- •України Підручник
- •Авторський колектив
- •§ 1. Поняття зобов'язального права
- •§ 2. Поняття та види зобов'язань
- •§ 3. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 4. Суб'єкти зобов'язань
- •Глава 31. Виконання зобов'язання
- •§ 1. Поняття і загальні умови (засади) виконання зобов'язання
- •§ 2. Суб'єкти та предмет виконання зобов'язання
- •§ 3. Строк (термін), місце та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Підтвердження виконання зобов'язання
- •Глава 32. Забезпечення виконання зобов'язання
- •§ 1. Поняття та способи забезпечення зобов'язань
- •32 Розділ VII
- •§ 2. Неустойка
- •2 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Порука
- •§ 4. Гарантія
- •§ 5. Завдаток
- •1 Ввр України.-1993.-№ 17.-Ст. 184.
- •48 Розділ VII
- •1 Сяюсаревсют н. Имущественный поручитель: поручитель или залогодатель? // Юридическая практика.-2002.-№ 13.-с. 10.
- •1 Ввр України. - 1993. - № 39. - Ст. 383.
- •60 Розділ VII
- •§ 7. Притримання
- •Глава 33. Припинення зобов'язання
- •§ 1. Поняття та види підстав припинення зобов'язання
- •§ 2. Характеристика підстав припинення зобов'язань, що за юридичною природою є правочинами
- •§ 3. Характеристика інших підстав припинення зобов'язань
- •Глава 34. Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання
- •§ 1. Загальні положення про порушення зобов'язання
- •§ 2. Загальні положення про правові наслідки порушення зобов'язання
- •§ 3. Характеристика окремих правових наслідків порушення зобов'язання
- •§ 4. Відповідальність за порушення зобов'язання як правовий наслідок порушення зобов'язання
- •§ 5. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
- •§ 1. Поняття, функції і значення цивільно-правового договору
- •§ 2. Свобода договору
- •§ 3. Загальна та спеціальна класифікація цивільно-правових договорів
- •§ 4. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення
- •§ 5. Укладення цивільно-правового договору
- •§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- •112 Розділ IX
- •118 Розділ IX
- •§ 2. Роздрібна купівля-продаж
- •1 Див.: Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (з наступними змінами // Відомості Верховної Ради України. - 2000.-№36.-Ст.299.
- •2 Див.: Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльно сті» від 23 березня 1996 р. (з наступ, змінами // Відомості Верховної Ради України. - 1996.-№20.-Ст.82.
- •5 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Поставка
- •§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •1 Про ціни і ціноутворення: Закон урср від 3 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради урср. - 1990. - № 52. - Ст. 650.
- •§ 5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •1 Шафир а. М. Вказ. Праця. - с 10.
- •3 Більш доклад, про згадані технічні засоби, що є технічними передумовами укла дення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, див. Вище.
- •1 Корнем с. Юридическая природа энергоснабжения. - с. 118; Див. Також: Агар- ков м. М. Вказ. Праця. - с. 13-14.
- •1 Якість теплової енергії визначається температурою і тиском поданої води чи пару; якість електроенергії - напругою і частотою електроструму; якість газу, нафти - їх хімічним складом і тиском.
- •2 Див. Напр.: пп. 3.1.-3.4. Правил подачі та використання природного газу в народ ному господарстві України.
- •1 Див.: п. 3.1 Правил надання населенню послуг з газопостачання.; п. 38 Правил ко ристування електричною енергією для населення.
- •2 Див. Напр.: пп. 32, 33 Правил користування електричною енергією доля населен ня; пп. 9, 13 Правил надання населенню послуг з газопостачання.
- •3 Див.: п. 20 Правил користування електричною енергією для населення; п. 15 Пра вил надання населенню послуг з газопостачання.
- •§ В. Договір міни
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 5-6. - Ст. 44.
