- •України Підручник
- •Авторський колектив
- •§ 1. Поняття зобов'язального права
- •§ 2. Поняття та види зобов'язань
- •§ 3. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 4. Суб'єкти зобов'язань
- •Глава 31. Виконання зобов'язання
- •§ 1. Поняття і загальні умови (засади) виконання зобов'язання
- •§ 2. Суб'єкти та предмет виконання зобов'язання
- •§ 3. Строк (термін), місце та спосіб виконання зобов'язання
- •§ 4. Підтвердження виконання зобов'язання
- •Глава 32. Забезпечення виконання зобов'язання
- •§ 1. Поняття та способи забезпечення зобов'язань
- •32 Розділ VII
- •§ 2. Неустойка
- •2 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Порука
- •§ 4. Гарантія
- •§ 5. Завдаток
- •1 Ввр України.-1993.-№ 17.-Ст. 184.
- •48 Розділ VII
- •1 Сяюсаревсют н. Имущественный поручитель: поручитель или залогодатель? // Юридическая практика.-2002.-№ 13.-с. 10.
- •1 Ввр України. - 1993. - № 39. - Ст. 383.
- •60 Розділ VII
- •§ 7. Притримання
- •Глава 33. Припинення зобов'язання
- •§ 1. Поняття та види підстав припинення зобов'язання
- •§ 2. Характеристика підстав припинення зобов'язань, що за юридичною природою є правочинами
- •§ 3. Характеристика інших підстав припинення зобов'язань
- •Глава 34. Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання
- •§ 1. Загальні положення про порушення зобов'язання
- •§ 2. Загальні положення про правові наслідки порушення зобов'язання
- •§ 3. Характеристика окремих правових наслідків порушення зобов'язання
- •§ 4. Відповідальність за порушення зобов'язання як правовий наслідок порушення зобов'язання
- •§ 5. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
- •§ 1. Поняття, функції і значення цивільно-правового договору
- •§ 2. Свобода договору
- •§ 3. Загальна та спеціальна класифікація цивільно-правових договорів
- •§ 4. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення
- •§ 5. Укладення цивільно-правового договору
- •§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- •112 Розділ IX
- •118 Розділ IX
- •§ 2. Роздрібна купівля-продаж
- •1 Див.: Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (з наступними змінами // Відомості Верховної Ради України. - 2000.-№36.-Ст.299.
- •2 Див.: Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльно сті» від 23 березня 1996 р. (з наступ, змінами // Відомості Верховної Ради України. - 1996.-№20.-Ст.82.
- •5 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Поставка
- •§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •1 Про ціни і ціноутворення: Закон урср від 3 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради урср. - 1990. - № 52. - Ст. 650.
- •§ 5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •1 Шафир а. М. Вказ. Праця. - с 10.
- •3 Більш доклад, про згадані технічні засоби, що є технічними передумовами укла дення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, див. Вище.
- •1 Корнем с. Юридическая природа энергоснабжения. - с. 118; Див. Також: Агар- ков м. М. Вказ. Праця. - с. 13-14.
- •1 Якість теплової енергії визначається температурою і тиском поданої води чи пару; якість електроенергії - напругою і частотою електроструму; якість газу, нафти - їх хімічним складом і тиском.
- •2 Див. Напр.: пп. 3.1.-3.4. Правил подачі та використання природного газу в народ ному господарстві України.
- •1 Див.: п. 3.1 Правил надання населенню послуг з газопостачання.; п. 38 Правил ко ристування електричною енергією для населення.
- •2 Див. Напр.: пп. 32, 33 Правил користування електричною енергією доля населен ня; пп. 9, 13 Правил надання населенню послуг з газопостачання.
- •3 Див.: п. 20 Правил користування електричною енергією для населення; п. 15 Пра вил надання населенню послуг з газопостачання.
- •§ В. Договір міни
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 5-6. - Ст. 44.
