Глава 19. Право, законодавство, система 389

виборчого права при таємному голосуванні. В умовах же автори­тарної держави (наприклад, диктатура пролетаріату до прийнят­тя Конституції СРСР 1936 року) виборче право ґрунтувалося на Ц принципах цензового (були позбавлені виборчих прав представ-"2 ники так званого «експлуататорського класу»), непрямого (спочат-«^: ку громадяни обирали Ради, потім представники Рад з'їжджали-?. ся на з'їзди Рад депутатів трудящих, які, у свою чергу, утворювали І Центральний Виконавчий Комітет - вищий постійно діючий ор-| ган держави в СРСР), рівного виборчого права при відкритому або і таємному голосуванні,

І- Щодо класифікації інститутів права, то існує принаймні три

1: її різновиди (табл. 19.2).

v Так, за сферою розповсюдження інститути права можуть бути

галузевими і міжгалузевими. Прикладом галузевих інститутів є інститут дарування, адже порядок укладання, права та обов'язки за договором дарування регулюються виключно галуззю цивіль­ ного права. Прикладом міжгалузевого інституту є інститут до­ говору, який застосовується як у цивільному праві (той же договір дарування), так і в інших галузях права: сімейне (шлюб­ на угода), трудове (трудовий контракт), конституційне (консти­ туційний договір), міжнародне (міжнародний пакт) тощо. *^:. За спрямованістю дії інститути права можуть бути регуля-

тивними (інститут купівлі-продажу) і охоронними (інститут цивільно-правової відповідальності).

За роллю в правовій системі правові інститути е матеріаль­ними (інститут спадкування) і процесуальними (інститут притяг­нення до кримінальної відповідальності).

Іноді правовий Інститут, крім норм права, може складатися з субінститутів і об'єднуватись не в галузі права, а в підгалузі.

Таблиця 19.2. Класифікація інститутів права

Ознака

Інститут права

За сферою розповсюдження Галузеві

Міжгалузеві За спрямованістю дії Регулятивні

Охоронні За роллю у правовій системі Матеріальні

Процесуальні

Субінститут права ~ сукупність правових норм, що регу­люють певний різновид суспільних відносин. Так, інститут зло­чинів проти життя і здоров'я особи (розділ II Кримінального

388

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Елемент структури	Система права
Основний	Галузь права		Галузь права		Галузь права		Галузь права
Факультативний	Підгалузь права		Підгапузь права		Підгалуаь права		Підгалузь права
Основний	Інститут права		Інститут права		Інститут права		Інститут права
Факультативний	Субінститут права		Субінститут права		Субінститут права		Субінститут права
Основний	Норма права		Норма права		Норма права		Норма права

Рис. 19.1. Структура системи права

Основними структурними елементами системи права є нор­ми, інститути і галузі права. Факультативними - субінститути і підгалузі права (рис. 19.1).

Інститут права — група взаємопов'язаних норм права, що регулюють окремий вид суспільних відносин.

Правові інститути здійснюють комплексний вплив на пове­дінку фізичних та юридичних осіб у різних сферах суспільного життя. В цілому саме право, його інститут формується об'єктив­но, а однією з основних ознак останнього е тривалість існування. За певних обставин стабільний Інститут права може оформи­тись у галузь чи підгалузь права, як це, наприклад, сталося з авторським правом. Саме останнє в умовах формування постін-дустріального суспільства перетворилося з інституту цивільного права на його підгалузь. Те ж саме сталося з правом соціально­го забезпечення, яке з інституту трудового права оформилося в самостійну галузь права.

Крім того, характерною ознакою інституту права є його функ­ціонування на основі певних, притаманних лише даному інститу­ту права принципів. Так, інститут виборчого права в демократич­ній державі побудований на засадах загального, прямого, рівного