264 Розділ XI

Обов'язок забезпечити конфіденційність відомостей для сторін договору є законодавчо встановленим. А тому сторони повинні до­тримуватися правил щодо конфіденційності, навіть, за відсутності умов про це у договорі. Навпаки, якщо сторони хочуть виключити та­кий обов'язок, про це необхідно прямо зазначити у договорі.

Порушення обов'язку щодо збереження конфіденційності відомо­стей може відбуватися шляхом вчинення активних дій (розголошен­ня і пряма передача конфіденційних відомостей однієї із сторін дого­вору іншим зацікавленим особам) чи пасивних дій (невжиття заходів до охорони з метою виключити вільний доступ до відомостей і мож­ливість їх витоку).

Права сторін на результати робіт. Творчий характер виконува­них робіт обумовлює необхідність узгодження питання розподілу прав на отриманий результат.

Договір укладається сторонами з метою досягнення певного ре­зультату. При цьому замовника перш за все цікавить можливість ко­ристуватися досягненням, за що він і сплачує кошти. Тому законо­давчо передбачено, що замовник за договором на виконання НДР або ДКТР має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором.

Звичайно, виконавця цікавить насамперед плата за договором. Од­нак, оскільки він, як правило, займається такими видами діяльності на професійній основі, то у нього також є інтерес стосовно врахуван­ня отриманих досягнень у своїй подальшій роботі. Виходячи з наве­деного, за загальним правилом, яке можна змінити договором, за­кріплено, що виконавець має право використати одержаний ним результат робіт також для себе. А от передавати результати робіт ін­шим особам він може лише у випадку, коли таке право надане йому договором (ст. 896 ЦК).

Таким чином, якщо сторони не вирішили питання розподілу прав на виконання робіт, то кожна з них має право лише використовувати і позбавлена можливості розпорядження. Щоб не допустити таких на­слідків, сторонам у договорі доцільно узгодити умови використання отриманих результатів. Зокрема, розподіл прав на створені у процесі виконання робіт охороноздатні творчі досягнення, можливість роз­поряджання кожної зі сторін її правами шляхом видачі ліцензії чи пе­редачі прав іншим особам, межі використання у власній діяльності.

При цьому необхідно враховувати, що права на охоронювані як об'єкти інтелектуальної власності елементи, що містяться в отрима­них за договором результатах, повинні кореспондувати правам на ви­користання результатів у цілому, оскільки у іншому випадку вони не зможуть бути реалізовані правовласником.

§ 3. Ризики та відповідальність сторін за договором

Оскільки договір підряду і договір на виконання НД або ДКТР - це два самостійні цивільно-правові договори, то у них по-різному вирі­шується питання розподілу ризиків та відповідальності сторін.

ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ 'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 265

Зокрема, на відміну від договору підряду ризик випадкової немож­ливості виконання договору на виконання НД або ДКТР несе замов­ник. Це означає, що замовник повинен оплатити роботи чи відшкоду­вати витрати виконавця навіть тоді, коли виконавцем з незалежних від нього обставин не досягнутий очікуваний результат.

Такий підхід законодавця до вирішення цього питання зумовлений тим, що творчий характер виконуваних робіт підвищує вірогідність отримання негативного результату чи неотримання його взагалі. Від­повідно, у протилежному випадку виконавець був би змушений вико­ристовувати традиційний підхід до вирішення питання, для якого ха­рактерний менший, у порівнянні з творчою діяльністю, ризик. Таким чином, покладення ризику на замовника відповідає інтересам як ви­конавця, так і замовника.

У зв'язку з цим, на відміну від договору підряду, договір на вико­нання НД або ДКТР вважається виконаним і тоді, коли експеримен­тально чи теоретично доведена неможливість вирішення поставлено­го завдання, тобто отримано негативний результат.