- •6 «Цивільне право України», т. 2
- •Глава 37. Договір дарування
- •Глава 38. Договір ренти
- •§ 1. Поняття та ознаки договору ренти
- •§ 2. Види договорів ренти
- •§ 3 . Елементи договору ренти
- •§ 4. Припинення договору ренти і розрахунки між сторонами
- •176 Розділ dc
- •Глава 39. Договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання (догляду)
- •§ 2. Елементи договору
- •§ 4. Припинення договору
- •Глава 40. Договір найму (оренди)
- •§ 2. Договір прокату1
- •§ 3. Найм (оренда) земельної ділянки
- •7 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Найм (оренда) транспортного засобу
- •§ В. Договір лізингу1
- •216 Розділ X
- •Глава 41. Договір найму (оренди) житла
- •§ 1. Поняття договору найму (оренди) житла
- •§ 2. Права та обов'язки сторін за договором найму житла
- •8 «Цивільне право України», т. 2
- •§ 3. Розірвання договору найму житла
- •Глава 42. Договір позички
- •230 Розділ X
- •Глава 43. Договір підряду
- •§ 1. Загальні положення про підряд
- •236 Розділ XI
- •240 Розділ XI
- •242 Розділ XI
- •§ 2С Побутовий підряд
- •1 Відомості Верховної Ради України - 1994. - № 1. - Ст. 1.
- •2 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 38. - Ст. 315.
- •3 Урядовий кур'єр. -1994. - № 86 (діють із змінами): // Офіційний вісник України. - 1999.-№ 23.-Ст. 1048.
- •4 Офіційний вісник України. - 2000. - № 47. - Ст. 2053.
- •1 Брагинский м. И. Договор подряда и подобные ему договоры. - м.: Статут, 1999.-с. 92-93.
- •§ 3. Будівельний підряд
- •3Обов 'язання, що виникають у зв 'язку з виконанням робіт 251
- •1 Ці послуги замовник завжди надавав підряднику, а перелік їх містився у пп. 28-36, Правил про договори підряду на капітальне будівництво 1986 р. // сп ссср. - 1987. -№4.-Ст. 19.
- •2 Див.-. Международное частное право / Сб. Нормат. Док.; Составитель н. Ю. Ерпы- лева.-м., 1994.-с. 181 та наступ.
- •30Б0в -язАння. Що виникають у зв'язку з виконанням робіт 253
- •§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •Глава 44 договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору
- •1 Ввр. - 1999. - № 2-3. - Ст. 20; Закон діє у ред. Від 1 грудня 1998 р.
- •9 «Цивільне право України», т. 2
- •258 Розділ Xt
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •264 Розділ XI
- •§ 3. Ризики та відповідальність сторін за договором
- •Глава 45. Договір про надання послуг
- •§ 1, Поняття послуги та договорів про надання послуг
- •Глава 46. Договір перевезення
- •§ 1. Загальні положення про перевезення
- •1 Ввр України. - 1994. -№ 51. - Ст. 446.
- •§ 2. Правова характеристика договорів перевезення
- •278 Розділ Xtt
- •§ Зо Відповідальність сторін за договором перевезення
- •Глава 47. Договір транспортного експедирування
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору транспортного експедирування
- •§ 2. Елементи договору транспортного експедирування
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за договором транспортного експедирування
- •§ 4. Припинення договору транспортного експедирування. Цивільно-правова відповідальність сторін
- •Глава 48. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про зберігання
- •§ 2. Зберігання на товарному складі
- •§ 3. Спеціальні види зберігання
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 1. - Ст. 1.
- •1 Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30.
- •2Я Розділ хті
- •1 Від «легітимація» - посвідчення права, повноваження.
- •300 РпдиїХп
- •Глава 49. Договір доручення
- •§ 1. Поняття та умови договору доручення
- •308 Розділ XII
- •§ 2. Зміст договору доручення та умови його виконання
- •312 Розділ хц
- •Глава 50. Договір комісії
- •§ 1. Поняття та умови договору комісії
- •§ 2. Зміст договору комісії та умови його виконання
- •318 Розділ XII
- •319 З0б0в -язання, що пов 'язаніз наданням послуг
- •322 Розділ XII
- •1 Офіційний вісник. України. - 1999. - № 33. - Ст. 1699.
- •324 Розділ хц
- •Глава 51. Договір управління майном
- •§ 1. Загальна характеристика договору (предмет, форма, сторони)
- •326 Розділ XII
- •330 Розділ XII
- •§ 2. Права та обов'язки сторін
- •334 Роздії XII
- •§ 3. Припинення договору
- •Глава 52. Страхові зобов'язання
- •§ 1О Загальні положення про страхування
- •§ 2. Страхові зобов'язання: поняття, характеристика
- •§ 3. Учасники страхових зобов'язань
- •§ 4. Укладання договору страхування та його істотні умови
- •§ 5. Зміст страхового зобов'язання. Відповідальність сторін
- •Глава 53. Договір позики
- •1 Цк щодо договору позики встановлює більш тривалий пільговий строк порівняно із загальним пільговим строком, передбаченим ст. 530 цк.
