3. Основні засади діяльності державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг україни

Уповноважений орган — спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади, який працює за колегіальним принципом. Він не може бути учасником фінансових ринків як емітент облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик або здійснювати будь-яку іншу діяльність на фінансових ринках.

Згідно з Указом Президента України № 292/2003 від 04.04.2003 р. «Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України», спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством, є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (ДКРРФП).

Основними завданнями ДКРРФП органу є:

• проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;

• розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;

• здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства в цій сфері;

• захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;

• узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його удосконалення;

• запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг;

• сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг. ДКРРФП у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: страхової діяльності; діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного за

безпечення; надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

ДКРРФП відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції:

• здійснює згідно з законодавством державне регулювання і нагляд за діяльністю професійних учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів);

• здійснює реєстрацію фінансових установ, саморегулівних організацій та веде Державний реєстр фінансових установ та Реєстр саморегулівних організацій;

• здійснює в установленому порядку ліцензування діяльності фінансових установ, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядок контролю за їх дотриманням;

• визначає, у передбачених законом випадках, порядок створення, формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;

• здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;

• визначає професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів фінансових установ та може вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають установленим вимогам для зайняття цих посад;

• розробляє відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування під час ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у фінансових установах;

• установлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;

• оприлюднює в офіційних засобах масової інформації основні положення свого щорічного звіту;

• проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;

• надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;

• аналізує стан та тенденції розвитку ринків фінансових послуг в Україні, здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг, розробляє та подає в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства;

• здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з цих питань;

■ виконує інші функції відповідно до покладених на неї завдань згідно із законодавством. Основними напрямками нагляду ДКРРФП є дотримання встановлених критеріїв та

нормативів щодо: ❖ліквідності;

❖капіталу та платоспроможності;

• прибутковості;

❖якості активів та ризиковості операцій;

• якості систем управління та управлінського персоналу;

• дотримання правил надання фінансових послуг. ДКРРФП має право в межах своїх повноважень:

• вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством України;

• одержувати в установленому порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян — інформацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань;

• здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб;

• залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, консультативних та експертних організацій до розгляду питань, що належать до її компетенції, а також зовнішніх експертів до проведення перевірок (інспектування) фінансових установ;

• вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії, надання пояснень, необхідної інформації та документів;

• досліджувати дані про клієнта фінансової установи з метою виконання завдань нагляду;

• видавати приписи фінансовим установам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання — зупиняти чи обмежувати дію ліцензій фінансових установ до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру фінансових установ;

• застосовувати до фінансових установ, які не дотримуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, відповідні заходи впливу;

• призначати проведення примусової санації фінансової установи у випадках та порядку, встановлених законом;

• одержувати в установленому порядку від органів статистики, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених завдань;

• користуватися базами даних Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг і забезпечення діяльності фінансових установ, та надавати відповідну інформацію зазначеним органам тощо.

ДКРРФПможе використовувати такі заходи впливу: ❖зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; ❖вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; ❖накладати штрафи;

❖тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

❖відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

❖затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; ❖порушувати питання про ліквідацію установи.

Стратегічні напрямки діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України:

1. Інституційний розвиток ДКРРФП:

• внесення змін до законодавства з метою усунення перешкод для забезпечення належної операційної та фінансової незалежності ДКРРФП як фінансового регулятора, які, зокрема, визначення особливого статусу фінансових регуляторів в системі виконавчої влади України; формування особливого режиму підконтрольності та підзвітності фінансових регуляторів; впровадження диверсифікації джерел фінансування діяльності фінансових регуляторів, в тому числі за рахунок платежів нагляду; зняття необхідності погодження проектів нормативно-правових актів фінансових регуляторів з Держпідприємництва; усунення невиправданих перешкод у здійсненні фінансовими регуляторами своїх повноважень у сфері нагляду та правозастосування тощо;

ґ підготовка та затвердження розгорнутого Стратегічного плану діяльності ДКРРФП з його подальшою щорічною деталізацією за напрямками діяльності та в розрізі окремих підрозділів;

