Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теор_я держави _ права (Сухонос).doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
3.39 Mб
Скачать

Глава 19. Право, законодавство, система 403

Нормативно-регулятивний рівень дозволяє дійти висновку про те, що визначальними чинниками, які створюють систему, виступають норми права, оскільки вони об'єднують уявлення людей про справедливість і несправедливість, про важливість стимулювання розвитку тих чи інших суспільних відносин.

Норма права заанає змін. Саме з неї починається реальне вдосконалення правової системи, і, завдяки своєму універсаль­ному значенню, правова норма поширює свої якості на інші рівні правової системи, стаючи одиницею виміру правової матерії.

Організаційний рівень охоплює всі юридичне оформлені зв'яз­ки і відносини, форми реалізації права, різні види правової пове­дінки людей, правотворчу і правозастосовчу діяльність держави і суспільства.

Соціальний рівень характеризує, з одного боку, те, наскільки людина як суб'єкт права освоїла правову дійсність, те, як вона «живе* в ній, а з іншого - те, як сформувалися і наскільки адек­ватні інтересам індивіда і суспільства різного роду режими і стани, що дають уявлення про певні результати дії юридичних норм (правова культура, законність, правопорядок). На цьому рівні закладені в праві свободи, можливості і вимоги органічно по'єднуються а політичною і соціальною матерією. Тут найбільш чітко виявляються ті якості правової системи, які мають істотне значення для формування і функціонування як політичної сис­теми, так і громадянського суспільства в цілому.

Виходячи з аналізу зазначених рівнів, можна виділити такі підсистеми структури правової системи, як інституціональну, нормативну, ідеологічну, функціональну та комунікативну.

Інституціональна підсистема — це суб'єктивний склад (тоб­то суб'єкти права) як системоутворюючий чинник усієї право­вої системи. Ця підсистема почала аналізуватися досить недав­но, адже до цього протягом досить тривалого часу правова сис­тема характеризувалася як безособова структура. І лише зго­дом правознавці зрозуміли, що без особи, суб'єктивних прав, без фізичних та юридичних осіб правова система не може існувати. Звернення до людини як до системоутворюючого чинника всіх суспільних явищ зумовило перегляд існуючих підходів щодо стру­ктури правової системи і дозволило виділити суб'єктів права як обов'язкового її елемента.

Нормативна підсистема - норми і принципи права, що ре­гулюють відносини між суб'єктами права, об'єктивовані і систе­матизовані в юридичних джерелах права. Норма права досить часто е лише тим ідеалом, який ще потрібно втілити в життя

26'

402 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВД

  1. Що таке кодекси?

  2. Що таке статути або положення?

  3. Що таке загальна кодифікація законодавства?

  4. Що таке галузева кодифікація законодавства?

  5. Що таке спеціальна кодифікація законодавства?

  6. Що таке консолідація законодавства?

§ 4. Правова система

Загальна характеристика правової системи. Як зазначалося вище, правова система є більш широкою категорією, ніж система права, і означає, по суті, сукупність усіх правових явищ у суспільстві.

Правова система - це сукупність взаємопов'язаних між со­бою систем права та засобів її реалізації.

До основних елементів правової системи належать:

  • система права і система законодавства;

  • правові відносини;

  • юридична практика, тобто діяльність правотворчих, правова- стосовчих і правоохоронних органів;

  • правова політика і ідеологія;

  • правосвідомість і правова культура;

  • юридична наука і освіта тощо.

Усі зазначені елементи правової системи можна розташува-, ти на п'яти рівнях: суб'єктному, інтелектуально-психологічно­му, нормативно-регулятивному, організаційному та соціальному.

Суб'єктний рівень виділяється для того, щоб підкреслити значення суб'єктів права як системоутворюючих матеріальних чинників правової системи. Саме люди (у т.ч. громадяни держа­ви, Іноземні громадяни й особи без громадянства) та їх об'єднан­ня (громадські організації та рухи, акціонерні товариства та не-комерційні організації, держава в цілому) мають суб'єктивні права і відповідні юридичні обов'язки, виступають реальними елемен­тами правової системи.

Інтелектуально-психологічний рівень формує праворозуміння конкретної людини, а також індивідуальну і суспільну правосві­домість. Сукупність таких різноякісних явищ, як знання, почут­тя, емоції, релігійні та ідеологічні догми і погляди, моральні по­стулати, дають можливість людині сприймати та оцінювати правову реальність, виробляти ставлення до неї і мотиви право­вої поведінки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]