Глава 24. Правова поведінка і юридична відповідальність 503

7. Що таке соціальна відповідальність?

8. Які існують аспекти соціальної відповідальності?

9. Що таке правомірна поведінка?

10. Які є види правомірної поведінки за юридичним закріпленням?

11. Які є види правомірної поведінки за об'єктивною стороною?

12. Які е види правомірної поведінки за суб'єктом?

13. Які є види правомірної поведінки за формою реалізації норм права?

15. Що таке активна правомірна поведінка?

16. Що таке пасивна правомірна поведінка?

17. Що таке індивідуальна правомірна поведінка?

18. Що таке групова правомірна поведінка?

19. Чим характеризується соціальне активна правомірна поведінка?

20. Чим характеризується законослухняна правомірна поведінка?

21. З чого витікає конформістська правомірна поведінка?

22. Чим викликається маргінальна правомірна поведінка?

23. Що таке звична правомірна поведінка?

§ 2. Правопорушення

Характеристика правопорушення. Протилежністю суспільно корисної, правомірної поведінки е неправомірна. Вона характе­ризується суспільною шкідливістю для приватних і суспіль­них інтересів і цінностей, що охороняються правом, посягають на умови існування суспільства, створює загрозу правопорядку в цілому.

Оскільки такі діяння вчиняються всупереч правовим забо-

Правопорушення - це суспільно небезпечне або шкідливе діяння (дія або бездіяльність), яке порушує норму права.

Правопорушенню притаманна низка ознак: 1. В умовах правопорушення акт поведінки виражається в дії або в бездіяльності. Дія - активна поведінка, спрямована на досягнення певного протиправного результату (робити те, що законом заборонено). Бездіяльність — пасивна поведінка (не робити те, що закон зобов'язує зробити). Думки, почуття, пе­реконання не можуть бути правопорушеннями.

504 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

2. Правопорушення е тільки вольовими діяннями, тобто зале­ жать від волі і свідомості учасників, здійснюються ними доб­ ровільно. Це означає, що суб'єкт усвідомлює, що він робить (не робить) і прагне це зробити (не зробити).

3. Індивід усвідомлює, що діє протиправне, діє винно. Індивід усвідомлює, що він порушує ті норми права, що діють у дер­ жаві. Є правило: незнання закону не звільняє від відповіда­ льності. У даному випадку мається на увазі, що кевкання закову, який був опублікований у ЗМІ, не звільняє правопору­ шника від відповідальності.

4. Ця дія або бездіяльність протиправна, тобто порушує вимоги норм права. Зазначена дія чи бездіяльність повинна бути зафіксована в діючих джерелах права.

5. Правопорушення завжди соціальне негативне, суспільне шкі­ дливе, тобто завдає шкоду чиїмось інтересам (особистості, ор­ ганізації, державі тощо).

Правопорушення поділяються на злочини і проступки (див. табл. 24.4).

Таблиця 24.4. Види правопорушень

Правопорушення Злочини | Проступки

Адміністративні правопорушення Цивільно-правові делікти Дисциплінарні проступки Процесуальні проступки Міжнародні правопорушення

Злочини - суспільне небезпечні діяння, карні в кримінально­му порядку. В Ірані до злочинів належить порушення шаріату (ісламського права) жінками (якщо жінка вийшла на вулицю, не закривши обличчя). У Венесуелі ще до середини 1990-х років до злочинів відносили адюльтер (подружня зрада) з боку жінки тощо. В Україні до злочинів належать крадіжка, зґвалтування, державна зрада, вбивство тощо,

Приклад 24.1

Свідчення П. Ломяйкя стосовно вбивства Його дружини мурашками (лет. форміка)

Нікого в житті я так не кохав, як ЇЇ. І ні до кого не відчував таких приступів ненависті. Вона приходила до мвнег і йшла — коли хотіла. Можливо, зустріча­лася з кимсь, потім залишала...

Ілава 24. Правова поведінка І юридична відповідальність 505

Миритися — ось що "їй подобалось! Знову відчути хвилюючі дні зближен­ня. Я реагував постійно однаково — холодний тон, суха манера спілкування. Це її лише підбадьорювало. Вона спрямовувала на мене всі свої чари. І я, зрозуміло, складав зброю. І, переконавшись у моін покорі, вона знову стави­лася до мене байдуже, виказуючи нудьгу та зневагу...

Вікторія вважала, що виконала свій життєвий обов'язок - дитинством без батьків, першим невдалим шлюбом, минулими розчаруваннями. Вона не ба­жала знати жодних зобов'язань. Лише права. Найбільше мене дратувала її постійна невдячність. Коли Вікторія залишала чергову службу, мені доводило­ся утримувати її та сина, а іноді й допомагати куди-небудь влаштуватися.. Утім, не в тому річ. Я був готовий і не на таке заради неї. Але вона приймала все це як належне. За стільки років жодного разу не сказати: «Дякую»!

...Тепер розумію - обидва були гарні. Вона поводила себе так від злості, від безсилля. Вона відчувала: я не належу 'їй. Мені слід було довести протиле­жне. Рішуче, по-чоловічому...