- •6 «Цивільне право України», т. 2
- •Глава 37. Договір дарування
- •Глава 38. Договір ренти
- •§ 1. Поняття та ознаки договору ренти
- •§ 2. Види договорів ренти
- •§ 3 . Елементи договору ренти
- •§ 4. Припинення договору ренти і розрахунки між сторонами
- •176 Розділ dc
- •Глава 39. Договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання (догляду)
- •§ 2. Елементи договору
- •§ 4. Припинення договору
- •Глава 40. Договір найму (оренди)
- •§ 2. Договір прокату1
- •§ 3. Найм (оренда) земельної ділянки
- •7 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Найм (оренда) транспортного засобу
- •§ В. Договір лізингу1
- •216 Розділ X
- •Глава 41. Договір найму (оренди) житла
- •§ 1. Поняття договору найму (оренди) житла
- •§ 2. Права та обов'язки сторін за договором найму житла
- •8 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Розірвання договору найму житла
- •Глава 42. Договір позички
- •230 Розділ X
- •Глава 43. Договір підряду
- •§ 1. Загальні положення про підряд
- •236 Розділ XI
- •240 Розділ XI
- •242 Розділ XI
- •§ 2С Побутовий підряд
- •1 Відомості Верховної Ради України - 1994. - № 1. - Ст. 1.
- •2 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 38. - Ст. 315.
- •3 Урядовий кур'єр. -1994. - № 86 (діють із змінами): // Офіційний вісник України. - 1999.-№ 23.-Ст. 1048.
- •4 Офіційний вісник України. - 2000. - № 47. - Ст. 2053.
- •1 Брагинский м. И. Договор подряда и подобные ему договоры. - м.: Статут, 1999.-с. 92-93.
- •§ 3. Будівельний підряд
- •3Обов 'язання, що виникають у зв 'язку з виконанням робіт 251
- •1 Ці послуги замовник завжди надавав підряднику, а перелік їх містився у пп. 28-36, Правил про договори підряду на капітальне будівництво 1986 р. // сп ссср. - 1987. -№4.-Ст. 19.
- •2 Див.-. Международное частное право / Сб. Нормат. Док.; Составитель н. Ю. Ерпы- лева.-м., 1994.-с. 181 та наступ.
- •30Б0в -язАння. Що виникають у зв'язку з виконанням робіт 253
- •§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •Глава 44 договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору
- •1 Ввр. - 1999. - № 2-3. - Ст. 20; Закон діє у ред. Від 1 грудня 1998 р.
- •9 «Цивільне право України», т. 2
- •258 Розділ Xt
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •264 Розділ XI
- •§ 3. Ризики та відповідальність сторін за договором
- •Глава 45. Договір про надання послуг
- •§ 1, Поняття послуги та договорів про надання послуг
- •Глава 46. Договір перевезення
- •§ 1. Загальні положення про перевезення
- •1 Ввр України. - 1994. -№ 51. - Ст. 446.
- •§ 2. Правова характеристика договорів перевезення
- •278 Розділ Xtt
- •§ Зо Відповідальність сторін за договором перевезення
- •Глава 47. Договір транспортного експедирування
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору транспортного експедирування
- •§ 2. Елементи договору транспортного експедирування
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за договором транспортного експедирування
- •§ 4. Припинення договору транспортного експедирування. Цивільно-правова відповідальність сторін
- •Глава 48. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про зберігання
- •§ 2. Зберігання на товарному складі
- •§ 3. Спеціальні види зберігання
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 1. - Ст. 1.
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30.
- •2Я Розділ хті
- •1 Від «легітимація» - посвідчення права, повноваження.
- •300 РпдиїХп
- •Глава 49. Договір доручення
- •§ 1. Поняття та умови договору доручення
- •308 Розділ XII
- •§ 2. Зміст договору доручення та умови його виконання
- •312 Розділ хц
- •Глава 50. Договір комісії
- •§ 1. Поняття та умови договору комісії
- •§ 2. Зміст договору комісії та умови його виконання
- •318 Розділ XII
- •319 З0б0в -язання, що пов 'язаніз наданням послуг
- •322 Розділ XII
- •1 Офіційний вісник. України. - 1999. - № 33. - Ст. 1699.
- •324 Розділ хц
- •Глава 51. Договір управління майном
- •§ 1. Загальна характеристика договору (предмет, форма, сторони)
- •326 Розділ XII
- •330 Розділ XII
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •334 Роздії XII
- •§ 3. Припинення договору
- •Глава 52. Страхові зобов'язання
- •§ 1О Загальні положення про страхування
- •§ 2. Страхові зобов'язання: поняття, характеристика
- •§ 3. Учасники страхових зобов'язань
- •§ 4. Укладання договору страхування та його істотні умови
- •§ 5. Зміст страхового зобов'язання. Відповідальність сторін
- •Глава 53. Договір позики
- •1 Цк щодо договору позики встановлює більш тривалий пільговий строк порівняно із загальним пільговим строком, передбаченим ст. 530 цк.