- •Глава 54„ кредитний договір
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору
- •§ 2. Елементи та умови кредитного договору
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за кредитним договором
- •372 Розділ xIft
- •Глава 55. Договір банківського вкладу (депозиту)
- •1 Словарь иностранных слов. - 18-е изд., стер. - м.: Рус. Яз., 1989. - с. 158.
- •2 Пункт 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націо нальній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління нбу від 12 листопада 2003 p.-№492.
- •2 Постанова правління нбу від 3 грудня 2003 р. «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами».
- •Глава 56. Договір банківського рахунка
- •Глава 57. Договір факторингу
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика договору факторингу
- •§ 2. Елементи та умови договору факторингу
- •396 Розділ хіп
- •§ 3. Права та обов'язки сторін за договором факторингу
- •Глава 58. Порядок та форми безготівкових розрахунків
- •§ 1. Загальні положення про безготівкові розрахунки
- •§ 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •§ 3. Розрахунки за акредитивом
- •406 Розділ XIII
- •§ 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •410 Розділ XIII
- •§ 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- •Глава 59. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •420 Розділ XIV
- •30Б0в 'язаннящодо розпоряджання правами... 421
- •§ 3. Ліцензійний договір
- •422 Розділ XIV
- •1 Відомості Верховної Ради України . - 1994. - Jfe 7. - Ст. 36.
- •§ 4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •§ 5. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 60. Договір комерційної концесії
- •§ 1. Загальна характеристика договору комерційної концесії
- •430 Розділ XIV
- •§ 2. Права та обов'язки сторін за договором комерційної концесії
- •§ 3. Відповідальність за договором комерційної концесії
- •§ 4. Зміна та припинення договору комерційної концесії Зміна договору комерційної концесії
- •Глава 61. Договір про спільну діяльність
- •1 Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. И доп. - м.: Изд-во «бек», 2002. - т. II. - Полутом 2. - с. 304.
- •1 Большая советская энциклопедия. - 3-е изд. - м.: Изд-во «Советская энциклопе дия», 1976. - т. 23. - с. 509.
- •2 Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова. - 2-е изд., перераб. И доп. - м.: Изд-во «бек», 2002. - т. II. - Полутом 2. - с. 305.
- •444 Розділ XV
- •1 Збірник роз'яснень Вищого арбітражного суду України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - 1998. - № 3. - с 78-82.
- •2 Чубарое в. В. Гражданское право России. Обязательственное право: Курс лекций / Отв. Ред. О. Н. Садыков. - м.: Юристь, 2004. - с. 731.
- •1 Иоффе о. С. Советское гражданское право (курс лекций). - л/. Изд-во лгу, 1961.-ч. II.-с.454.
- •Глава 62. Договір простого товариства
- •Глава 63. Засновницький договір
- •Глава 64. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Глава 65. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •§ 1. Поняття зобов'язання
- •462 Розділ XVI
- •§ 2. Елементи зобов'язання
- •Глава 66. Рятування здоров'я та життя
- •§ 2. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи
- •Глава 67. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 68 відшкодування шкоди
- •§ 1. Поняття і значення зобов'язань з відшкодування шкоди
- •484 Розділ XVI
- •§ 2. Підстави та умови виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої актами1 законодавчої та виконавчої влади
- •510 Розділ XVI
- •§ 6. Відшкодування шкоди,
- •512 Розділ XVI
- •§ 7. Відшкодування шксдн, завданої фізичними особами
- •З частковою або неповною цивільною дієздатністю,
- •Недієздатними, з вадами психічного чи фізичного стану
- •Та особами з обмеженою цивільною дієздатністю
- •1 Відомості Верховної Ради України. -1995. - № 1. - Сг. 1.
- •514 Розділ XVI
- •516 Розділ XVI
- •§ 8. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •520 Розділ хм
- •1 Красавчиков о. А. Вказ. Праця. - с 34-66.
