2. Глобальні проблеми сучасності

Поняття "глобальний" використовується останнім часом для фіксації найважливіших загальнопланетарних проблем, вирішення яких визначає майбутнє всього людства і потребує об’єднання зусиль країн усієї земної кулі. Виживання людства, його подальший розвиток і добробут вимагають не лише цілеспрямованих дій у національних, регіональних масштабах, але й формування єдиної цивілізації на Землі шляхом координації управління, спрямованого на практичну реалізацію загальнолюдських потреб і інтересів. До таких глобальних проблем належать встановлення міцного миру на Землі, подолання осередків напруженості у міжнародних відносинах, охорона навколишнього середовища, запобігання найбільш небезпечним масовим захворюванням, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення потреби в екологічно чистих продуктах харчування, в енергії.

Гострота глобальних проблем залежить не тільки від того, що непередбачені екологічні та соціально-економічні наслідки глибоко впливають на всі сторони життя сучасної людини. Істотним є те, що по-перше, ці проблеми взаємопов’язані між собою і характер цих зв’язків ще багато в чому залишається непізнанним: наприклад, вживання аерозолів і "озонова діра" в атмосфері. Тому не можна вирішувати одну проблему, ігноруючи інші. По-друге, глобальні проблеми не можуть бути вирішені зусиллями окремих держав. Необхідні скоординовані зусилля і кошти всього світового співтовариства, а в ньому немає єдності. Бідні в економічному аспекті країни не можуть витрачати кошти на вирішення проблем, які постануть перед ними у майбутньому, а багаті не бажають витрачатися, щоб допомагати відсталим на їх території для заходів щодо попередження екологічних катастроф, розвитку екологічно чистих технологій. Навіть, навпаки, забруднюючі виробництва, захоронення небезпечних ядерних відходів нав’язують економічно слабким країнам, виводячи неекономічні технології із більш цивілізованих держав.

Виникнення і загострення глобальних проблем сприяють також зрушення у системі світових господарських зв’язків, викликані також суперечливим характером розвитку технології. В той же час, коли потреби держав у розширенні торгівлі сировиною та готовою продукцією, у спільному плануванні і реалізації складних науково-технічних проектів постійно зростають, розрив у рівнях розвитку окремих держав і цілих регіонів, що збільшується, недалекоглядні кроки урядів ряду країн заважають їм дійти згоди, загострюють суперечності у світовому господарстві і міжнародних відносинах. Саме структурні зрушення у різних галузях народного господарства, наслідки яких відчуваються як у різних державах, так і загалом у світовій економіці, викликають загострення глобальних проблем. Актуалізація однієї з них безпосередньо або побічно відбувається на всій системі глобальних проблем сучасності. Так, характерна для ряда країн відсталість технологій, нераціональна експлуатація природних ресурсів не лише сприяє загостренню мінерально-сировинних або енергетичних проблем, а й погіршує якість навколишнього середовища, що призводить до підриву здоров’я населення.

Глобальні проблеми безпосереднім чином пов’язані з рівнем свідомості людей і як такі фіксують ставлення окремої людини до проблем людства. Саме у сфері взаємин особистості і суспільства, особистості і світового співтовариства формується моральна позиція кожної окремої людини, її потреби і мотиви діяльності узгоджуються з потребами і мотивами діяльності всього людства. Це визначає не лише усвідомлення все більш значною частиною людства гостроти системи глобальних проблем, а й готовність взяти участь у вирішенні їх.

Вчені пов’язують виникнення глобальних проблем з переходом світової економіки на якісно новий етап розвитку, який характеризується вираженим ступенем взаємозалежності держав світу. Знаходячись на історичному рубежі, людство поставлене перед необхідністю вирішення найрізноманітніших проблем загальнопланетарного характеру: демографічних, політичних, соціальних, екологічних, психологічних.

Концепція взаємозалежності всіх держав світу відбиває об’єктивні чинники, які зумовлені єдністю природного середовища планети, і суб’єктивні, що випливають з політичного курсу різних країн, у яких тією чи іншою мірою враховуються національні та загальнолюдські інтереси. Спільність долі землян з необхідністю веде до їх соціальної та духовної єдності, що виступає важливим чинником виживання людства. Слід диференціювати об’єктивні та суб’єктивні передумови цієї єдності. До складу її об’єктивних підвалин входять міжрегіональні господарсько-економічні зв’язки, що поширюються, спільні зусилля щодо запобігання війни, боротьби з економічною кризою, міжнародним тероризмом. Суб’єктивною основою єдності є примат загальнолюдських інтересів та цінностей над груповим (національним, класовим). Потрібен діалог, аби досягти взаємопорозуміння та поваги до співрозмовника-партнера по боротьбі за виживання людства.

Контрольні запитання

1. Чим відрізняються один від одного поняття "передбачення", "провіщення" і "прогнозування"?

2. Які особливості мають природничо-наукове і соціальне прогнозування?

3. Як розрізняються соціальні прогнози за своїм призначенням?

4. Як розробляється соціальний прогноз?

5. Які методи прогнозування Вам стали відомі?

6. Що таке глобальні проблеми та причини їх загострення?

7. Якими засобами можна вирішити глобальні проблеми?

Література

1. Філософія. Підручник за ред. Г.А.Заїченка. К., 1995.  С.415-447.

2. Введение в философию. Учебник. Ч.II. Под ред. И.Т.Фролова. М., 1990.  С.585-610.

3. Кисельов М. Філософія екології та світоглядні зрушення сучасності / Ж. Філософ. і соціолог. думка, 1996, №1-2.  С.30-48.

4. Костенко Н. Майбутнє дітей в сюжетах про Чорнобиль (контент-аналіз української преси) / Ж.Філософська і соціологічна думка, 1993, №4.  С.9.

5. Лях В. У пошуках альтернативного майбутнього / Ж.Філософська і соціолог. думка, 1993, №6.  С.28.

6. Мосуда И. (Японія) Комп’ютопія / Ж. Філософська і соціолог. думка, 1991, №6.  С.36.

7. Городяненко В., Кочура В. Проблеми діагностики та прогнозування соціально-економічних ситуацій / Ж. Філософська і соціолог. думка, 1993, №6.  С.160.