4. Особливості організації фінансової установи

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

ІНадавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

Юридична особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ. Проте якщо, відповідно до закону, надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Коментар до таблиці 1.1.

Закінчення табл. 1.1

¹ Співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів і позабалансових інструментів, зважених за мірою кредитного ризику, та зменшений на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень в боргові цінні папери) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у формі застави майнових прав.

² Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як відношення основного капіталу до загальних активів банку.

³ Розпорядження Державної комісіі з регулювання ринків фінансових послуг України від 16.01.2004 р. № 7 «Про затвердження Положення про фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок».

⁴ Співвідношення регулятивного капіталу (власних коштів) кредитної спілки до сумарних активів зважених за мірою ризику, та суми залишку зобов'язань членів кредитної спілки перед третіми особами, за якими кредитна спілка виступає поручителем, зважена за мірою ризику.

⁵ Розпорядження Державної комісіі з регулювання ринків фінансових послуг України від 16.01.2004 р., а саме: Нормативи якості активів:

1. Загальна сума заборгованості за простроченими, неповерненими, безнадійними та продовженими (пролонгованими) кредитами не має перевищувати 100 % від суми регулятивного капіталу (власних коштів) за винятком капіталу, сформованого за рахунок додаткових пайових внесків.

2. Загальна сума заборгованості за простроченими, неповерненими, безнадійними та продовженими (пролонгованими) кредитами, не перекрита сформованим резервом забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, не повинна перевищувати 10 % від загальної суми заборгованості за наданими кредитами.

3. Загальна сума залучених внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та інших зобовя-зань кредитної спілки, за якими нараховуються проценти, не повинна перевищувати суму продуктивних активів.

4. Сума залишку за наданими кредитами членам кредитної спілки не може бути меншою 60 % від суми активів, збільшених на суму фактично сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

1. Кредитна спілка не має права здійснювати залучення коштів від членів за наявності у неї співвідношення, більшого ніж 100 % сум нарахованих процентів за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та розподіленого доходу на додаткові пайові внески до суми нарахованих доходів за наданими членам кредитної спілки.

⁶ Розпорядження Державної комісіі з регулювання ринків фінансових послуг від 05.12.2003 № 152 «Про затвердження Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній».

⁷ Кредитна установа — фінансова установа, яка, відповідно до закону, має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик (Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664).

⁸ Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 24.06.2004 № 1225 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю».

⁹ Відношення загальної суми власного капіталу та суми резервного і страхового до загальної суми активів та майна, що перебуває в управлінні.

¹⁰ Розпорядження державної комісіі з регулювання ринків фінансових послуг від 28.09.2006 № 626 «Про затвер- дження Положення про критеріі та фінансові нормативи діяльності кредитних установ».

¹¹ Відношення власного капіталу кредитної установи (за винятком субординованого капіталу, який включає кошти, за- лучені від юридичних осіб — резидентів і неризидентів, як у національній, так і в іноземній валюті на умовах субордино- ваного боргу) до сумарних активів та коштів на позабалансових рахунках, зважених за мірою ризику.

Фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, якщо:

• облікова і реєструюча системи відповідають вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;

• внутрішні правила фінансової установи узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;

• професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.

Вимоги до мінімального розміру капіталу фінансових установ, необхідного для їх заснування, та загальні вимоги до регулятивного капіталу, що необхідний для їх функціонування, визначаються спеціальними законами України з питань регулювання окремих фінансових установ.

Капітал фінансових установ повинен бути достатньо великий для забезпечення упевненості споживачів фінансових послуг. Капітал є основною складовою діяльності фінансових установ, а в окремих випадках — джерелом їх ресурсів. Капітал покликаний підтримувати довіру клієнтів і переконувати їх у фінансовій стійкості установи. Для вирішення питання достатності власних коштів фінасової установи для нормального функціонування органи нагляду встановлюють нормативи за розрахунком показника капіталу, який належить до найважливіших.

Таблиця 1.2

НОРМАТИВИ ЛІКВІДНОСТІ УСТАНОВ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ (станом на листопад 2008 року)

Коментар до таблиці 1.3.

¹ Співвідношення суми грошових коштів у касі та на поточних рахунках у банках до суми внесків (вкладів) членів кредитної спілки та депозитні рахунки до запитання.

² Співвідношення ліквідних активів з початковим терміном погашення до одного року до короткострокових зобов'язань з початковим терміном погашення вважається строк, на який укладався відповідний договір до внесення будь-яких змін та доповнень до нього.

³ Стаття 30 Закону України «Про страхування» у редакції від 1 січня 2008 року.

⁴ Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 24.06.2004 р. № 1225 «Про затвердження ліцензійних умов провадження діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю».

⁵ Відношення загальної суми грошових коштів, їх еквівалентів та поточних інвестицій управителя до його поточних зобов'язань.

⁶ Відношення загальної суми сформованого управителем оперативного резерву до загальної суми зобов'язань перед установниками управління майном.

⁷ Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 28.09.2006 р. № 6261 «Про затвердження Положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних установ».

⁸ Відношення ліквідних активів (строк погашення до 1 року) кредитної установи до її короткострокових зобов'язань із строком погашення до 1 року.

При створенні фінансової установи або у разі збільшення розміру зареєстрованого статутного (пайового) капіталу, статутний (пайовий) капітал повинен бути сплачений у грошовій формі та розміщений на банківських рахунках комерційних банків, якщо інше не передбачено законодавством з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Фінансові установи мають право на добровільних засадах об'єднувати свою діяльність, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України та вимогам законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг. Особливості створення об'єднань фінансових установ на окремих сегментах ринку фінансових послуг визначаються законодавством з питань регулювання діяльності фінансових установ на цьому сегменті. Об'єднання фінансових установ набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться державними органами з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг у межах їх компетенції.

Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбуваються з дотриманням вимог відповідних законів України та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, які визначають особливості ведення бухгалтерського обліку та складання звітності фінансовою установою залежно від виду фінансових операцій та специфіки діяльності кожної фінансової установи. Державні органи в межах їх компетенції мають розробити спеціальні методичні положення та рекомендації з метою забезпечення оптимального та ефективного бухгалтерського обліку у фінансових установах та його своєчасність.

Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи, яка зобов'язана на вимогу клієнта надати таку інформацію:

відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню;

^ перелік керівників фінансової установи та її підрозділів;

• перелік послуг, що надаються фінансовою установою;

• тарифи на фінансові послуги;

• кількість акцій фінансової установи, які перебувають у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі фінансової установи перевищують 5 %;

• іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено законодавством України.