- •Глава 54„ кредитний договір
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору
- •§ 2. Елементи та умови кредитного договору
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за кредитним договором
- •372 Розділ xIft
- •Глава 55. Договір банківського вкладу (депозиту)
- •1 Словарь иностранных слов. - 18-е изд., стер. - м.: Рус. Яз., 1989. - с. 158.
- •2 Пункт 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націо нальній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління нбу від 12 листопада 2003 p.-№492.
- •2 Постанова правління нбу від 3 грудня 2003 р. «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами».
- •Глава 56. Договір банківського рахунка
- •Глава 57. Договір факторингу
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору факторингу
- •§ 2. Елементи та умови договору факторингу
- •396 Розділ хіп
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за договором факторингу
- •Глава 58. Порядок та форми безготівкових розрахунків
- •§ 1. Загальні положення про безготівкові розрахунки
- •§ 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •§ 3. Розрахунки за акредитивом
- •406 Розділ XIII
- •§ 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •410 Розділ XIII
- •§ 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •Глава 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •420 Розділ XIV
- •30Б0в 'язаннящодо розпоряджання правами... 421
- •§ 3. Ліцензійний договір
- •422 Розділ XIV
- •1 Відомості Верховної Ради України . - 1994. - Jfe 7. - Ст. 36.
- •§ 4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •§ 5. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 60. Договір комерційної концесії
- •§ 1. Загальна характеристика договору комерційної концесії
- •430 Розділ XIV
- •§ 2. Права та обов'язки сторін за договором комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність за договором комерційної концесії
- •§ 4. Зміна та припинення договору комерційної концесії Зміна договору комерційної концесії
- •Глава 61. Договір про спільну діяльність
- •1 Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. И доп. - м.: Изд-во «бек», 2002. - т. II. - Полутом 2. - с. 304.
- •1 Большая советская энциклопедия. - 3-е изд. - м.: Изд-во «Советская энциклопе дия», 1976. - т. 23. - с. 509.
- •2 Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. И доп. - м.: Изд-во «бек», 2002. - т. II. - Полутом 2. - с. 305.
- •444 Розділ XV
- •1 Збірник роз'яснень Вищого арбітражного суду України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - 1998. - № 3. - с 78-82.
- •2 Чубарое в. В. Гражданское право России. Обязательственное право: Курс лекций / Отв. Ред. О. Н. Садыков. - м.: Юристь, 2004. - с. 731.
- •1 Иоффе о. С. Советское гражданское право (курс лекций). - л/. Изд-во лгу, 1961.-ч. II.-с.454.
- •Глава 62. Договір простого товариства
- •Глава 63. Засновницький договір
- •Глава 64. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Глава 65. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •§ 1. Поняття зобов'язання
- •462 Розділ XVI
- •§ 2. Елементи зобов'язання
- •Глава 66. Рятування здоров'я та життя
- •§ 2. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи
- •Глава 67. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 68 відшкодування шкоди
- •§ 1. Поняття і значення зобов'язань з відшкодування шкоди
- •484 Розділ XVI
- •§ 2. Підстави та умови виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої актами1 законодавчої та виконавчої влади
- •510 Розділ XVI
- •§ 6. Відшкодування шкоди,
- •512 Розділ XVI
- •§ 7. Відшкодування шксдн, завданої фізичними особами
- •З частковою або неповною цивільною дієздатністю,
- •Недієздатними, з вадами психічного чи фізичного стану
- •Та особами з обмеженою цивільною дієздатністю
- •1 Відомості Верховної Ради України. -1995. - № 1. - Сг. 1.
- •514 Розділ XVI
- •516 Розділ XVI
- •§ 8. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •520 Розділ хм
- •1 Красавчиков о. А. Вказ. Праця. - с 34-66.
- •17 «Цивільне право України», т. 2
- •1 Советское гражданское право: Учеб. В 2-х т. / Под ред. О. А. Красавчикова. - м., 1985.-с. 388.
- •§ 9. Відшкодування ядерної шкоди
- •532 Розділ хм
- •§ 10. Відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт
- •§ 12. Відшкодування моральної шкоди
- •Глава 69. Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави
- •Глава 31. Виконання зобов'язання20
- •61057, Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8
§ В. Договір лізингу1
В Україні нормативне регулювання лізингових відносин вперше здійснено Законом України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р.2, хоча лізинг як вид майнового найму був відомий і застосовувався на практиці задовго до прийняття зазначеного Закону3. В сучасних умовах регулюванню лізингових відносин присвячений Закон України «Про фінансовий лізинг» та § 6 глави 58 ЦК.
