3. Співвідношення культури та цивілізації

Якщо культура визначає рівень людяності, розвитку людської суті, то цивілізація характеризує суспільство в цілому, його якісну ступінь відповідності соціальним потребам. А саме, цивілізація визначається як міра розвитку суспільства на основі поділу праці, обміну і товарного виробництва. Цивілізація  це соціальна організація співіснування та співпраці людей, це спосіб буття культури.

Культура і цивілізація близькі і взаємопов’язані поняття, в тому змісті, що обидва відображають рівень розвитку досконалості людини і суспільства. Але поняття культури зосереджує увагу на людині як самоцінності, на духовно-практичній стороні життя, а цивілізація, особливо сучасна, відображає технологічну, організаційно-матеріальну сторону суспільства. І в цьому плані людина більше сприймається як засіб досягнення загальної мети. Тому цивілізація  не самоціль, а необхідний базис культури, якщо цивілізація виходить з-під контролю культури, вона деградує.

Різні суспільства і суспільні умови оцінюються з точки зору того, наскільки вони відповідають сутності людини, її духовним і матеріальним потребам. Але сучасна індустріальна цивілізація багато в чому розвивається, не рахуючись з потребами окремої людини. З одного боку, виникають бюрократичне управління культурою, індустрія культури, ринок духовного виробництва, де духовні цінності сприймаються як товар, а не як засіб розвитку людської сутності. Внаслідок цього культура деградує до задоволення тваринних інстинктів людини. А з другого  сухий раціоналізм науки, прагматизм вступає в гостру суперечність з гуманітарною культурою, що відстоює самоцінність окремої людської істоти. На одному полюсі  соціально-гуманітарна і художня інтелігенція, а на другому  науково-технічна інтелігенція. Як зауважив англійський вчений Ч.П.Сноу: "Їх розділяє стіна непорозуміння, а іноді й ворожнечі". Створюється враження, що для об’єднання обох культур взагалі немає ґрунту, а це означає, що пропадають багатющі можливості розумової і творчої діяльності.

З розвитком засобів масової комунікації розширюються можливості безпосередньої і прихованої дії на світогляд і психологію людини у певному ідеологічному напрямі. Телебачення, радіо, масова преса використовуються часто-густо як зброя політичної боротьби і маніпулювання свідомістю населення. Тому бізнес активно втручається у сферу культури, створюючи водночас маркетинг і масову культуру, а реклама формує відповідний тип духовного споживання і масової свідомості.

Науково-технічний прогрес підвів цивілізацію до порога нової культури  культури комп’ютерної техніки, яка, трансформуючи книжкову культуру, створює новий тип мислення. Основна ознака цієї культури  діалог людини з екраном. Комп’ютер  це явище культури знакових систем  культури, проміжної між "світом речей" і "світом людей".

Отже, в сучасному суспільстві слід розрізняти цивілізацію і культуру. У філософії досить поширеним є розуміння цивілізації як нового стану культури. Культура стає цивілізацією, коли з’являються писемність і міський образ життя. Відповідно з’являються політична організація суспільства (держав, партія) і техніка, що характеризує культурний рівень виробництва. Таким чином, цивілізацію можна визначити як технологічну характеристику суспільства, як матеріально-технічний базис культури. Культура ж це вираження суті людини у ставленні її до навколишнього світу і до самої себе, опредмечене у системі смислових значень і символів. Культура  це світ людини.

Але є інший погляд на співвідношення цивілізації і культури. Американський філософ Семюєль Хантінгтон вважає, що "цивілізація є найвищим культурним утворенням, яке об’єднує людей, і рівнем культурної самобутності, що відрізняє їх від інших біологічних видів". Вона визначається, як загальними об’єктивними елементами, такими, як мова, історія, релігія, звичаї, суспільні інституції, так і суб’єктивною самоідентифікацією людей. Цивілізація може включати кілька національних держав, як у випадку з західною, латиноамериканською та арабською цивілізаціями, або тільки одну, як у випадку з японською цивілізацією.

Між західними та східними цивілізаціями розвиваються складні взаємовідносини. З одного боку, західні, звичайно американські, культура, стиль життя і звички стають дедалі популярнішими серед народних мас Сходу. А з другого боку, Захід дедалі більше натрапляє на протистояння в Японії, Індії, східних країн, які мають бажання, волю й ресурси будувати життя за своїми, а не західними зразками. С.Хантінгтон визначає, що "по суті Захід використовує міжнародні інституції, військові сили та економічні ресурси, щоб керувати світом у певному розумінні для своєї вигоди, підкреслюючи свою вищість, захищаючи свої інтереси, сприяючи поширенню своїх політичних і економічних цінностей". На думку Хантінгтона, у прийдешньому світі не буде єдиної універсальної цивілізації, а будуть різні, і кожна з них має навчитися співіснувати з іншими.

Контрольні запитання

1. Що таке культура і які функції вона виконує у суспільстві?

2. З яких елементів складається структура культури?

3. Що означає культура виробництва?

4. Який вплив на відносини між різними культурами справляють етноцентризм та культурний релятивізм?

5. Які визначення можна дати цивілізації?

6. Які ознаки має цивілізація?

7. Як співвідносяться між собою культура і цивілізація?

8. В чому причина зіткнень цивілізацій?

Література

1. Філософія / Підручник за ред. Г.А.Заїченка.  К., 1995.  С.399-411.

2. Философия / Учебное пособие под ред. Ю.В.Осичнюка.  К., 1994.  С.205-228.

3. Введение в философию / Под ред. К.Т.Фролова в 2-х частях. Ч.II. – М., 1989.

4. С.Хантінгтон (США) Зіткнення цивілізацій? // Філос. і соціол. думка, 1996, №1-2.