- •Конспект лекцій з курсу «Філософія»
- •Тема1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві
- •1. Світогляд і філософія
- •2. Функції і структура філософії
- •3. Форми й методи філософії
- •Тема2. Історичні типи філософії
- •1. Давня філософія
- •2. Філософія Середньовіччя, Відродження і Нового часу
- •3. Німецька класична філософія
- •Тема3. Філософська думка в україні і росії
- •1. Становлення і розвиток філософської думки в Україні
- •2. Філософська думка в Росії
- •Тема4. Філософія хх століття
- •1. Суттєві риси філософії хх ст. Сайєнтистські та антропологічні напрями
- •2. Марксистська філософія у хх ст
- •3. Релігійна філософія
- •4. Філософія постмодернізму
- •Тема5. Філософське розуміння світу
- •1. Філософський сенс проблеми буття
- •2. Матерія та форми і способи її існування
- •Тема6. Методологічні проблеми філософії. Концепції розвитку
- •1. Поняття діалектики та метафізики
- •2. Закони і категорії діалектики
- •Тема7. Пізнання: сутність і структура
- •1. Філософське осмислення пізнавального процесу
- •2. Проблема істини у філософії
- •Тема8. Наукове пізнання. Науково-технічне пізнання
- •1. Сутність та форми наукового пізнання
- •2. Рівні й методи наукового пізнання
- •3. Науково-технічне пізнання та його методи
- •Тема9. Філософія творчості
- •1. Філософське розуміння творчості
- •2. Синтезуюча природа творчості
- •3. Форми творчого синтезу
- •4. Особливості технічної творчості
- •5. Творчість і особа
- •Тема10. Проблема людини у філософії
- •1. Людина як предмет філософії
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного і суспільного в людині
- •3. Духовність і проблема сенсу життя
- •4. Людина і людство
- •Тема11. Практика та інженерна діяльність
- •1. Категорії діяльності та практики у філософії
- •2. Структура практики
- •3. Інженерна діяльність як вид практики
- •Тема12. Суспільство як система
- •1. Виробництво та механізм саморозвитку суспільства
- •2. Роль соціальної революції та реформ в житті суспільства
- •3. Проблема основних етапів та законів розвитку суспільства
- •Тема13. Історичні форми спільності людей
- •1. Соціально-етнічна різноманітність людства
- •2. Нація та національний характер
- •Тема14. Прогрес
- •1. Джерела та рушійні сили суспільного прогресу
- •2. Ознаки суспільного прогресу
- •3. Суперечливий характер суспільного прогресу
- •Тема15. Культура і цивілізація
- •1. Сутність культури та її соціальні функції
- •2. Структура культури
- •3. Співвідношення культури та цивілізації
- •Тема16. Особа і суспільство
- •1. Свобода і необхідність у суспільстві
- •2. Проблеми соціалізації людини
- •Тема17. Цінності і роль їх у житті суспільства і людини
- •1. Поняття цінності
- •2. Різноманітність ціннісних орієнтацій людей
- •Тема18. Майбутнє людства
- •1. Проблеми передбачення і соціальне прогнозування
- •2. Глобальні проблеми сучасності
- •Запитання для підготовки до екзамену з «Філософії» для студентів усіх спеціальностей та форм навчання
Тема9. Філософія творчості
1. Філософське розуміння творчості
У творчості людей закладена життєдайна, зорієнтована на майбутнє соціальна енергія. Роль творчості в структурі діяльності зростає в міру перетворення середовища існування людей із природного в штучне, техногенне. Творчість своєю сутністю, внутрішньою логікою переплітається з такими проблемами, як свідомість, мислення, пізнання, критика, практика, передбачення, соціальний ідеал.
Перші спроби силою розуму осягнути проблему творчості знаходимо вже у філософії Стародавньої Греції. Платон вважав, що в основі творчості є світова Душа. Він виділив два роди творчості: божу і людську. Божа творчість створює вічні цінності. Творчість людини залежить від "божої іскри" і проявляється у творчих досягненнях філософа, правителя, лікаря або ремісника, тощо. Аристотель розрізняв емпіричне знання ремісників і творче знання мислителів.
У середньовічній філософії до творчості намітилось два підходи: теологічний (творчість прерогатива Бога) і логіко-гносеологічний (виділення способів пізнання через досвід і логічний доказ).
Філософія Нового часу (Ф.Бекон, Р.Декарт) висунула ідеї про необхідність сумніву, перегляду традицій минулого. У німецькій класичній філософії (І. Кант, Фіхте, Ф.Гегель) розкривається творча самодіяльність розуму через продуктивну уяву, через єднання свідомості людини з творчим началом Абсолютною ідеєю. Л.Фейєрбах виділяє у процесі творчості два взаємопов’язані напрямки: предметне-чуттєве буття людини та спілкування між людьми. Розкриття творчих сил людини здійснюється через діалог "Я" і "Ти".
Плідні ідеї в дослідженні творчості залишили представники української філософії. Г.С.Сковорода закликає до самоудосконалення, завантажувати розум добрими справами. І.Я.Франко досліджував питання психології творчості, ролі в ній неусвідомленого, інтуїтивного, асоціативного начала.
2. Синтезуюча природа творчості
Творчий синтез це фундаментальна характеристика активності людини. Він є універсальним принципом творення. Синтезуючи різні форми діяльності, людина розкриває свої творчі можливості. В.Енгельмейєр (філософія техніки) проблему творчого синтезу вдало розкриває через виділення періодів підвищення та спаду волі. Він вказує, що в період підвищення волі чітко виявляються шляхи досягнення бажаного, вибираються найоптимальніші рішення. Він робить висновок, що періоди підвищеного стану волі відзначаються синтезуючою силою, яка і становить ядро творчості.
Творчість це категорія для відображення синтезу різних форм діяльностей, що здійснюють сутнісні, внутрішні зміни в матеріальних і духовно-теоретичних системах з метою створення нових якостей.
Творчість велика загадка і одночасно велике щастя для людей, яким воно доступне. З точки зору М.О.Бердяєва, людина покликана до творчості, творчість є її моральний обов’язок, її призначення на землі, її місія. Творчий акт є продовження справи Творця, а геніальність людини відображає в ній образ Бога-Творця. Творчість це привнесення у світ принципової новизни. Кожна людина, за переконанням С.Л.Франка (1877-1950) хоч у малій мірі або у потенційній формі творець.