139. Негативний аудиторський висновок.

Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Під час підготовки негативного аудиторського висновку доречні такі висловлення: "не задовольняє вимог", "перекручує дійсний стан справ", "не дає справжнього уявлення", "не відповідає", "суперечить".

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він має дати опис усіх суттєвих причин своєї непевності й незгоди. Ці причини необхідно коротко висловити в окремому розділі висновку до того розділу, де аудитор дає негативну оцінку або відмовляється від аудиторського висновку. У цьому розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, в якому наводиться опис цих моментів. В останніх розділах аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності й повноти фінансової звітності.

Якщо аудитор дійшов висновку, що помилки і шахрайство є істотними на рівні фінансової звітності підприємства і не можуть бути зроблені виправлення звітності, то йому слід дати аудиторський висновок негативного характеру або відмовитися від висновку.

Якщо аудитор шляхом отримання необхідних доказів дійшов висновку, що помилки чи шахрайство є істотними на рівні фінансової звітності підприємства і вже сталися або існує значна ймовірність їх існування, він повинен дати негативний аудиторський висновок або відмовити в наданні аудиторського висновку про фінансову звітність підприємства, враховуючи визначену під час аудиту серйозність перевірки.

140. Відмова аудитора від надання аудиторського висновку.

Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Якщо аудитор не має можливості на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства, він дає відмову від надання аудиторського висновку. Будь-яка реальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня непевності або незгоди.

141. Інформаційне забезпечення аудиту фінансової звітності.

Інформаційне забезпечення аудиту – систематизована сукупність достатньої і доречної інфо, яка може бути використана в процесі аудиту для досягнення поставленої мети і вирішення завдань.

-законодавче

-нормативно-довідкове

-організаційне

-договірне

-спеціалізовані методичні та розпорядчі матеріали підприємства

-фін інфо попередніх і поточних періодів та інфо перспективнго характеру.

Класифікація інфо,яка викорстовується аудитором за її джерелами:БО, оперативний, статистичний, статутні документи, планові дані, документація попередніх перевірок, матеріали інвентаризації активів і пасивів, ін дані (свідоцтво про держ реєстрацію, доки повязані з приватизацією, реструктуризацією, перевірок з боку банків, бланки суворої звітності...)

Проф Білуха пропонує таку класифікацію:

-законодавча - закони і постанови, які прийняла Верховна Рада України, Укази Президента України, постанови уряду та інші законодавчі акти, що регулюють питання господарської діяльності суб'єктів аудиторського контролю

-планова - з перспективних і поточних планів, які розробляють безпосередньо на суб'єкті аудиторського контролю. (бюджети реалізації і витрат, прибутків та ін.)

-технологічна - ідомості про технологію виробництва, технічні й технологічні умови експлуатації обладнання і технологічних ліній, технічні умови якості та ін (ехнічна і проектно-технологічна документація, паспорти та ін.)

- організаційно-управлінська - установчі документи суб'єкта аудиторського контролю, накази і розпорядження керівника, посадові інструкції та ін

- фактографічна інформація характеризує об'єкти аудиту на основі даних, що відображені у первинних документах, облікових регістрах, бухгалтерській і статистичній звітності.