- •Конспект лекцій з курсу «Філософія»
- •Тема1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві
- •1. Світогляд і філософія
- •2. Функції і структура філософії
- •3. Форми й методи філософії
- •Тема2. Історичні типи філософії
- •1. Давня філософія
- •2. Філософія Середньовіччя, Відродження і Нового часу
- •3. Німецька класична філософія
- •Тема3. Філософська думка в україні і росії
- •1. Становлення і розвиток філософської думки в Україні
- •2. Філософська думка в Росії
- •Тема4. Філософія хх століття
- •1. Суттєві риси філософії хх ст. Сайєнтистські та антропологічні напрями
- •2. Марксистська філософія у хх ст
- •3. Релігійна філософія
- •4. Філософія постмодернізму
- •Тема5. Філософське розуміння світу
- •1. Філософський сенс проблеми буття
- •2. Матерія та форми і способи її існування
- •Тема6. Методологічні проблеми філософії. Концепції розвитку
- •1. Поняття діалектики та метафізики
- •2. Закони і категорії діалектики
- •Тема7. Пізнання: сутність і структура
- •1. Філософське осмислення пізнавального процесу
- •2. Проблема істини у філософії
- •Тема8. Наукове пізнання. Науково-технічне пізнання
- •1. Сутність та форми наукового пізнання
- •2. Рівні й методи наукового пізнання
- •3. Науково-технічне пізнання та його методи
- •Тема9. Філософія творчості
- •1. Філософське розуміння творчості
- •2. Синтезуюча природа творчості
- •3. Форми творчого синтезу
- •4. Особливості технічної творчості
- •5. Творчість і особа
- •Тема10. Проблема людини у філософії
- •1. Людина як предмет філософії
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного і суспільного в людині
- •3. Духовність і проблема сенсу життя
- •4. Людина і людство
- •Тема11. Практика та інженерна діяльність
- •1. Категорії діяльності та практики у філософії
- •2. Структура практики
- •3. Інженерна діяльність як вид практики
- •Тема12. Суспільство як система
- •1. Виробництво та механізм саморозвитку суспільства
- •2. Роль соціальної революції та реформ в житті суспільства
- •3. Проблема основних етапів та законів розвитку суспільства
- •Тема13. Історичні форми спільності людей
- •1. Соціально-етнічна різноманітність людства
- •2. Нація та національний характер
- •Тема14. Прогрес
- •1. Джерела та рушійні сили суспільного прогресу
- •2. Ознаки суспільного прогресу
- •3. Суперечливий характер суспільного прогресу
- •Тема15. Культура і цивілізація
- •1. Сутність культури та її соціальні функції
- •2. Структура культури
- •3. Співвідношення культури та цивілізації
- •Тема16. Особа і суспільство
- •1. Свобода і необхідність у суспільстві
- •2. Проблеми соціалізації людини
- •Тема17. Цінності і роль їх у житті суспільства і людини
- •1. Поняття цінності
- •2. Різноманітність ціннісних орієнтацій людей
- •Тема18. Майбутнє людства
- •1. Проблеми передбачення і соціальне прогнозування
- •2. Глобальні проблеми сучасності
- •Запитання для підготовки до екзамену з «Філософії» для студентів усіх спеціальностей та форм навчання
2. Антропосоціогенез. Єдність природного і суспільного в людині
Антропосоціогенез це проблема виникнення людини як біологічного виду (антропоса) і суспільної (соціальної) істоти. Поява нових видів тварин пов’язана із пристосуванням їх до різкої зміни природних умов шляхом біологічної мутації. Поява ж людини (антропосоціогенез) унікальний випадок, коли виникає не просто новий вид тварин, але й принципово новий (соціальний) спосіб існування. Для такого якісного стрибка у розвитку предка людини були необхідні біологічні передумови: унікальний мозок, здібний до конструктивної, творчої роботи; прямоходіння, що вивільнило передні кінцівки для трудових операцій; утворення органів для членороздільних звуків. Але предок людини став людиною, насамперед, завдяки праці, мисленню і мові, що могли розвинутись лише в процесі суспільної взаємодії.
На відміну від інстинктивної праці тварин (птахів, бобрів, бджіл), що будують свої гнізда за спадково заданими програмами, людській праці передує ідеальне проектування. Постійне вдосконалення засобів виробництва і розвиток самої людини пов’язані із невпинно зростаючими потребами, що стають все більш різноманітними і вимагають нових технологій, знань і вмінь. Найважливішими умовами виживання людини стають не стільки біологічні пристосування, скільки соціальна організація, економічні, соціокультурні та політичні відносини.
Тому люди потребують досить складних засобів упорядкування свого спільного життя. Це, перш за все, звичаї, норми моралі і права, розвиток, збереження і передача яких від покоління до покоління неможливі без мови. Отже, людина є одночасно і природною, і соціальною істотою, тому треба поліпшувати, як біологічні, так і суспільні умови життя людей.
3. Духовність і проблема сенсу життя
Що означає жити по-людськи? Мислячу людину не задовольняє лише матеріальний добробут. Вона шукає шляхи свого самоутвердження, вищий сенс буття, свого зв’язку з вічними цінностями, з Богом, з історичною пам’яттю свого народу, з культурою людства. Так, людина народжується тричі: як біологічна істота (дитина), як соціальна істота (особа) і духовно-психічна істота із своїм особливим внутрішнім світом. Духовний світ людини формується як необхідність для вироблення програм, що керують працею і спілкуванням. Але наслідком постає духовність потреба мріяти, творити, винаходити, шукати істину.
Духовність людини існує немов би в полі, створеному двома полюсами: з одного боку, унікальністю, самоцінністю, неповторністю людської індивідуальності, а з другого причетністю кожного до універсальності, цілісності космосу (природи і культури). Таким чином, духовність індивіду це малий світ, мікрокосмос, душа людини, що вміщує в собі якоюсь мірою вічний, великий світ космос, визначає її відповідальність не лише за себе і за свій час, але й за довкілля і за майбутнє своїх нащадків. В цьому й полягає вищий сенс життя. Як вчив Г.Сковорода: "Думки сердечні вони незримі, як начебто їх нема, але від цього зерна залежить цілого життя нашого дерева; якщо зерно добре добрими насолоджуємося плодами; як сієш, так і жнеш". Багатий внутрішній світ людини духовність він порівнював з дорогоцінним камінцем, що несе людству спасіння.