3. Форми й методи філософії

Засоби філософського осмислення людського ставлення до світу визначаються статусом цієї галузі пізнання. У наших підручниках до 80^х років стверджувалося, що філософія  це наука, що вивчає універсальні закони природи, суспільства і мислення. У 90^і роки з’явилося твердження, що філософія  зовсім не наука. Але при всебічному вивченні цього питання виявляється, що філософія поєднує в собі наукові і ненаукові форми й методи пізнання. Як і наука, філософія має свій предмет дослідження: ставлення людини до свого життя, до своєї ролі у світі. У філософських дослідженнях використовуються наукові методи і принципи: логічна доказовість, як у математичних теоремах; системність тверджень; категоріальний апарат; загальнонаукові методи індукції та дедукції, аналізу й синтезу; історичного й логічного підходів; сходження від абстрактного до конкретного.

Але філософія виходить у своїх формах і методах за межі конкретної науки. Світогляд усвідомлюється не лише у логічних доказах і твердженнях. Глибокі філософські висновки відображаються у метафорах і афоризмах, у віршах, повістях і романах. Художні твори Гр. Сковороди, Вол. Соловйова, Л.М. Толстого, Ф.М. Достоєвського містять не менш глибокі філософські думки, ніж суто філософські твори Б.Рассела, А.Уайтхеда або М.Хайдеггера. І кожний з них має свій стиль і свої власні засоби філософствування. Філософія нагадує і науку, і мистецтво, і релігію, залишаючись теоретизованою, систематизованою формою світогляду людини.

Філософія відображає не лише те, що є, але й те, що має бути з позиції різних часів, народів і соціальних верств. Тому існує безліч філософських систем (як у мистецтві й релігії) і всі вони чимось доповнюють одна одну, хоч нерідко сперечаються між собою. Понад 2000 років нагромаджується ця багатюща і різноманітна духовна скарбниця людства. До неї звертаються всі, хто замислюється над сенсом життя, хто бажає зробити свій власний самостійний вибір: заради чого варто жити, які шляхи обрати щодо здійснення своїх життєвих ідеалів.

Особливо важливе значення філософська духовність має в наш час в Україні, коли виникла потреба знайти свій власний спосіб мислення і життя. Філософія  не просто роздуми про життя і смерть на дозвіллі, не вторинний додаток до повсякденних турбот про добробут. Це духовна сила життєздатності нації. Без американського, німецького, японського духу не можна собі уявити успіхи індустріально розвинених країн. Без власної філософії не може бути економічного розвитку в жодній з країн. Саме філософія може осмислити світоглядний ідеал людини, надати їй життєву цілеспрямованість.

Контрольні запитання

1. Як співвідносяться між собою світогляд і філософія?

2. Що таке філософія, її основне питання?

3. Які основні функції виконує філософія в житті суспільства?

4. В чому проявляється потрійна суперечність ставлення людини до світу?

5. Як розглядається основне питання у різних філософських течіях?

6. Які галузі складають структуру філософії?

7. Чому філософію не можна звести до статусу конкретної науки?

8. Яке значення має різноманітність філософських систем?

Література

1. Філософія / За ред. Заїченка І.А.  К., 1995.

2. Раздаточно-методичный материал к лекциям и семинарским занятиям.  Одеса, ОТІХП, 1991.

3. План семинарских занятий с методическими указаниями по курсу философии.  Одесса, ОГАПТ, 1994.

4. Чугуєнко В.М. Методичні вказівки по курсу філософії.  Одеса, ОТІХП, 1992.

5. Філософський словник.  К., 1983.

6. Філософія. Курс лекцій.  К., 1991.

7. Философия. Учебник.  К., 1994.