- •Конспект лекцій з курсу «Філософія»
- •Тема1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві
- •1. Світогляд і філософія
- •2. Функції і структура філософії
- •3. Форми й методи філософії
- •Тема2. Історичні типи філософії
- •1. Давня філософія
- •2. Філософія Середньовіччя, Відродження і Нового часу
- •3. Німецька класична філософія
- •Тема3. Філософська думка в україні і росії
- •1. Становлення і розвиток філософської думки в Україні
- •2. Філософська думка в Росії
- •Тема4. Філософія хх століття
- •1. Суттєві риси філософії хх ст. Сайєнтистські та антропологічні напрями
- •2. Марксистська філософія у хх ст
- •3. Релігійна філософія
- •4. Філософія постмодернізму
- •Тема5. Філософське розуміння світу
- •1. Філософський сенс проблеми буття
- •2. Матерія та форми і способи її існування
- •Тема6. Методологічні проблеми філософії. Концепції розвитку
- •1. Поняття діалектики та метафізики
- •2. Закони і категорії діалектики
- •Тема7. Пізнання: сутність і структура
- •1. Філософське осмислення пізнавального процесу
- •2. Проблема істини у філософії
- •Тема8. Наукове пізнання. Науково-технічне пізнання
- •1. Сутність та форми наукового пізнання
- •2. Рівні й методи наукового пізнання
- •3. Науково-технічне пізнання та його методи
- •Тема9. Філософія творчості
- •1. Філософське розуміння творчості
- •2. Синтезуюча природа творчості
- •3. Форми творчого синтезу
- •4. Особливості технічної творчості
- •5. Творчість і особа
- •Тема10. Проблема людини у філософії
- •1. Людина як предмет філософії
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного і суспільного в людині
- •3. Духовність і проблема сенсу життя
- •4. Людина і людство
- •Тема11. Практика та інженерна діяльність
- •1. Категорії діяльності та практики у філософії
- •2. Структура практики
- •3. Інженерна діяльність як вид практики
- •Тема12. Суспільство як система
- •1. Виробництво та механізм саморозвитку суспільства
- •2. Роль соціальної революції та реформ в житті суспільства
- •3. Проблема основних етапів та законів розвитку суспільства
- •Тема13. Історичні форми спільності людей
- •1. Соціально-етнічна різноманітність людства
- •2. Нація та національний характер
- •Тема14. Прогрес
- •1. Джерела та рушійні сили суспільного прогресу
- •2. Ознаки суспільного прогресу
- •3. Суперечливий характер суспільного прогресу
- •Тема15. Культура і цивілізація
- •1. Сутність культури та її соціальні функції
- •2. Структура культури
- •3. Співвідношення культури та цивілізації
- •Тема16. Особа і суспільство
- •1. Свобода і необхідність у суспільстві
- •2. Проблеми соціалізації людини
- •Тема17. Цінності і роль їх у житті суспільства і людини
- •1. Поняття цінності
- •2. Різноманітність ціннісних орієнтацій людей
- •Тема18. Майбутнє людства
- •1. Проблеми передбачення і соціальне прогнозування
- •2. Глобальні проблеми сучасності
- •Запитання для підготовки до екзамену з «Філософії» для студентів усіх спеціальностей та форм навчання
2. Марксистська філософія у хх ст
Свою концепцію свободи висунули К.Маркс і Ф.Енгельс у ХХ ст. та їх послідовники у ХХ ст. К.Маркс зробив висновок, що вся історія людства є рух від відчуження до свободи і поставив проблему як зробити суспільство людяним, а людину суспільною.
Розробляючи філософські та методологічні підходи вирішення цієї проблеми, К.Маркс і Ф.Енгельс:
1) поєднали матеріалізм і діалектику, критично перепрацювали діалектику Гегеля і антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха;
2) застосували метод матеріалістичної діалектики до пізнання суспільства;
3) зробили спробу визначити рушійну силу суспільного розвитку і поставити філософію на службу трудящим.
К.Маркс розглядав відчуження як наслідок певних історичних умов і суспільних відносин, а перш за все, приватної власності на засоби виробництва. За таких умов людина втрачає власну унікальність, перетворюється на засіб виробництва, на часткову людину. Відчужена праця, грошово-товарні відносини і капітал у буржуазному суспільстві знеособлюють і поневолюють людину. Подальший рух суспільства до свободи пов’язаний з перетворенням пролетаріату у самостійну політичну силу, революційним скасуванням приватної власності, утвердженням суспільної власності на засоби виробництва і комуністичної свідомості.
З часів закладення основ марксистської філософії минуло 150 років. Змінився капіталізм, змінилась суспільна свідомість людей, закінчилась невдачею спроба побудувати нове, вільне від експлуатації суспільство, чим було скомпрометовано марксизм. Безнадійно застарілим виявився його висновок про невпинне загострення класової боротьби, про соціалістичну революцію і диктатуру пролетаріату як про абсолютні шляхи прогресу. К.Маркс не помітив позитивного моменту у приватній власності, небезпеки для свободи у повному пануванні державної власності, недооцінював духовних підвалин у житті суспільства та окремої людини.
Але гуманістична спрямованість марксистської філософії, орієнтованої на звільнення людини від усіх форм експлуатації та поневолення привертає до себе увагу багатьох людей і сьогодні. Марксизм ХХ ст. увійшов в історію як марксизм-ленінізм. В.І.Ленін (1870-1924) у книзі «Матеріалізм і емпіріокритицизм» (1909) дав філософське визначення матерії, розкрив гносеологічні корені ідеалізму, розробив марксистську теорію пізнання. В.І.Ленін зробив спробу втілити марксистське вчення у практику, розробити нову теорію побудови соціалізму як суспільства цивілізованих кооператорів із застосуванням товарно-грошових відносин. Тим не менше уже при його житті марксизм став перетворюватися в догму, а Й.В.Сталін завершує цей процес: філософія перетворюється в інструмент втілення ідеологічних настанов партії.
На Заході сформувалося розкріпачене ставлення до марксизму і до наших часів цей пласт світової культури вивчається і розвивається. Західні марксисти А.Грамші, Л.Альтюссер, Ю.Хабермас та ін. поставили перед собою завдання з’ясовувати приховані тенденції розвитку суспільства, виявляти наявний потенціал майбутнього, розкривати вади сучасного суспільства, які викликають деперсоналізацію людини і ліквідують індивідуальність.
Західний марксизм, сторонячись економіки й політики, зосередив увагу на філософських методах аналізу соціальних процесів, ролі мови у спілкуванні і взаєморозумінні людей. Робляться спроби синтезувати марксизм з фрейдизмом, екзистенціалізмом, герменевтикою та іншими течіями у філософії. Загальними проблемами для західних марксистів стали проблеми культури, зокрема естетики, взаємодії природи суспільства і людини. Таким чином, сучасний неомарксизм багато в чому відійшов від вчення К.Маркса, але це краще, ніж його догматизація й канонізація у радянській філософії.