- •17 «Цивільне право України», т. 2
- •1 Советское гражданское право: Учеб. В 2-х т. / Под ред. О. А. Красавчикова. - м., 1985.-с. 388.
- •§ 9. Відшкодування ядерної шкоди
- •532 Розділ хм
- •§ 10. Відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт
- •§ 12. Відшкодування моральної шкоди
- •Глава 69. Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави
- •Глава 31. Виконання зобов'язання20
- •61057, Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8
§ 3. Загальна та спеціальна класифікація цивільно-правових договорів
Необхідність загальної та спеціальної класифікації договорів зумовлена, з одного боку, наявністю загальних рис, властивих їм як правочинам, а також ознак, що притаманні саме договорам і обумовлені зустрічним характером волевиявлень учасників, а, з другого боку - їх багатоманітністю, з точки зору правових наслідків, настання яких бажають сторони, послідовності досягнень останніх тощо.
Оскільки договір є різновидом правочину, на нього поширюється загальна класифікація правочинів на реальні і консенсу-альні, відплатні та безвідплатні, абстрактні і каузальні, умовні, строкові, фідуціарні та біржові. Така класифікація здійснюється з використанням тих самих критеріїв, які застосовуються при відповідній класифікації правочинів2; і тому вона може розглядатися як загальна класифікація договорів.
Спеціальна класифікація договорів здійснюється з використанням наступних класифікаційних критеріїв.
Залежно від концентрації прав та обов'язків у сторін договору, як зобов'язання, вони поділяються на односторонні та двосторонні. Якщо кожна із сторін має як права, так і обов'язки, договір є двостороннім. Якщо ж одна сторона має тільки право, а друга - лише обо-
1 Див., напр.: Луць В. В. Вказ. праця. - С 19.
2 Дет. про види правочинів див. § 2 гл. 10 т. 1 цього підручника.
88
Розділ VIII
ЗАГЛЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОГОВІР 89
в'язок, договір є одностороннім. Прикладом останнього є договір позики, за яким позикодавець має право вимагати повернення переданих позичальнику у власність грошей або речей, визначених родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) чи таку ж кількість речей того ж роду та такої якості (ст. 1046 ЦК). Переважна ж більшість договорів, понайменованих у ЦК, є двосторонніми (купівля-продаж, оренда, підряд, доручення, комісія тощо).
Залежно від юридичної спрямованості та послідовності досягнення цілей договори поділяються на основні і попередні.
Основний договір безпосередньо породжує права та обов'язки сторін, пов'язані з передачею майна, виконанням роботи, наданням послуги тощо (основного договору). Попередній договір - це договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (в певний термін) укласти основний договір у майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором (ст. 635 ЦК).
Необхідність укладення між сторонами попереднього договору може бути зумовлена різними чинниками. Йдеться, зокрема, про відсутність у особи (на момент укладення попереднього договору) права власності на річ, яка, після його виникнення у майбутньому, буде предметом продажу, або про наявність на цей момент щодо речі, власником якої є особа, обтяжень його права власності правами третіх осіб тощо.
Безпосередньо з цього визначення випливає, що істотною умовою попереднього договору с умова щодо строку (терміну) укладення основного договору, а з урахуванням вимог ч. 1 ст. 638 ЦК слід визнати, що істотною умовою попереднього договору є також умова про предмет основного договору. Названі умови мають бути завжди визначені, оскільки саме вони надають йому сили попереднього договору. Невизначеність сторін щодо цих умов свідчить про відсутність їх волевиявлення на надання певним домовленостям між ними сили попереднього договору (ч. 4 ст. 635 ЦК). При визначенні умови щодо строку (терміну) укладення основного договору сторони вільні діяти на свій розсуд, якщо законом не встановлені обмеження, що є обов'язковими для них.
Відсутність у попередньому договорі інших істотних умов основного договору (умов, визначених законом як таких або умов, що є необхідними для договорів даного виду, а також усіх тих умови, щодо яких за заявою сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК), не с підставою вважати, що він не має сили попереднього договору, за умови, що у ньому встановлено порядок їх погодження при укладенні основного договору або, якщо цей порядок передбачений актами цивільного законодавства, які є обо- в'язковими для сторін договору.
Попередній договір має укладатися у письмовій формі, а якщо основний договір потребує нотаріального посвідчення, то й поперед-
ній повинен бути укладений у такій формі. Порушення зазначених вимог тягне загальні наслідки, передбачені статтями 218, 220 ЦК.
