- •України Підручник
- •Авторський колектив
- •§ 1. Поняття зобов'язального права
- •§ 2. Поняття та види зобов'язань
- •§ 3. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 4. Суб'єкти зобов'язань
- •Глава 31. Виконання зобов'язання
- •§ 1. Поняття і загальні умови (засади) виконання зобов'язання
- •§ 2. Суб'єкти та предмет виконання зобов'язання
- •§ 3. Строк (термін), місце та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Підтвердження виконання зобов'язання
- •Глава 32. Забезпечення виконання зобов'язання
- •§ 1. Поняття та способи забезпечення зобов'язань
- •32 Розділ VII
- •§ 2. Неустойка
- •2 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Порука
- •§ 4. Гарантія
- •§ 5. Завдаток
- •1 Ввр України.-1993.-№ 17.-Ст. 184.
- •48 Розділ VII
- •1 Сяюсаревсют н. Имущественный поручитель: поручитель или залогодатель? // Юридическая практика.-2002.-№ 13.-с. 10.
- •1 Ввр України. - 1993. - № 39. - Ст. 383.
- •60 Розділ VII
- •§ 7. Притримання
- •Глава 33. Припинення зобов'язання
- •§ 1. Поняття та види підстав припинення зобов'язання
- •§ 2. Характеристика підстав припинення зобов'язань, що за юридичною природою є правочинами
- •§ 3. Характеристика інших підстав припинення зобов'язань
- •Глава 34. Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання
- •§ 1. Загальні положення про порушення зобов'язання
- •§ 2. Загальні положення про правові наслідки порушення зобов'язання
- •§ 3. Характеристика окремих правових наслідків порушення зобов'язання
- •§ 4. Відповідальність за порушення зобов'язання як правовий наслідок порушення зобов'язання
- •§ 5. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
- •§ 1. Поняття, функції і значення цивільно-правового договору
- •§ 2. Свобода договору
- •§ 3. Загальна та спеціальна класифікація цивільно-правових договорів
- •§ 4. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення
- •§ 5. Укладення цивільно-правового договору
- •§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- •112 Розділ IX
- •118 Розділ IX
- •§ 2. Роздрібна купівля-продаж
- •1 Див.: Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (з наступними змінами // Відомості Верховної Ради України. - 2000.-№36.-Ст.299.
- •2 Див.: Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльно сті» від 23 березня 1996 р. (з наступ, змінами // Відомості Верховної Ради України. - 1996.-№20.-Ст.82.
- •5 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Поставка
- •§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •1 Про ціни і ціноутворення: Закон урср від 3 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради урср. - 1990. - № 52. - Ст. 650.
- •§ 5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •1 Шафир а. М. Вказ. Праця. - с 10.
- •3 Більш доклад, про згадані технічні засоби, що є технічними передумовами укла дення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, див. Вище.
- •1 Корнем с. Юридическая природа энергоснабжения. - с. 118; Див. Також: Агар- ков м. М. Вказ. Праця. - с. 13-14.
- •1 Якість теплової енергії визначається температурою і тиском поданої води чи пару; якість електроенергії - напругою і частотою електроструму; якість газу, нафти - їх хімічним складом і тиском.
- •2 Див. Напр.: пп. 3.1.-3.4. Правил подачі та використання природного газу в народ ному господарстві України.
- •1 Див.: п. 3.1 Правил надання населенню послуг з газопостачання.; п. 38 Правил ко ристування електричною енергією для населення.
- •2 Див. Напр.: пп. 32, 33 Правил користування електричною енергією доля населен ня; пп. 9, 13 Правил надання населенню послуг з газопостачання.
- •3 Див.: п. 20 Правил користування електричною енергією для населення; п. 15 Пра вил надання населенню послуг з газопостачання.
- •§ В. Договір міни
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 5-6. - Ст. 44.