Договір лізингу - цивільно-правовий договір, відповідно до якого одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) - ст. 806 ЦК.
Аналіз легального визначення договору лізингу дозволяє дійти висновку, що він сконструйований у ЦК як двосторонній та оплатний правочин. При цьому законодавець вказує на можливість існування договору як консенсуального тоді, коли лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачеві у користування майно, або реального, якщо для укладення договору не достатньо досягнення згоди сторін за всіма його істотними умовами, а необхідна ще передача речі -предмета лізингу (ч. 2 ст. 640 ЦК). Очевидно, така конструкція може існувати тільки тоді, коли річ (предмет лізингу) на момент укладення договору вже є власністю лізингодавця і може бути передана користувачеві («прямий лізинг»). Що ж стосується непрямого лізингу, то його сутність полягає у тому, що лізингодавець передає лізингоодер-жувачу спеціально придбане за спеціфікаціями або на умовах, висунутих останнім, майно, на виконання вже укладеного договору лізингу. В цьому випадку передача речі на момент укладення договору неможлива, оскільки вона ще не придбана лізингодавцем. Саме тому непрямий лізинг є завжди консенсуальним договором.
ЦК встановлює можливість існування окремих видів і форм лізин-
1 Конструкція лізингу (як і сам юридичний термін) прийшла у Європу, а потім по ширилася по світу зі США. Термін «лізинг» утворився від англійського дієслова «to lease», що означає «наймати», «брати в оренду». В англійській юридичній мові словом «leasing» позначається і традиційна передача майна у оренду, і власне лізинг як різно вид оренди. Саме останнє значення зазнало поширення у світі.
2 Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16. - Ст. 68. На сьогодні діє в ре дакції від 11 грудня 2003 р. як Закон України «Про фінансовий лізинг» // Урядовий кур'єр. - 2004. -№ 8. - Ст. 10 (далі - Закон).
3 Про це свідчить, наприклад, розпорядження Кабінету Міністрів України «Про проведення сільськогосподарськими товаровиробниками розрахунків за поставлені на умовах лізингу трактори» № 708-р від 21 листопада 1995 p.; наказ Фонду Державного майна України «Про забезпечення розвитку і регулювання лізингу» № 1365 від 12 лис топада 1996 р.
ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У КОРИСТУВАННЯ 211
210
гу, особливості яких передбачаються законом (ч. З ст. 806). Якщо ЦК містить визначення тільки прямого та непрямого лізингу, то Закон наводить визначення фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у володіння та користування останньому на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Строк користування річчю за договором фінансового лізингу, як правило, порівняний зі строком повної її амортизації та за будь-яких умов не може бути меншим одного року. Не важко помітити, що визначення фінансового лізингу в Законі за конструктивною ознакою придбання речі лізинго-давцем у продавця для наступного передання її лізингоодержувачеві у користування збігається з визначенням непрямого лізингу в ЦК.
Важко припустити, що відсутність вказівки на строк договору у визначенні ЦК непрямого лізингу протиставляє його лізингу фінансовому, виділяючи один та другий у самостійні види. Таким чином, непрямий та фінансовий лізинг слід розглядати як тотожні поняття.
Що стосується прямого лізингу, то слід зазначити, що законодавець, вказавши на його існування, не навів будь-яких ознак, які дозволили б відрізнити його від договору найму, бо лише перейменування сторін (наймача у лізингоодержувача, а наймодавця - у лізингодавця) не може нічого змінити у сутності відносин. Тому вважаємо, що основна увага повинна бути приділена правовій природі договору фінансового (непрямого) лізингу.
В юридичній літературі як вид лізингу виділяється оперативний лізинг та як форма лізингу зворотний, міжнародний, пайовий тощо1.
Особливість оперативного лізингу полягає в тому, що договір лізингу укладається на значно менший строк, ніж строк повної амортизації речі, яка є предметом лізингу (принаймні, на строк менше одного року), що дозволяє власнику речі - лізингодавцю після повернення йому останньої неодноразово передавати її у найм протягом строку амортизації. Оскільки при повторній передачі речі новому користувачеві відсутня така ознака фінансового лізингу, як набуття речі лізингодавцем у продавця для цілей надання її у наступне лізингове користування, до оперативного лізингу норми, що регулюють фінансовий лізинг, не застосовуються.
