Оподаткування податком на додану вартість

Підпунктом 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що операція з передачі майна у заставу позикодавцю (кредитору) та у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі знаходиться на митній території України, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, операції з надання послуг з залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики також не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 цього Закону).

Водночас, плата за зберігання прийнятого в заставу майна відповідає поняттю «поставка послуг», наведеному в п. 1.4 ст. 1 цього Закону і є базою оподаткування ПДВ на загальних підставах, тобто оподатковується за ставкою 20 % від бази оподаткування.

Ломбард у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, має право за рахунок заставленого майна задовольнити свої вимоги у повному обсязі, у т. ч. нараховані відсотки, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язань, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Таке майно може бути реалізоване в порядку, передбаченому законодавством. В такому разі обкладання ПДВ подальшого продажу об'єкта заставодержателем здійснюється у загальному порядку, виходячи з його повної вартості відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість». При поверненні різниці грошової суми заставодавцю — фізичній особі таке повернення здійснюється за вирахуванням вимог ломбарду та сплати ПДВ до бюджету.

Виконання ломбардом функцій податкового агента

Ломбарди у своїй діяльності також пов'язані з розрахунком, утриманням та перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Проте ломбарди у зв'язку зі специфікою діяльності з надання фізичним особам позик під заставу майна, не можуть при укладанні договору позик виконувати одразу всі покладені на податкового агента Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» функції. Ломбард при укладанні договору позик виконує лише частину функцій, покладених на податкового агента, а саме, нараховує і виплачує позичальнику дохід.

Це пов'язано з тим, що згідно з законодавством, дохід у позичальника — платника податку виникає в момент одержання грошей за договором позики. Але, водночас, позика (фінансовий кредит) є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, і протягом строку дії договору позики не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи, яка одержала таку позику.

У разі невиконання фізичною особою зобов'язання, забезпеченого заставою, тобто по закінченню терміну дії договору, у такої фізичної особи виникає дохід у вигляді суми коштів, отриманих у позику та неповернутих у встановлений договором строк.

Згідно з Цивільним кодексом України, у ломбардів позика під заставу є закладом, який передається заставодавцем лише у володіння ломбарда, а за самим заставодавцем зберігається право користування і розпорядження предметами застави, тобто власник закладених речей не втрачає права власності на них. Ломбард у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, лише набуває права звернення стягнення на предмет застави. Він тільки має право володіти закладеними речами протягом дії договору застави, а при невикупі таких речей (невиконанні договору заставодавцем) лише набуває права їх реалізувати та за рахунок одержаної від продажу суми задовольнити в повному обсязі свою вимогу.

Під час реалізації закладеного майна ломбард, на підставі визначених договором позики умов, продає майно, яке на праві власності належить заставодавцю — фізичній особі і таким чином у ломбарда в наявності фактично знаходяться гроші заставодавця — платника податку.

Тобто, в межах специфіки діяльності ломбардів, вони фактично отримують кошти від реалізації завставленого майна, тому ломбард як податковий агент на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» має виконати решту встановлених Законом для податкового агента функцій, а саме — нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, у порядку, визначеному законодавством, і направити податковому органу звітність за формою № 1-ДФ. При цьому грошова сума, що перевищує розмір забезпечення заставою вимог ломбарду і підлягає поверненню позичальнику, також є об'єктом оподаткування у платника податку — позичальника, тобто підлягає оподаткуванню.

Що стосується питання порядку нарахування та сплати ломбардом податку з доходів фізичних осіб у випадку, якщо об'єктом застави є транспортні засоби, згідно з законодавством, податковим агентом при здійсненні таких операцій є нотаріус, який посвідчує відповідний договір купівлі-продажу автотранспорту або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Основні засади стосовно виконання функцій податкового агента ломбарди можуть передбачити у договорах фінансового кредиту та закладу майна, а облік бухгалтерських операцій проводити відповідно до Методичних рекомендацій щодо ведення бухгалтерського обліку ломбардами, які затверджені Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 07.05.2004 р. № 531.

Досить часто ломбарди не враховують що норму чинного законодавства та не стягують податок на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого від продажу заставленого та не викупленого майна у розмірі 15 %.