- •6 «Цивільне право України», т. 2
- •Глава 37. Договір дарування
- •Глава 38. Договір ренти
- •§ 1. Поняття та ознаки договору ренти
- •§ 2. Види договорів ренти
- •§ 3 . Елементи договору ренти
- •§ 4. Припинення договору ренти і розрахунки між сторонами
- •176 Розділ dc
- •Глава 39. Договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання (догляду)
- •§ 2. Елементи договору
- •§ 4. Припинення договору
- •Глава 40. Договір найму (оренди)
- •§ 2. Договір прокату1
- •§ 3. Найм (оренда) земельної ділянки
- •7 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Найм (оренда) транспортного засобу
- •§ В. Договір лізингу1
- •216 Розділ X
- •Глава 41. Договір найму (оренди) житла
- •§ 1. Поняття договору найму (оренди) житла
- •§ 2. Права та обов'язки сторін за договором найму житла
- •8 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Розірвання договору найму житла
- •Глава 42. Договір позички
- •230 Розділ X
- •Глава 43. Договір підряду
- •§ 1. Загальні положення про підряд
- •236 Розділ XI
- •240 Розділ XI
- •242 Розділ XI
- •§ 2С Побутовий підряд
- •1 Відомості Верховної Ради України - 1994. - № 1. - Ст. 1.
- •2 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 38. - Ст. 315.
- •3 Урядовий кур'єр. -1994. - № 86 (діють із змінами): // Офіційний вісник України. - 1999.-№ 23.-Ст. 1048.
- •4 Офіційний вісник України. - 2000. - № 47. - Ст. 2053.
- •1 Брагинский м. И. Договор подряда и подобные ему договоры. - м.: Статут, 1999.-с. 92-93.
- •§ 3. Будівельний підряд
- •3Обов 'язання, що виникають у зв 'язку з виконанням робіт 251
- •1 Ці послуги замовник завжди надавав підряднику, а перелік їх містився у пп. 28-36, Правил про договори підряду на капітальне будівництво 1986 р. // сп ссср. - 1987. -№4.-Ст. 19.
- •2 Див.-. Международное частное право / Сб. Нормат. Док.; Составитель н. Ю. Ерпы- лева.-м., 1994.-с. 181 та наступ.
- •30Б0в -язАння. Що виникають у зв'язку з виконанням робіт 253
- •§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •Глава 44 договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору
- •1 Ввр. - 1999. - № 2-3. - Ст. 20; Закон діє у ред. Від 1 грудня 1998 р.
- •9 «Цивільне право України», т. 2
- •258 Розділ Xt
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •264 Розділ XI
- •§ 3. Ризики та відповідальність сторін за договором
- •Глава 45. Договір про надання послуг
- •§ 1, Поняття послуги та договорів про надання послуг
- •Глава 46. Договір перевезення
- •§ 1. Загальні положення про перевезення
- •1 Ввр України. - 1994. -№ 51. - Ст. 446.
- •§ 2. Правова характеристика договорів перевезення
- •278 Розділ Xtt
- •§ Зо Відповідальність сторін за договором перевезення
- •Глава 47. Договір транспортного експедирування
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору транспортного експедирування
- •§ 2. Елементи договору транспортного експедирування
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за договором транспортного експедирування
- •§ 4. Припинення договору транспортного експедирування. Цивільно-правова відповідальність сторін
- •Глава 48. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про зберігання
- •§ 2. Зберігання на товарному складі
- •§ 3. Спеціальні види зберігання
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 1. - Ст. 1.
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30.
- •2Я Розділ хті
- •1 Від «легітимація» - посвідчення права, повноваження.
- •300 РпдиїХп
- •Глава 49. Договір доручення
- •§ 1. Поняття та умови договору доручення
- •308 Розділ XII
- •§ 2. Зміст договору доручення та умови його виконання
- •312 Розділ хц
- •Глава 50. Договір комісії
- •§ 1. Поняття та умови договору комісії
- •§ 2. Зміст договору комісії та умови його виконання
- •318 Розділ XII
- •319 З0б0в -язання, що пов 'язаніз наданням послуг
- •322 Розділ XII
- •1 Офіційний вісник. України. - 1999. - № 33. - Ст. 1699.