Під зворотним лізингом традиційно розуміються відносини, коли власник відчужує покупцеві майно (річ) і одночасно це ж майно колишній власник приймає від покупця у лізинг. Зворотний лізинг теж не можна вважати фінансовим (непрямим) лізингом, оскільки і у цьому випадку відсутня його основна кваліфікуюча ознака - придбання лізингодавцем речі у продавця у відповідності зі специфікаціями й умовами, зазначеними лізингоодержувачем.
1 Вказані види та форми лізингу раніше регулювалися Законом України «Про лізинг», а у сучасних умовах згадуються лише у ст. 292 ГК.
Під міжнародним лізингом, як правило, розуміють договір лізингу, що укладається суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або у разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. Варто зазначити, що виділення міжнародного лізингу в особливу його форму позбавлене практичного значення, оскільки до прав та обов'язків сторін цього договору, як і будь-якого іншого, укладеного з нерезидентом, будуть застосовані норми національного матеріального права, визначені за допомогою колізійних норм міжнародного приватного права, або положення міжнародного договору1.
Пайовий лізинг - це здійснення лізингу на основі укладення багатостороннього договору із залученням одного або декількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти.
Співвідношення договору лізингу з іншими договорами найму. Договір лізингу є окремим видом договору найму. З іншими видами договору найму договір лізингу поєднує те, що річ (предмет лізингу) передається у тимчасове, відплатне користування,
Однак договору лізингу властиві ознаки, що дозволило законодавцеві у ЦК виділити його в окремий вид. Так, основні конструктивні відмінності лізингу від інших різновидів договору найму наступні.
По-перше, діяльність лізингодавця є підприємницькою, оскільки він інвестує власні або залучені кошти у придбання предмета лізингу безпосередньо з метою отримання прибутку. Цей прибуток лізингодавець отримує у вигляді тієї частини лізингового платежу, яка перевищує його витрати, пов'язані з придбанням та утриманням предмета лізингу.
По-друге, на момент укладання договору лізингу лізингодавець, на відміну від наймодавця у всіх інших видах договору найму, не є власником майна, що має бути передане ним у користування, і не уповноважений власником на таку передачу.
По-третє, договір лізингу укладається щодо речі, яку лізингодавець тільки має придбати для передання лізингоодержувачеві у майбутньому, після укладення договору лізингу. При цьому в договорі лізингу річ характеризується специфікаціями (ознаками), які вказує лізингоодержувач, тобто родовими ознаками. Наприклад, лізинго-одержувач вказує, що слід придбати у продавця для передачі йому в лізинг автомобіль марки «Таврія» з об'ємом двигуна 1000 см3. Будучи переданою лізингоодержувачу, річ виділяється з кола собі подібних і розглядається як індивідуально визначена. Крім того, лізингоодержувач має право вказувати, у якого саме продавця варто придбати річ для передачі йому в лізинг. Для всіх інших видів найму характерне встановлення відносин між сторонами з приводу тимчасового, оплатного користування наймачем визначеною річчю, що існує на момент укладання договору та є у наявності у наймодавця (наприк-
1 Див.: Оттавську конвенцію УНІДРУА 1988 р. з міжнародного фінансового лізингу. Україна до цієї Конвенції на час видання підручника не приєдналася.
212
лад, автомобілем марки «Таврія» з визначеними номерними агрегатами і конкретним державним номерним знаком).
По-четверте, найбільш яскраво договір лізингу виділяється з низки договорів найму вирішенням питань відповідальності і переходу ризику. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язку передати річ належної якості, комплектності й інших обов'язків щодо речі - предмета лізингу покладається на їх продавця. У результаті перед користувачем відповідає не його контрагент, власник речі, а її продавець, який не є стороною договору лізингу та має договірні відносини з купівлі-продажу (постачання тощо) з лізинго-давцем. При цьому лізингоодержувач наділяється правами вимоги до продавця1, наче він сам був покупцем речі. У випадку, якщо вибір продавця зроблений лізингодавцем самостійно, зазначена вище відповідальність покладається на продавця і на лізингодавця солідарно. У інших видах договорів найму відповідальність за передачу речі неналежної якості покладається на наймодавця (статті 767, 768 ЦК).