Покладення ризику випадкової неможливості виконання договору на замовника обмежено правилами стосовно наслідків недосягнення очікуваних результатів. Різний ступінь творчості НД або ДКТР має значення при вирішенні питання стосовно ситуації, що виникає при неможливості виконання. Тому слід звернути увагу, що існує прин­ципова різниця щодо розподілу ризику не лише у порівнянні з дого­вором підряду, а й у середині договору на виконання НД або ДКТР.

Як уже зазначалось, договір на виконання НД або ДКТР фактично включає два досить тісно пов'язаних між собою договори: договір на виконання науково-дослідних робіт і договір на виконання дослід­но-конструкторських та технологічних робіт, а тому він може охоп­лювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від вико­навця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до вияв­лення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором (ч. 1 ст. 899 ЦК).

Якщо під час виконання дослідно-конструкторських та техноло­гічних робіт виявляється неможливість досягнення результату вна­слідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'я­заний відшкодувати витрати виконавця (ч. 2 ст. 899 ЦК).

Таким чином, у випадку неможливості виконання договору мате­ріальні наслідки для замовника різні. За негативний результат науко­во-дослідних робіт він зобов'язаний пропорційно оплатити виконані роботи, а дослідно-конструкторських та технологічних робіт - від­шкодувати лише фактичні витрати виконавця.

Специфіка договору накладає відбиток і на вирішення питання про підстави та обсяг відповідальності сторін за порушення своїх обо-

266

Розділ XI

в'язків. Якщо замовник несе відповідальність за невиконання та нена­лежне виконання на загальних підставах, то відповідальність виконав­ця має певні особливості.

Виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання НД або ДКТР, якщо не доведе, що порушення сталося не з його вини (ч. 1 ст. 900 ЦК). Таким чином, нормативно закріплена пре­зумпція вини виконавця у випадку неналежного виконання договору.

Законодавчо встановлений склад і граничний розмір збитків, які повинен відшкодувати замовнику виконавець. Доречно звернути ува­гу, що в цьому разі має місце передбачений нормативними актами ви­падок обмеженої відповідальності. Так, відповідно до ч. 2 ст. 900 ЦК, виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, у яких виявлено недоліки, якщо договором вста­новлено, що вони підлягають відшкодуванню у межах загальної ціни робіт за договором.

Таким чином, за загальним правилом, відповідальність виконавця обмежується вартістю робіт з недоліками, однак сторони можуть роз­ширити її до загальної вартості робіт за договором.

Оскільки відповідальність виконавця за договором на виконання НД або ДКТР обмежена реальними збитками, то упущена вигода під­лягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом. Ця норма є імперативною, і сторони не можуть змінити у договорі за­кріплене нею правило.

Слід звернути увагу, що законодавчо обмежений розмір відпо­відальності виконавця тільки стосовно виявлених недоліків в резуль­таті робіт. Обмежена відповідальність не поширюється на інші випад­ки невиконання та неналежного виконання' договору, відповідаль­ність за які настає на загальних підставах (наприклад, при порушенні режиму конфіденційності, включенні в результат робіт об'єктів інте­лектуальної власності, права на які належать іншим особам, тощо).

Як уже зазначалося, на виконавця покладено обов'язок своїми си­лами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у тех­нічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замов­ника або у договорі. Цей обов'язок спрямований на забезпечення на­лежної якості виконуваних робіт. Оскільки виконавець повинен про­вести роботи відповідно до поставлених перед ним завдань, то, якщо є його вина у певних упущеннях, які можуть вплинути на результат, він зобов'язаний самостійно їх усунути. Однак він звільняється від цього обов'язку, якщо доведе, що недоліки в роботах обумовлені діями замовника (наприклад, складанням неякісного технічного зав­дання, наданням неповної інформації тощо). Проте у договорі сторо­ни можуть передбачити, що навіть у цьому разі виконавець зобов'яза­ний їх усунути, але вже за умови компенсування замовником необ­хідних витрат.

розділ XII. Зобов'язання, що пов'язані з наданням послуг