- •324 Розділ хц
- •Глава 51. Договір управління майном
- •§ 1. Загальна характеристика договору (предмет, форма, сторони)
- •326 Розділ XII
- •330 Розділ XII
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •334 Роздії XII
- •§ 3. Припинення договору
- •Глава 52. Страхові зобов'язання
- •§ 1О Загальні положення про страхування
- •§ 2. Страхові зобов'язання: поняття, характеристика
- •§ 3. Учасники страхових зобов'язань
- •§ 4. Укладання договору страхування та його істотні умови
- •§ 5. Зміст страхового зобов'язання. Відповідальність сторін
- •Глава 53. Договір позики
- •1 Цк щодо договору позики встановлює більш тривалий пільговий строк порівняно із загальним пільговим строком, передбаченим ст. 530 цк.
- •Глава 54„ кредитний договір
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору
- •§ 2. Елементи та умови кредитного договору
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за кредитним договором
- •372 Розділ xIft
- •Глава 55. Договір банківського вкладу (депозиту)
- •1 Словарь иностранных слов. - 18-е изд., стер. - м.: Рус. Яз., 1989. - с. 158.
- •2 Пункт 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націо нальній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління нбу від 12 листопада 2003 p.-№492.
- •2 Постанова правління нбу від 3 грудня 2003 р. «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами».
- •Глава 56. Договір банківського рахунка
- •Глава 57. Договір факторингу
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору факторингу
- •§ 2. Елементи та умови договору факторингу
- •396 Розділ хіп
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за договором факторингу
- •Глава 58. Порядок та форми безготівкових розрахунків
- •§ 1. Загальні положення про безготівкові розрахунки
- •§ 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •§ 3. Розрахунки за акредитивом
- •406 Розділ XIII
- •§ 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •410 Розділ XIII
- •§ 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •Глава 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •420 Розділ XIV
- •30Б0в 'язаннящодо розпоряджання правами... 421
- •§ 3. Ліцензійний договір
- •422 Розділ XIV
- •1 Відомості Верховної Ради України . - 1994. - Jfe 7. - Ст. 36.
- •§ 4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •§ 5. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 60. Договір комерційної концесії
- •§ 1. Загальна характеристика договору комерційної концесії
- •430 Розділ XIV
- •§ 2. Права та обов'язки сторін за договором комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність за договором комерційної концесії
- •§ 4. Зміна та припинення договору комерційної концесії Зміна договору комерційної концесії
- •Глава 61. Договір про спільну діяльність
- •1 Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. И доп. - м.: Изд-во «бек», 2002. - т. II. - Полутом 2. - с. 304.
- •1 Большая советская энциклопедия. - 3-е изд. - м.: Изд-во «Советская энциклопе дия», 1976. - т. 23. - с. 509.
- •2 Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. И доп. - м.: Изд-во «бек», 2002. - т. II. - Полутом 2. - с. 305.
- •444 Розділ XV
- •1 Збірник роз'яснень Вищого арбітражного суду України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - 1998. - № 3. - с 78-82.
- •2 Чубарое в. В. Гражданское право России. Обязательственное право: Курс лекций / Отв. Ред. О. Н. Садыков. - м.: Юристь, 2004. - с. 731.
- •1 Иоффе о. С. Советское гражданское право (курс лекций). - л/. Изд-во лгу, 1961.-ч. II.-с.454.
- •Глава 62. Договір простого товариства
- •Глава 63. Засновницький договір
- •Глава 64. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Глава 65. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •§ 1. Поняття зобов'язання
- •462 Розділ XVI
- •§ 2. Елементи зобов'язання
- •Глава 66. Рятування здоров'я та життя
- •§ 2. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи
- •Глава 67. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 68 відшкодування шкоди
- •§ 1. Поняття і значення зобов'язань з відшкодування шкоди
- •484 Розділ XVI
- •§ 2. Підстави та умови виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої актами1 законодавчої та виконавчої влади
- •510 Розділ XVI
- •§ 6. Відшкодування шкоди,
- •512 Розділ XVI
- •§ 7. Відшкодування шксдн, завданої фізичними особами
- •З частковою або неповною цивільною дієздатністю,
- •Недієздатними, з вадами психічного чи фізичного стану
- •Та особами з обмеженою цивільною дієздатністю
- •1 Відомості Верховної Ради України. -1995. - № 1. - Сг. 1.