Оскільки попередній договір породжує зобов'язання між сторонами щодо укладення ними протягом певного строку (в певний термін) основного договору, воно є обов'язковим для сторін і підлягає виконанню. Ось чому сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладання основного договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства, які є обов'язковими для сторін. У разі, якщо це передбачено попереднім договором, сторона має право вимагати, крім відшкодування збитків, завданих простроченням, спонукання у судовому порядку другої сторони до укладення основного договору (ч. 2 ст. 649 ЦК).
Строковий характер зобов'язання, яке породжується попереднім договором, зумовлює його припинення у разі, якщо основний договір не було укладено у встановлений строк (термін) або якщо жодна сторона не направила другій стороні пропозицію про його укладення.
Залежно від підстав укладення договори поділяються на вільні та обов'язкові.
Дія принципу свободи договору зумовлює те, що більшість договорів, які укладаються в умовах ринкової економіки, с вільними, тобто такими, укладення котрих залежить виключно від розсуду сторін.
У разі, якщо укладення договору є обов'язковим для сторін (сторони), йдеться про обов'язковий договір, який обмежує договірну свободу осіб. До вказаних слід віднести договір, укладений на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору. Особливостями такого договору є те, що: по-перше, його зміст має відповідати змісту зазначеного акта; по-друге, особливості його укладення встановлюються актами цивільного законодавства (ст. 648 ЦК); по-третє, розбіжності, які виникають між сторонами при укладенні цього договору, в силу прямого законодавчого припису вирішуються судом (ч. 1 ст. 649 ЦК). Серед обов'язкових договорів особливе місце належить публічним договорам. Згідно зі ст. 633 ЦК публічним є договір, у якому одна сторона (підприємець) взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). З наведеного легального визначення випливають наступні ознаки публічного договору. По-перше, стороною такого договору обов'язково виступає суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа чи особа-підприємець). По-друге, зазначений суб'єкт здійснює такі види підприємницької
90
Розділ VIII
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОГОВІР
91
діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК сформульовано невичерпно. По-третє, вказані види діяльності повинні здійснюватися суб'єктом підприємництва щодо кожного, хто звернеться до нього. Відсутність будь-якої із зазначених ознак свідчить про те, що договір не є публічним, а належить до вільних договорів. Слід вказати, що безпосередньо у ЦК міститься вказівка на публічний характер договорів роздрібної кугивлі-продажу (ч. 2 ст, 698), прокату (ч. З ст. 787 ЦК), побутового підряду (ч. 2 ст. 865 ЦК), перевезення транспортом загального користування (ч. 2 ст. 915 ЦК), зберігання на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування (ч. З ст. 936 ЦК), банківського вкладу, вкладником за яким є фізична особа (ч. 2 ст. 1058 ЦК). Сенс виокремлення публічних договорів полягає у тому, що до них застосовуються наступні спеціальні правила, які не поширюються на вільні договори. По-перше, умови такого договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. По-друге, підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, якщо інше не встановлено законом. По-третє, підприємець, за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необгрунтованої відмови - він має відшкодувати збитки, завдані нею споживачеві. Необгрунтованою слід вважати відмову у випадках, коли суб'єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості. По-четверте, при укладенні та виконанні публічного договору сторони (як суб'єкт підприємницької діяльності, так і його контрагент) повинні виконувати обов'язкові для них правила, встановлені актами цивільного законодавства у формі, наприклад, типових умов окремих видів публічних договорів.
Умови публічного договору, які не відповідають правилам, обов'язковим для сторін при його укладанні і виконанні, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є нікчемними (ч. 6 ст. 633 ЦК). Нікчемність окремої умови публічного договору не має наслідком недійсності договору в цілому, якщо можна припустити, що договір був би вчинений і без включення до нього такої умови (ст. 217 ЦК).
Залежно від способу укладення договори поділяються на взаємоузгоджені договори та договори приєднання.
При укладенні взаємоузгодженого договору його умови встановлюються (розробляються) усіма його сторонами.
Договором приєднання згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, котрий може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору.
Отже, головною особливістю договору приєднання є встановлення умов договору однією стороною шляхом розроблення нею формуляра або іншої стандартної форми і неможливість другої сторони запропоновувати свої умови договору.
