арканзас було перекинуто близько тисячі парашутистів зі складу 101-ї повітряно-десантної дивізії. Наступного дня вони

¹ Амброа С. Зйзеакауер. Солдат й президент. - М., 1993. - С. 302.