- •514 Розділ XVI
- •516 Розділ XVI
- •§ 8. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •520 Розділ хм
- •1 Красавчиков о. А. Вказ. Праця. - с 34-66.
- •17 «Цивільне право України», т. 2
- •1 Советское гражданское право: Учеб. В 2-х т. / Под ред. О. А. Красавчикова. - м., 1985.-с. 388.
- •§ 9. Відшкодування ядерної шкоди
- •532 Розділ хм
- •§ 10. Відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт
- •§ 12. Відшкодування моральної шкоди
- •Глава 69. Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави
- •Глава 31. Виконання зобов'язання20
- •61057, Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8
§ 5. Зміст страхового зобов'язання. Відповідальність сторін
Зміст будь-якого зобов'язання складають права та обов'язки його сторін. Сторони договору страхування наділенні правами. На них покладені також і обов'язки. Зміст прав та обов'язків визначається сторонами за їх розсудом з урахуванням положень актів цивільного законодавства, яке містить перелік обов'язків сторін і які для них є імперативними.
Серед обов'язків страховика перше і головне місце займає обов'язок щодо здійснення у передбачений договором строк страхової виплати при настанні страхового випадку. Підставами для здійснення такої виплати є заява страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) та страховий акт (аварійний сертифікат), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 990 ЦК, ст. 25 Закону). Як тільки страховику стане відомо про настання страхового випадку (необов'язково від страхувальника), він зобов'язаний вжити відповідних заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальнику. Страховик вправі самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку. При цьому він може робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку. Від-
12*
356 РоздЬХІЇІ
повідно ці організації зобов'язані надсилати відповіді страховикам на запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею.
За результатами проведеного розслідування страховик визнає факт настання страхового випадку, який фіксується у страховому акті (аварійному сертифікаті). Настання страхового випадку не є безумовною підставою для здійснення страхової виплати. Закон (ст. 991 ЦК, ст. 26 Закону) передбачає підстави, за наявності яких страховик звільняється від обов'язку здійснення страхової виплати. Такі обставини, в основному, пов'язуються з поведінкою страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування.
До таких підстав належать:
навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Якщо страховий випадок настав в результаті дій, пов'язаних з виконанням страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації, страховик не звільняється від обов'язку здійснити страхову виплату;
вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
одержання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні1;
несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Страховик вправі відмовити у здійсненні страхової виплати також у інших випадках, передбачених законом або умовами договору страхування, якщо це не суперечить закону. Якщо страхувальник не погоджується з підставами відмови у страховій виплаті, то відмову страховика у страховій виплаті може бути ним оскаржено у судовому порядку.
В той же час не є підставою для відмови у здійсненні страхової виплати (повністю або в частині) негативний фінансовий стан страховика.
Крім обов'язку здійснення страхової виплати, на страховика покладаються також інші обов'язки (ст. 988 ЦК та ст. 20 Закону). Стра-
1 У цьому разі у страхувальника повністю відсутній страховий інтерес (збитки); тому відсутні правові підстави для їх компенсації.
ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПООПТ 357
ховик при укладенні договору страхування зобов'язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування1.
Якщо це передбачено умовами договору страхування, страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, наскільки здійсненні ним заходи були доцільні, незалежно від їх наслідків, тобто незалежно від того, чи досягли вони мети (чи був врятований об'єкт страхування), чи ні. Оскільки такий обов'язок страховика має іншу правову підставу ніж здійснення страхової виплати, такі витрати страхувальника підлягають відшкодуванню у повному обсязі, незважаючи на те, що у сукупності із страховим відшкодуванням, вони перевищують дійсну вартість об'єкта страхування2.
У разі здійснення страхувальником заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна страховик за заявою страхувальника зобов'язаний переукласти з ним договір страхування.