Уп 'ятих, ризик випадкової загибелі або пошкодження речі - предмета лізингу несе лізингоодержувач, якщо сторони у договорі не врегулювали питання по-іншому. В інших же видах найму ризики традиційно несе власник речі, тобто наймодавець.
У шостих, для лізингу характерне звуження кола обов'язків лізингодавця у порівнянні з наймодавцем у загальній конструкції договору найму. Так, на лізингодавця не покладаються обов'язки з несення витрат на утримання переданого у лізинг майна, на його капітальний ремонт, якщо інше не передбачено договором. На лізингоодержувача ж покладаються додаткові обов'язки (у порівнянні з обов'язками наймача) з повного утримання майна і ризику випадкової його загибелі.
У сьомих, лізингові відносини, на відміну від відносин, що випливають з договору найму, опосередковуються двома договорами -власне договором лізингу, який укладається лізингодавцем з лізинго-одержувачем, та договором купівлі-продажу лізингового майна, котрий укладається на підставі та на виконання договору лізингу лізингодавцем з продавцем2. Ці договори породжують два види зобов'язань (купівлі-продажу та лізингу). Виходячи з цього, вважаємо, що договір лізингу не єдиний трьохсторонній правочин, а складна структура договірних відносин, яка складається із зобов'язання з договору купівлі-продажу та, власне, із зобов'язання з договору лізингу3.
У восьме, суб'єктом відносин, пов'язаних безпосередньо з договором лізингу, виступає продавець майна. Для інших видів договорів
1 За правилами статей 678 - 680 ЦК.
2 Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. - М.: Статут, 2000. - С. 612.
3 У юридичній літературі також висловлюється думка про багатосторонній харак тер лізингового правочину. Ця позиція відображена і у згаданій Оттавській конвенції 1988 р.
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У КОРИСТУВАННЯ 213
найму відносини наймодавця з особою, у якої він придбав майно, що у майбутньому передається в найм, юридично байдужі.
Сторонами договору лізингу є лізингодавець і лізингоодержувач. Лізингодавець- це юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу, а лізингоодержувач - фізична або юридична особа, котра отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.
Закон «Про фінансовий лізинг», на відміну від раніше чинного Закону «Про лізинг», прямо не обмежує суб'єктний склад договору лізингу тільки особами-суб'єктами підприємницької діяльності, а лише зазначає, що на стороні лізингодавця може виступати тільки юридична особа. Але з огляду на те, що фінансовий лізинг є фінансовою послугою1, лізингодавцем може бути юридична особа, яка набула статусу фінансової установи. Такою визнається юридична особа -суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та котра внесена до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать, зокрема, лізингові компанії. Оскільки виключним видом діяльності будь-якої фінансової установи є надання фінансових послуг, лізингова компанія не має права здійснювати іншу, окрім лізингу, підприємницьку діяльність. Між тим, поряд з лізинговими компаніями, лізингодавцями можуть виступати також і банки2.
Предметом договору лийнгу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів3 (ч.І ст.807 ЦК). Таким чином, мова йде про будь-які неспоживні речі, рухомі й нерухомі, зокрема, споруди, будівлі, транспортні засоби, за винятком земельних ділянок та інших природних ресурсів, а також майна, яке обмежено або виключено з цивільного обороту. Закон «Про фінансовий лізинг» (ч. 2 ст. 3) виключає з кола речей, що можуть бути предметом договору лізингу, підприємства як єдині майнові комплекси (ст. 191 ЦК). Слід зауважити, що за правилами ч. 4 ст. 191 ЦК підприємство може бути об'єктом правочинів, зокрема купівлі-продажу та найму (оренди). Оскільки лізинг є видом договору найму, вказана у Законі заборона передачі підприємства у лізинг протирічить встановленому ЦК правовому режиму такого об'єкта цивільних прав як підприємство.
1 Це випливає з аналізу ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. // Офіційний Вісник Укра їни. - 2001. - № 32. - Ст. 1457.
2 Див. ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (ред. від 7 грудня 2000 р.) // ВВР України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30
3 Під основними фондами розуміються матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких цінностей, та вартість котрих поступово змен шується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (Закон України «Про оподатку вання прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (у ред. Закону України № 283/97-ВР від 22 травня 1997 р.) // Урядовий кур'єр. - 1997. - № 105-106.
214
Розділ X
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ 'ЯЗКУ З ПЕРЕДА ЧЕЮ МАЙНА У КОРИСТУВАННЯ 215
Безумовно, предметом договору лізингу не можуть бути майнові права.