• визначення перспективної функціональної моделі та оптимальної організаційної структури ДКРРФП, розробка та поетапна реалізація плану з практичного впровадження відповідної організаційної структури з урахуванням пріоритетності завдань, принципу економії за рахунок масштабів, необхідності забезпечення належної гнучкості, прозорості та оперативності при прийнятті рішень, необхідності впровадження ефективних механізмів внутрішньої координації діяльності підрозділів;

• розбудова консолідованої інформаційної системи в межах ДКРРФП, що охоплювала б інформаційні потоки в сфері загального документообігу, дозвільних процедур та ведення

Державного реєстру фінансових установ, обробки та аналізу звітності, виїзного та безвиїзного нагляду і правозастосування;

■/ визначення та послідовна реалізація чіткої програми взаємодії із міжнародними фінансовими організаціями, насамперед, Світовим банком, залучення міжнародної технічної допомоги, налагодження постійних ділових стосунків із міжнародними об'єднаннями органів нагляду та окремими іноземними регуляторами з урахуванням пріоритетів, встановлених Стратегічним планом діяльності ДКРРФП;

• запровадження ефективної та збалансованої політики зв'язків з громадськістю, запровадження комплексного моніторингу преси як на національному, так і регіональному рівних, утворення при ДКРРФП постійно діючого прес-клубу;

• вдосконалення та поглиблення механізмів взаємодії та зворотного зв'язку з небанківськи-ми фінансовими установами, що входять до регуляторної юрисдикції ДКРРФП, в особі їх провідних представників та професійних об'єднань, визначення концептуальних засад та якісних параметрів, застосування механізмів саморегулювання з боку ринку;

• налагодження системної та ефективної співпраці з іншими фінансовими регуляторами, чітке розмежування регуляторних повноважень між фінансовими регуляторами та забезпечення належного рівня їх взаємодії і обміну інформацією під час здійснення наглядових функцій щодо «суміжних» сегментів ринків фінансових послуг; відпрацювання механізмів взаємодії при здійсненні нагляду за діяльністю фінансових конгломератів чи пов'язаних осіб, започаткування фінансовими регуляторами координації дій в умовах системних фінансових криз.

2. Щодо розвитку ринків фінансових послуг:

• ініціювання та участь у підготовці довгострокової цілісної Стратегії реформування та розвитку фінансового сектора України, у т. ч. розвиток банківської системи та небанківського фінансового сектора, окремих ринків фінансових послуг та їх інфраструктури, широкого спектру фінансових інструментів, механізмів забезпечення стабільності та прозорості діяльності фінансового сектора, захисту прав споживачів фінансових послуг, впровадження цивілізованих стандартів корпоративного управління та розкриття інформації, а також системи державного регулювання і нагляду за діяльністю фінансового сектора;

• проведення наукових та прикладних досліджень у сфері діяльності небанківського фінансового сектора;

• ініціювання та участь у комплексному вдосконаленні та взаємоузгодженні як рамкового, так і спеціального законодавства в сфері діяльності ринків фінансових послуг з їх подальшою адаптацією до європейського законодавства;

• сприяння поетапному впровадженню у небанківському фінансовому секторі України міжнародно визнаних стандартів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, аудиту, розкриття інформації та корпоративного управління;

• формування умов для утворення компенсаційних механізмів на ринках фінансових послуг;

• сприяння розбудові системи спеціалізованого навчання та підвищення кваліфікації працівників небанківських фінансових установ та представників супутніх професій, що надають відповідні послуги таким установам;

• сприяння впровадженню у навчальні програми вищих навчальних закладів України за спеціальностями економічного та юридичного спрямування спеціальних навчальних курсів з метою поглибленого вивчення характеру діяльності небанківських фінансових установ та ринків фінансових послуг з використанням найкращого світового досвіду і вітчизняної практики;

• сприяння проведенню широкої просвітницької роботи щодо діяльності небанківського фінансового сектора серед споживачів фінансових послуг, вивчення питання про доцільність та можливість впровадження інституту омбудсменів з метою захисту їх прав та інтересів;

• вдосконалення нормативно-правової бази ДКРРФП у сфері дозвільних процедур та ведення Державного реєстру фінансових установ, ліцензування, здійснення безвиїзного та виїзного нагляду та правозастосування;

• подальше вдосконалення регулювання діяльності фінансових установ з метою створення умов для стабільного функціонування ринків фінансових послуг та сприяння підвищенню конкурентоспроможності національних фінансових установ.