Страховик зобов'язаний тримати в таємниці відомості про страхувальника та його майнове становище за винятком випадків, передбачених законодавством України. За розголошення одержаних ним у зв'язку із здійсненням страхової діяльності відомостей про страхувальника, вигодонабувача, третю особу (щодо стану здоров'я та/або майнового становища) страховик несе відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Умовами договору страхування, крім наведених, можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.
У свою чергу, страхувальник зобов'язаний (ст. 989 ЦК, ст. 21 Закону): по-перше, своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії") у розмірі, встановленому договором3.
По-друге, на страхувальника покладається так званий «інформаційний обов'язок», сутність якого полягає в тому, що при укладенні договору страхування страхувальник зобов'язаний надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне
1 Враховуючи, що договір добровільного страхування укладається на підставі Пра вил страхування, які містять загальні умови конкретного виду страхування (і які значно відрізняються як за окремими видами страхування, так і за страховиками), страхуваль нику важливо мати повну інформацію про умови та правила взаємовідносин із страхо виком.
2 При відшкодуванні витрат страхувальника, пов'язаних зі здійсненням заходів, спрямованих на запобігання або зменшення збитків при настанні страхового випадку, не може йтися про перевищення страхового відшкодування над розміром страхової су ми (страхової оцінки). Безпосередньо пов'язане з розміром страхової суми лише страхове відшкодування, яке не може її перевищувати. Виплата страхового відшкоду вання та компенсація витрат страхувальника у зв'язку зі здійсненням відповідних репресивних заходів мають самостійні правові підстави: відповідно до п.З та п. 4 ст. 20 Закону «Про страхування».
3 Якщо договір страхування набирає чинності до сплати першого страхового плате жу або страхові платежі здійснюються послідовно, в договорі страхування визнача ються строки внесення чергових страхових платежів.
358
значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику1.
По-третє, при укладенні договору страхування страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не виконав цього обов'язку, кожний новий договір страхування (якщо їх декілька) є нікчемним.
По-четвертих, страхувальник зобов'язаний вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення. За таких умов, страхувальник, якщо це передбачено умовами договору страхування, вправі вимагати від страховика відшкодування витрат, понесених страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків. Невиконання страхувальником цього обов'язку може бути підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.
По-п'ятих, як тільки страхувальнику стане відомо про настання страхового випадку, він зобов'язаний повідомити страховика про його настання у строк, встановлений договором. Такий обов'язок лежить також і на вигодонабувачеві. Несвоєчасне повідомлення страхувальником (ви-годонабувачем) про настання страхового випадку без поважних на те причин, є підставою для відмови у страховій виплаті2.
Наведений перелік обов'язків страхувальника не є вичерпним, а тому умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші його обов'язки.
Страхувальник також повинен піклуватися про застраховане майно, а також дотримуватися встановлених умов договору страхування, щодо його зберігання (схоронності). Зниження дбайливості страхувальника може викликати у страховика припущення, що страховий випадок відбувся не випадково, а викликаний був недбалістю страхувальника. Заінтересованість страхувальника в зберіганні свого застрахованого майна має чіткий відбиток при страхуванні майна не на повну реальну вартість (нижче страхової оцінки). У такому разі при настанні страхового випадку ризик несуть обидва контрагенти залежно від обраної системи страхування (пропорційна або система першого ризику).
В практиці майнового страхування досить часто мають місце випадки, коли страховий випадок настає з вини третьої особи. У цьому разі страхувальник вправі компенсувати спричинені йому збитки двома шляхами: вимагати відшкодування заподіяних збитків від без-
1 Страхові відносини будуються за загальновизнаним принципом найвищої довіри сторін, який передбачає надання сторонами (здебільшого страхувальником) повної ін формації про себе, включаючи конфіденційну.
2 У той же час страховик не може бути звільнений від обов'язку здійснити страхову виплату, якщо таке несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку ніяким чином не впливає на обставини настання страхового випадку та розмір заподіяних ним збитків.
ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 359
посереднього заподіювача або вимагати виплати страхового відшкодування від страховика. Право вибору страхувальника є його суб'єктивним правом і не залежить від будь-яких зовнішніх чинників. Обов'язок обох осіб (заподіювача та страховика) щодо компенсації заподіяних страхувальнику збитків є самостійним. У разі звернення страхувальника до безпосереднього заподіювача і одержання від нього компенсації, припиняється обов'язок страховика щодо виплати страхового відшкодування на підставі відсутності (припинення) у страхувальника страхового інтересу. При зверненні страхувальника до страховика, останній не вправі відхилити вимогу про виплату страхового відшкодування, посилаючись на можливість страхувальника одержати відповідну компенсацію від заподіювача. Обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування обумовлений укладеним зі страхувальником договором страхування. Якщо останньому була заподіяна шкода внаслідок настання страхового випадку, страховик зобов'язаний здійснити відповідну страхову виплату згідно з умовами страхування.
З метою захисту інтересів страховика при здійсненні майнового страхування (включаючи страхування відповідальності) ст. 993 ЦК (ст. 27 Закону) встановлено правило, згідно з яким до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Такий перехід права вимоги наділений характерними ознаками, зокрема, по-перше, до страховика переходить не право на відшкодування збитків, а право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, страховик вступає в зобов'язання, що існувало між страхувальником або іншою особою, що одержала страхове відшкодування, та особою, відповідальною за заподіяний збиток. По-друге, вказаний перехід права вимоги здійснюється виключно в силу прямої вказівки закону (ст. 993 ЦК, ст. 27 Закону) і ніякого додаткового оформлення не потребує. По-третє, положення ст. 993 ЦК (ст 27 Закону), що застосовуються лише при майновому страхуванні (страхуванні відповідальності), не прийнятні для особистого страхування.
Відповідальність. За невиконання або неналежне виконання умов укладення договору, сторони несуть цивільно-правову відповідальність. Так, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати (несвоєчасне здійснення страхової виплати) страховик зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) в розмірі, встановленому договором або законом (ст. 992 ЦК, ст. 20 Закону). Сторони у договорі страхування можуть передбачити інші правові підстави порушення умов договору страхування та відповідальності, а також встановлювати її розмір.
360
За порушення умов договору страхування для страхувальника, ви-годонабувача або застрахованої особи можуть наступити негативні наслідки у формі відмови страховика від здійснення страхової виплати, дострокового припинення договору страхування на вимогу страховика.
§ в. Припинення договору страхування. Його недійсність
Договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом (ст. 997 ЦК). Цим договором можуть бути передбачені випадки односторонньої відмови від нього страхувальника або страховика. Останній не має права відмовитися від договору особистого страхування без згоди на це страхувальника, який не допускає порушення договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за тридцять календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.
У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійсненні за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору, останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.
У випадку дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійсненні за цим договором страхування.
Закон передбачає, що договір страхування припиняється із закінченням строку його дії. Достроково чинність цього договору може бути припинена за згодою сторін, а також у разі: 1) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; 2) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки (першого платежу - за реальним договором страхування; другого або наступних - за консенсуальним). У цьому разі, якщо інше не встановлено договором, страховик може відмовитися від договору страхування (ст. 997 ЦК). При цьому договір вважається достроково
ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНЇ З НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 361
припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору (ст. 28 Закону); 3) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених законом1; 4) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; 5) постановления судового рішення про визнання договору страхування недійсним.
У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, останньому повертається викупна сума2.
Підстави недійсності договору страхування та її наслідки визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених ЦК. Так, договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених ЦК (ст. 998 ЦК). ЦК, крім загальних підстав недійсності правочинів, передбачає також додаткові (спеціальні) підстави для недійсності договору страхування: 1) якщо його укладено після страхового випадку; 2) якщо об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набрало законної сили. У даному випадку договір страхування визнається недійсним у судовому порядку. Договір страхування (новий) також визнається нікчемним, якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований (ст. 989 ЦК).