Майно, що перебуває у власності держави або територіальних громад та щодо якого відсутня заборона передачі у користування та/або володіння, теж може бути передано в лізинг у порядку, визначеному законодавством.
Форма договору лізингу. В ст. 6 Закону зазначено, що договір лізингу має бути укладений в письмовій формі. Враховуючи, що, принаймні, однією із сторін договору лізингу, а саме лізингодавцем є юридична особа, за правилами ст. 208 ЦК цей правочин в будь-якому випадку слід укладати в письмовій формі. Таким чином, додаткова вказівка на просту письмову форму договору лізингу в Законі не доцільна.
Законодавство не містить вказівки на нікчемність договору лізингу внаслідок недодержання письмової форми. Наслідки недоліків письмової форми цього договору загальні та випливають з ч. 1 ст. 218 ЦК.
Істотні умови договору лізингу. Договір лізингу буде укладеним, якщо сторони досягнуть згоди з наступних умов: предмета лізингу; строку, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу', розміру лізингових платежів. Істотними будуть вважатися й інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін останні досягли згоди.
Строк лізингу не може бути меншим одного року та зазвичай порівняний зі строком амортизації предмета лізингу. Вимога, висунута законодавцем у статтях 1 та 6 Закону про необхідність визначення строку користування річчю у договорі лізингу, є однією з особливостей, що виділяє договір лізингу з кола інших договорів з майнового найму (ч. 2 ст. 806 ЦК). Тому до договору лізингу не застосовується положення ч. 2 ст. 763 ЦК, відповідно до якого, якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначе-ний строк. У випадку відсутності домовленості щодо строку договір лізингу є неукладеним.
Розмір лізингових платежів. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно (який, власне, і буде доходом лізингодавця-підприємця), компенсацію відсотків за кредитом, котрий залучив лізингодавець для придбання предмета лізингу, та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Зміст договору лізингу - це сукупність прав і обов'язків сторін договору. Зобов'язання з договору лізингу має, у порівнянні з типовими відносинами найму, особливість у правах та обов'язках сторін.
Обов 'язки лізингодавця:
- укласти з продавцем договір купівлі-продажу (поставки) на придбання лізингового майна для передачі його лізингоодержувачеві. Лізингодавець отримує майно у власність відповідно до встановле-
них лізингоодежувачем специфікацій та умов у продавця, або вказаного лізингоодержувачем, або обраного на власний розсуд;
передати придбаний у продавця предмет лізингу лізингоодержувачу у встановлений договором строк. Саме цей обов'язок лізингодавця ще раз підкреслює, що сторонами за цим договором є лізингодавець і лізингоодержувач, продавець майна не є стороною договору лізингу. Між тим, як випливає із законодавства, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем, який вибрав його за договором, за порушення зобов'язання щодо комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію (ч. 1 ст. 808 ЦК) та ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета договору лізингу в разі прострочення його пе-редання лізингоодержувачу (ч. 2 ст. 809 ЦК). Вважаємо, вказане не впливає на вирішення цього питання, а лише свідчить про застосування такої конструкції як договір на користь третьої особи, де як така у даному випадку виступає лізингоодержувач (ст. 636 ЦК);
передати предмет лізингу лізингоодержувачеві у стані, що відповідає його призначенню і умовам договору, та попередити лізинго-одержувача про відомі йому особливі властивості і недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;
утримувати відповідно до умов договору предмет лізингу, якщо договором лізингу обов'язки з його утримання не цілком покладені на лізингоодержувача;
прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або у випадку закінчення строку користування предметом лізингу;
відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених договором.
набуваючи майно для лізингоодержувача, повідомити продавця про те, що це майно призначене для передачі у лізинг конкретній особі. ЦК та Закон «Про фінансовий лізинг», на відміну від Закону «Про лізинг», прямо не покладають на лізингодавця цього обов'язку. Але, враховуючи, що право вимоги до продавця за ст. 808 ЦК у разі порушення ним зобов'язання належить лізингоодержувачу, а також, що за ст. 809 ЦК можлива конструкція договору лізингу, за якою передання речі лізингоодержувачу здійснюється безпосередньо продавцем, вважаємо, що ігнорування зазначеного обов'язку лізингодавця неприпустимо.
Основні права лізингодавця:
- інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залу чені (отримані у позику чи у кредит) кошти. В останньому випадку