Використання стороною-розробником формулярів або інших стандартних форм, з одного боку, є зручним і доцільним у випадках здійснення нею значного кола однакових (стандартних) дій, пов'язаних з наданням контрагентам послуг, зокрема, у сфері банківського обслуговування, перевезення пасажирів, побутового підряду, прокату в значних обсягах. До речі, ЦК в останньому випадку прямо вказує на те, що договір прокату є договором приєднання (ч. 2 ст. 787 ). З другого боку, цей договір для сторони, що до нього приєднується, може бути певною мірою небезпечним не тільки тому, що вона не може впливати на зміст договору, а й через можливість зловживання другою стороною наданим їй правом щодо розроблення і використання формуляра або іншої стандартної форми.
Саме тому закон передбачає певні гарантії захисту прав сторони, що приєдналася до договору, шляхом надання їй права вимагати зміни або розірвання договору приєднання у випадках, якщо: сторона цим договором позбавлена прав, які звичайно мала; даний договір виключає або обмежує відповідальність сторони, що розробила формуляр або іншу стандартну форму; цей договір містить інші умови, які явно обтяжливі для сторони, що приєдналася до нього. При цьому сторона, яка приєдналася до договору, зобов'язана довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б вказаних умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору (ч. 2 ст. 634 ЦК). З урахуванням особливостей підприємницької діяльності, зокрема її ризикового характеру, закон встановлює певні особливості здійснення вказаного права на зміну або розірвання договору приєднання, укладеного особою при здійсненні нею підприємницької діяльності. Суть їх полягає у тому, що сторона, яка розробила і використала формуляр або іншу стандартну форму, може відмовити у задоволенні вимог щодо зміни або розірвання договору, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору (ч. З ст. 634 ЦК).
Залежно від того, хто може вимагати виконання договору, останні поділяються на договори, що укладаються на користь їх учасників, та договори на користь третьої особи.
Значна більшість договорів є такими, що укладаються на користь сторін; і право вимагати їх виконання належить лише сторонам договору.
Договором на користь третьої особи є той, у якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, котра встановлена або не встановлена у договорі (ч. 1 ст. 636 ЦК). Прикладом такого договору є договір страхування, укладений страху-
92
Розділ VIII
ЗАҐАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОГОВІР
93
вальником зі страховиком на користь третьої особи (вигодонабу-вача), за яким страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату вигодонабувачеві у разі досягнення ним певного віку або настання іншого страхового випадку (ст. 985 ЦК).
За загальним правилом, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору, виконання договору може вимагати як особа, що його уклала, так і третя особа, на користь якої його укладено. У тих випадках, коли за договором на користь третьої особи остання вимагає його виконання, боржник може висувати проти такої вимоги будь-які заперечення, що випливають з договору, які він міг би висунути, якби ця вимога була пред'явлена не третьою особою, а кредитором, котрий уклав даний договір.
Виникнення у третьої особи права вимагати виконання договору є тією ознакою, що відрізняє договір на користь третьої особи від договору про виконання третій особі, за яким третя особа отримує виконання, але не має права вимагати його виконання, якщо боржник ухиляється від виконання. Тому, наприклад, при укладенні особою договору купівлі-продажу з торговельною організацією подарунку, що має бути врученим третій особі, у останньої не виникає права вимоги щодо виконання договору, яке належить лише кредиторові, що уклав цей договір.
Оскільки наданим третій особі правом вимоги щодо виконання договору, укладеного на її користь, вона може як скористатися, так і відмовитися від нього, Цивільний кодекс у ч. З та ч. 4 ст. 636 закріплює два принципових правила, суть яких полягає у наступному. По-перше, якщо третя особа виразила намір скористатися своїм правом, то з цього моменту сторони договору не можуть розірвати або змінити його без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором чи законом. По-друге, при відмові третьої особи від права, наданого їй за договором, сторона, яка уклала договір, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору. Так, при укладенні договору банківського вкладу на користь третьої особи остання набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими вимогами. До цього моменту особа, що уклала договір, вправі сама користуватися усіма правами вкладника, у тому числі й правом на розірвання або зміну договору. Якщо ж особа, на користь якої зроблено вклад, відмовиться від нього, особа, котра уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або переведення його на своє ім'я (ст. 1063 ЦК).