§ 4. Припинення договору транспортного експедирування. Цивільно-правова відповідальність сторін

Припинення договору транспортного експедирування можливе відповідно до загальних положень гл. 50 ЦК шляхом виконання (ст. 599 ЦК), переданням відступного (ст. 600 ЦК), зарахуванням (ст. 601 ЦК), домовленістю сторін (ст. 604 ЦК), прощенням боргу (ст. 605 ЦК) тощо. У той же час, згідно зі ст. 935 ЦК, договір може бу­ти припинено достроково внаслідок односторонньої відмови від ньо­го будь-якої з сторін договору. При цьому право на односторонню відмову від договору не пов'язане з порушенням зобов'язання іншою стороною (ч. 1 ст. 615, ч. З ст. 651ЦК), а ґрунтується на загальному положенні про можливість відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом (ст. 525ЦК) і здійснено з дотриманням вимог ст. 935ЦК.

Механізм припинення договору транспортного експедирування шляхом односторонньої відмови встановлено ст. 935 ЦК. Головною складовою такого механізму є обов'язок ініціатора припинення дого­вору повідомити контрагента про це в розумний строк. Виходячи з принципів справедливості та добросовісності, саме на ініціатора від­мови може бути покладено ризики визнання фактичного строку попе-

10*

292

Розділ XII

ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ПОСЛУГ 293

редження «не розумним», тобто не достатнім для захисту прав та за­конних інтересів іншої сторони та недоведеності факту отримання попередження взагалі. Окрім того, у будь-якому випадку на сторону, яка заявила про відмову від договору, покладається обов'язок з від­шкодування збитків, завданих контрагенту в зв'язку з такою відмо­вою, зрозуміло з врахуванням загальних положень ч. 2 ст. 616 ЦК.

Розглядаючи питання цивільно-правової відповідальності сторін договору транспортного експедирування, слід зазначити, що у ціло­му вона ґрунтується на загальних засадах, частковим підтверджен­ням чому є положення ст. 934 ЦК, згідно з якою за порушення об­ов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до гл. 51 ЦК. Уявляється, що покладення цивільно-правової відповідальності на клієнта за загаль­ним правилом відбувається на цих же засадах.

Однак є і спеціальні випадки покладення цивільно-правової відпо­відальності на одну із сторін договору. Так, якщо експедитор реалізу­вав наявне у нього право на залучення до виконання своїх договірних обов'язків інших осіб (ч. 1 ст. 932 ЦК), то у випадку невиконання чи неналежного виконання цими особами обов'язків за договором, саме експедитор буде відповідати у цивільно-правовому порядку перед клієнтом за порушення умов договору (ч. 2 ст. 932 ЦК). У свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 933 ЦК, клієнт відповідає перед експедитором за збитки, завдані останньому в зв'язку з порушенням обов'язку що­до надання документів та інформації, необхідних для виконання екс­педитором обов'язків, встановлених договором. Скориставшись ана­логією закону, можна дійти висновку про можливість покладання цивільно-правової відповідальності на клієнта й у випадках ненадан-ня необхідної інформації у повному обсязі чи ненадання або частко­вого надання необхідної для виконання договору документації. Разом з тим, розмір збитків, що відшкодовуються експедитору, може бути зменшений, якщо останній умисно або з необережності сприяв збіль­шенню розміру збитків, завданих порушенням клієнтом договірного обов'язку з надання необхідної документації та інформації, або не вжив заходів щодо їх попередження чи зменшення (ч. 2 ст. 616 ЦК).