Тема6. Методологічні проблеми філософії. Концепції розвитку

1. Поняття діалектики та метафізики

В античній філософії поняття "діалектика" означало:

1)  мистецтво суперечки, вміння вести дискусію  вміння знайти суперечності в судженнях супротивника з метою спростування його аргументів;

2)  під поняттям "діалектика" розуміють також стиль мислення, який характеризується гнучкістю йти на узгодження думок, на компроміси;

3)  діалектика може означати також теорію, вчення про розвиток "абсолютної ідеї", "абсолютного духу" (ідеалістична діалектика у Гегеля);

4)  діалектика  це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання, що враховує різнобічність речей, їх взаємодію, суперечності, рухливості, постійні взаємопереходи матеріальних і духовних процесів (матеріалістична діалектика у Маркса).

Отже, діалектика виступає як теорія і методологія пізнання на основі принципів розвитку та універсального взаємозв’язку усіх речей, явищ і процесів у світі. Їх головною альтернативою, що уособлює протилежний підхід до розуміння світу, виступає метафізика  антипод діалектики як теорії розвитку.

Термін "метафізика" складається з двох частин, перша з яких означає: "мета" (з грецької  між, після, через)  префікс, що характеризує проміжний стан речі, її зміну, переміщення тощо; в сучасній науці вживається для позначення складних систем найвищого рівня (метатеорія, метагалактика). "Фізика"  наука про природу, що вивчає загальні властивості матеріального світу. Термін "метафізика" дослівно означає "після фізики". Згодом термін "метафізика" набув іншого, більш широкого філософського значення.

Поняття "метафізика" в історико-філософському аспекті має ряд значень:

1)  метафізика  це вчення про надчуттєві, недоступні конкретним наукам принципи і начала буття (існування світу);

2)  метафізика  це синонім філософії;

3)  метафізика в переносному (буденному) розумінні означає щось абстрактне, малозрозуміле, умоспоглядальне;

4)  метафізика  це концепція розвитку, альтернативна діалектиці, система методологічних принципів пізнання.

В значенні "антидіалектика" термін "метафізика" запровадив у філософію Гегель.

Альтернативність, протилежність методологічних підходів діалектики й метафізики до розуміння світу полягає в тому, що:

1) З точки зору метафізики як концепції розвитку і методу пізнання старе повністю відкидається новим, старе абсолютно знищується новим, оскільки вони є протилежностями. Діалектичний підхід включає розуміння розвитку як складного процесу зв’язку старого з новим: елементи старого входять у нове, а не відкидаються повністю.

2) Метафізика вбачає джерело розвитку (руху, змін) у зовнішньому поштовсі, а діалектика  у внутрішніх суперечностях речей і явищ, в саморусі матерії через ці суперечності.

3) З точки зору метафізики "механізмом руху" є процес зменшення чи збільшення, тобто кількісне перетворення існуючого поза якісними змінами, а діалектика розуміє розвиток як взаємопереходи кількісних і якісних змін: поступові кількісні зміни готують стрибки у нові якості речей, процесів.

4) Діалектика вважає, що розвиток відбувається спіралеподібно, коли старе лише частково повторюється на новому оберті подій та процесів. Метафізика ж розуміє напрямок розвитку ніби по замкненому колу, його стадії періодично просто повторюються.

5) Відмінність між метафізикою і діалектикою полягає, насамперед, у самому стилі мислення, усвідомлення дійсності. для метафізики характерна однобічність, прямолінійність, негнучкість. З точки зору діалектики, щоб справді знати предмет, необхідно охопити, вивчити всі його сторони, всі зв’язки і опосередкування. Треба розглядати предмет у його розвитку, саморусі, зміні.