І все ж таки вона запропонувала першою, їй не відмовиш у чутливості. Зрозуміти, як тяжко тридцятитрирічному холостяку, анахорету-аченому ска­зати: «Давай одружимось», на це здатна не кожна жінка. Віка зробила за мене дев'ять кроків а необхідних десяти. І я злякався. Я висловив собі багато доводів «проти», у тому числі і міщанські погляди моєї матері.

...Воронь боже, я не ревнував її до цього колишнього спортсмена. Але така публічна демонстрація... Помста за мою слинявість? Поза всяких сумні­вів.. І, однак >ке, у ті хвилини я забув про все. Мені хотілося принизити її. У мене руки чесалися від бажання наздогнати її, вчепитися, скинути зі сходів...

Тобто наяву я б ніколи не зробив щось на зразок цього. Так би й перего­ріло в мені все. Але я уявив з убивчою ясністю. Саме так я наздоганяю їм...

Можливо, мене це бажання і наверх повело. Чи то втішити себе розрахо­вував, чи то більше розізлити... Найжахливіші хвилини в моєму житті...

Цей,,, Костянтин схопив мене за руки, став щось лопотіти, виправдовува­тись... Мені здається, я пройшов крізь нього, немов крізь повітря.

...Я часто ходив до неї розмовляти. Навіть жалітися. Вона була для мене особою жіночої статі. Безлика шелестка богиня. Я перейшов галявину і встав навколішки: і вона, як завжди, обійняла мене. Ніжний лоскіт лапок та вусиків по усьому тілу, таке дружелюбне... Я плакав та сповідався. А потім, чомусь впевнений в її абсолютній підтримці та розумінні, подякував і пішов. Я не міг повернутися в цей дім; для мене він був священним, тут проходили мої найкра­щі часи; тепер вівтар сплюндрували... Ходив лісом, розповідав вголос вірші, то проклинав Віку, то оплакував... Злякався чогось, кинувся крізь чащу напролом; уже абсолютно обмираючи від жаху, дібрався до шосе. Одна думка не дава­ла мені спокою: повернутися до міста. Йшов узбіччям, доки не настав ранок. І назустріч... а сиреною, з мигалками... міліцейські машини. Одна, друга. Потім пожежні — і знову міліція. Хіба я міг передбачити, хоча б віддалено...

...Безглуздо вважати, що Форміка зрозуміє мої слова і візьметься відо­мстити за образу. Відбулося інше. Феромони! Наше дихання, літ, сльози - це також феромони, хімічні сигнали. Вони малюють точну картину стану люди-.и бездарні, що не вміємо читати послання наших заліз. А вона

506 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

навчилася за роки спілкування зі мною. І я знав це. Форміка блискуче відчу­вала мої бажання, навіть ті, що й словами не висловиш. Забути про її казкову чутливість - ось у чому мій злочині Вона торкалася мене десятками тисяч своїх шустрих «клітин*, і а її свідомості склався образ. Годувальник у небезпе­ці. Він хоче, проте не може побороти ворога. Ворог у будинку. Годувальника слід рятувати. Не знаю - чи то з дружніх спонукань, але, напевно, і з метою, щоб не позбавитись піклування та основного джерела їжі. Я міг мовчати, хімія мого організму кричала: «Вбивай!» І Форміка виконала команду- 3 тією до­кладністю та ретельністю, що притаманні мурашникам.

Джерело: Дмитрук А. Формика // Фантастика-85. - М.: Молодая гвардия, 1985. -С. 190-191.

Проступки ~ діяння, що не караються б кримінальному по­рядку.

До проступків належать адміністративні, цивільно-правові, дисциплінарні, процесуальні, міжнародні тощо.

Адміністративні правопорушення (адміністративні проступ­ки) - протиправне винне діяння, що посягає на певну категорію відносин і за яке законодавством передбачається адміністратив­на відповідальність. Прикладом адміністративного правопору­шення е проїзд у суспільному транспорті без квитка.

Цивільно-правові делікти (цивільно-правові проступки) -протиправні діяння, що завдають шкоду урегульованим норма­ми цивільного права майновим і пов'язаним із ними особис­тим немайвовим відносинам. Прикладом цивільно-правового делікту е невиконання зобов'язань за договором. Наприклад, втра­та, нестача чи пошкодження майна охоронцем, що був зобов'яза­ний його охороняти за договором схову.

Дисциплінарні проступки - протиправне винне невиконан­ня робітником або службовцем своїх трудових або службових обов'язків, яке порушує правила внутрішнього трудового розпо­рядку. Прикладом може бути прогул.

Процесуальні порушення (кримінально-процесуальні право­порушення, цивільно-процесуальні правопорушення) — протиправ­не, винне порушення процесуального (кримінального та цивіль­ного) законодавства. Прикладом може бути проголошення об­шуку виїмкою.

Міжнародне правопорушення - протиправне діяння, яке по­лягає в порушенні державою чи іншим суб'єктом міжнародного права своїх міжнародних зобов'язань.

Юридичний склад правопорушення. Можна говорити про правопорушення лише у випадку, коли в наявності є всі елемен­ти складу правопорушення.