532 Розділ хм

редньої причини настання ядерної шкоди. Ядерним інцидентом при цьому визнається будь-яка подія чи серія подій одного і того ж само­го походження, які спричинили ядерну шкоду (ст. 1 Віденської кон­венції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду).

Згідно з ч. 1 ст. 4 зазначеної Конвенції та ч. 1 ст. 72 Закону «Про ви­користання ядерної енергії та радіаційну безпеку» обов'язок з відшко­дування ядерної шкоди кваліфікується як відповідальність, яка ви­знається абсолютною, тобто такою, яка настає незалежно від вини оператора. Однак, уявляється, що абсолютність цієї відповідальності оператора слід сприймати як умовну, оскільки у тих же самих законо­давчих актах містяться вказівки щодо обставин, за яких оператор від обов'язку відшкодувати ядерну шкоду може бути звільнений.

Так, зокрема, оператор звільняється від обов'язку відшкодувати ядерну шкоду, якщо вона завдана ядерним інцидентом, що виник без­посередньо як наслідок стихійного лиха виняткового характеру, збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або повстан­ня. Крім того, якщо оператор доведе, що ядерна шкода виникла пов­ністю або частково внаслідок грубої недбалості особи, якій завдана шкода, або внаслідок дії чи бездіяльності такої особи з наміром завда­ти шкоду, оператор за рішенням суду може також бути звільнений від обов'язку відшкодування шкоди, завданої такій особі.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Віденської конвенції оператор не несе відповідальності за ядерну шкоду, завдану: а) самій ядерній установ­ці або будь-якому майну на місці розташування цієї установки, яке використовується або має використовуватися у зв'язку з цією уста­новкою; б) транспортному засобові, на якому ядерний матеріал пере­бував під час ядерного інциденту.

Серед особливостей умов, необхідних для реалізації потерпілим свого суб'єктивного права на відшкодування ядерної шкоди, заслуго­вують на увагу договірні засади реалізації цього права.

Так, згідно з ч. 2 ст. 5 Закону «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення», ядерна шкода може бути відшкодована оператором відповідно до договору про відшкодуван­ня ядерної шкоди, укладеного ним з потерпілим за участю страховика (іншого фінансового гаранта). За цим договором визначається обсяг майнових обов'язків оператора, страховика (іншого фінансового га­ранта) перед потерпілим на випадок завдання ядерної шкоди його здоров'ю, майну чи у разі смерті. За формою цей договір підлягає но­таріальному посвідченню і державній реєстрації. Укладаючи такий договір, потерпіла особа здійснює своє право на відшкодування ядер­ної шкоди. Договір про відшкодування ядерної шкоди укладається після завдання потерпілому цієї шкоди і, коли однією із його сторін виступає страховик, то договір визнається страховим випадком. Укладення такого договору не є обов'язковим, а у разі недосягнення згоди між сторонами спір про відшкодування ядерної шкоди ви-

533

НЕДОГОВІРН1 ЗОБОВ ЯЗЛННЯ

рішується судом. Ядерна шкода відшкодовується виключно у формі грошової компенсації (ст. 4 Закону «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення»). Обов'язок оператора з відшкодування ядерної шкоди обмежується сумою, еквівалентною 150 мільйонам Спеціальних прав запозичення (розрахункової одини­ці, що визначається Міжнародним валютним Фондом і використо­вується при здійсненні ним власних операцій та угод) за кожний ядерний інцидент. Залежно від виду понесених внаслідок ядерного інциденту втрат розмір грошової компенсації ядерної шкоди дорів­нює 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встанов­лених на момент винесення судового рішення (укладення договору про відшкодування ядерної шкоди). У разі, коли ядерна шкода була завдана потерпілому в зв'язку з ушкодженням його здоров'я, грошо­ва її компенсація обмежується сумою, що дорівнює 5000 неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян. Такою ж сумою обмежується і розмір грошової компенсації ядерної шкоди, завданої потерпілому в зв'язку з пошкодженням його майна. У зазначених межах обов'язок з відшкодування ядерної шкоди виконується перед кожним по­терпілим.

Сума грошової компенсації ядерної шкоди не повинна перевищу­вати розміру фактично завданої шкоди. Водночас ця сума не може бути більшою навіть тоді, коли розмір завданої шкоди її перевищує. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян береться до уваги той, що встановлений на момент винесення судового рішення або на мо­мент укладення договору про відшкодування ядерної шкоди. Можли­ві судові витрати, понесені потерпілим у зв'язку з розглядом справи про стягнення ядерної шкоди, до неї не відносяться, а тому вони під­лягають відшкодуванню у повному обсязі додатково до будь-якої су­ми відшкодування ядерної шкоди, встановленої судом. Можливі й ін­ші обмеження розміру відшкодування ядерної шкоди.

Так, зокрема, відповідно до ст. 318 Кодексу торговельного море­плавства України відповідальність оператора ядерного судна за ядер­ну шкоду, заподіяну внаслідок одного ядерного інциденту з даним судном, обмежується сумою 99,75 мільйона розрахункових одиниць, включаючи судові витрати. Якщо внаслідок ядерного інциденту заяв­ляються вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної як особі, так і майну, то із суми, що дорівнюється 99,75 мільйона розрахункових одиниць, 69,825 мільйона складає межу виконання вимог щодо від­шкодування шкоди, завданої особі, а сума в розмірі 29,925 мільйона-межа відшкодування шкоди, завданої майну. Слід відмітити, що у ра­зі недостатності суми, призначеної для відшкодування шкоди, завда­ної особі, несплачений лишок таких вимог підлягає пропорційній сплаті із суми, призначеної для відшкодування шкоди, завданої май­ну. Суми, призначені для оплати вимог, розподіляються між позива­чами пропорційно доведеним розмірам їх вимог.

534

Розділ XVI

ИЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ

535

У кожному випадку відповідальність оператора за шкоду, завдану внаслідок одного ядерного інциденту, не може перевищувати вста­новлених меж безвідносно до того, скільки позовів проти нього буде вчинено.