Глава 13. Лолітико-державний режим 239

індустріального суспільства на фоні наростання за багатьма параметрами відставання від західних сусідів. Слабка і непослідовна лібералізація, що роз­почалася невдовзі, не принесла істотних результатів, а, навпаки, викликала ви­бух сподівань населення. Заради справедливості слід погодитися з думкою тих, хто вважає, що основним досягненням лібералізації стало набуття свободи слова та інших «вільностей», але, як зазначає Пьєтро ді Кортона, лібералізація відрізняється від демократизації тим, що передбачає лише надання верхами обмежених та контрольованих поступок у сфері політичних і громадянських прав, без надання їм повного та всеосяжного характеру. Саме тому лібералі­зація завжди може передувати демократизації і стати елементом переходу до демократи: режим йде на певні поступки та вводить свободи в тих чи інших сферах, водночас прагнучи зберегти деякі атрибути авторитаризму і обме-

Кортона. Процес лібералізації йшов в Угорщині та Польщі з 1956 р., у Чехо-словаччині його було перервано в 1968 р., в СРСР йшов з 1982 по 1989 р., у багатьох же країнах Східної Європи він відбувався практично одночасно з демократизацією.

Джерело: Ковлер А.Й. Крнзис демократии? Демократки на рубеже XXI века. - М.: Институт государства й права РАН, 1997. - С. 72-73.

Питання для самоконтролю

2. Що складає перший компонент по лі тик о-державного режиму?

3. Що складає другий компонент політико-державного режиму?

4. Що складає третій компонент політико-державного режиму?

5. Які існують види державно-політичного режиму?

6. Які існують види державного режиму?

7. Що таке цивілітарний режим?

8. Що таке соціалістський режим?

9. Що таке етатистський режим?

10. Що передбачає лібертаризм?

11. Що передбачає біхевіорястичний режим?

12. На що спирається консервативний режим?

13. Що передбачає терористичний режим?

14. Які види політичного режиму виділяються за ідеологічною кла­ сифікацією?

15. Які види політичних режимів виділяються за особливостями взаємодії держави і громадянського суспільства?

16. Які види політичного режиму виділяються за типом правового регулювання?

240 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

§ 2. Демократичний режим Поняття і ознаки демократичного режиму.

Демократія - це форма організації і здійснення належної на­роду політичної влади, заснована на рівноправній участі грома­дян у формуванні органів держави і контролі над їхньою діяль­ністю.

Для демократії характерною є низка ознак.

Населення країни бере участь у формуванні і здійсненні державної влади шляхом прямої (референдум і вибори) та пред­ставницької демократії (шляхом обрання органів типу парла­ментських). Прямою визнається демократія, в умовах якої насе­лення безпосередньо приймає рішення з того чи іншого приводу.

На Русі такою формою прямої демократії було віче, сьогодні -референдум (люди безпосередньо затверджують той чи інший за­конопроект: Конституцію, зміни до неї тощо; так, на референдумі, що відбувся 16 квітня 2000 року, в Україні було передбачено ство­рення двопалатного парламенту і позбавлення депутатів їхньої недоторканності) або вибори (люди безпосередньо обирають главу держави чи депутатів). Щодо представницької демократії, то вона передбачає здійснення народом належної йому державної влади через обрані народом представницькі органи, тобто ті органи, які представляють інтереси та волю народу. Раніше такою формою були Земські собори в Московії, Генеральні Штати у Франції, пар­ламент в Англії тощо. Сьогодні в Україні таким органом є Верхов­на Рада, яку формує населення нашої країни. До речі, можна сказа­ти, що Московія XVII століття була більш демократичною, ніж Англія XVII століття, адже в Московії виборче право належало 5% населення країни, тоді як в Англії його мали лише 2%.

Рішення приймається більшістю з урахуванням інтересів меншості. Раніше вважалося, що демократія - це влада більшос­ті. Однак слід мати на увазі, що більшість - це досить консервативне середовище. І, хоча консерватизм повинен вітатися у сфері куль­тури, у сфері економіки консерватизм тільки шкодить. Тому в умовах демократії хоча більшість І приймає рішення за своєю волею, проте вона враховує інтереси неконсєрвативної меншості.

Існування громадянського суспільства з його розвиненою структурою. В умовах демократії все більше з'являється сфер, в які держава не втручається. Це - економічні стосунки, які, будучи формально врегульованими державним законодавством,