149. Мета, завдання та джерела інформації аудиту товарів.

Аудит – це перевірка публічної бухг. звітності, обліку, первинних документів та іншої інф-ї щодо фін.-госп. д-сті суб’єкта госп-ння з метою формування висновків про його реальний фін. стан. Методологічні основи формування в БО інф-ї про готову прод-ю визначаються П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати». Законо­давчі документи: ЗУ «Про БО та фін. звітність в Україні», План рахунків БО активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій П і організацій”, Інструкція «Про застосування планів рахунків БО...», П(С)БО 9 «Запа­си». Основними завданнями ауди­ту є встановлення правильності і достовірності відображення у звітності фактичної виручки від реалізації робіт (послуг) та фактичних витрат на вир-о і реал-ю прод-ї, формування фін. результатів, з'ясування правильності визна­чення виробничої с.в. готової прод-ї. Джерелами інформації є: баланс П, звіт про фін. результати та їх викор-ня, журнали 1, 2, 3, 4, 5, 5^а, 6 (у ра­зі використання журнальної форми бухг. записів), пер­винні документи з відпуску готової продукції зі складу, банківські виписки про рух коштів на поточному рахунку, касові звіти з при­кладеними прибутково-видатковими документами в оплату рахун­ків, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції та ін. Особлива увага приділяється перевірці правильності відобра­ження у відомості № 31 даних первинних документів з відванта­ження готової продукції. Перевіряється, чи всі суми включені у відомість. Якщо має місце невідповідність, аудитор установлює її причини. Правильність записів у рахунках постачальників перевіряєть­ся за накладними та за платіжними документами на відпуск про­дукції (товарів, робіт та послуг). Під час перевірки рахунків з'ясовується, чи має місце завищення або заниження цін або сум торговельних націнок на продукцію. Аудитор аналізує суми безоплатно отриманих товарів. При цьому необхідно враховувати, яка їх сума включається до об'єкта оподаткування на прибуток. Ретельного аналізу потребує операція зі списання готової про­дукції (товарів), перевіряється правомірність списання та відо­браження результатів на рахунках БО. Аудитори використовують різні методи факт. і документального контролю. Доцільно застосовувати нор­мативний методичний прийом перевірки, порівняння, арифметичні підрахунки, зустрічні перевірки та ін.

150. Мета, завдання та джерела інформації аудиту дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість – це сума забор-гованості дебіторів підприємству на певну дату.Нормативні документи : ЗУ «про бух. Облік і фін звітність україни», ПСБО 1,2,3,4, 10,15,16, план рахунків.Основні завдання:

-Перевірка стану внутрішнього контролю ДЗ на підприємстві;-Перевірка первинної документації, наявності та правильності оформлення документів, що є підставою для відображення ДЗ;Перевірка наявності простроченої заборгованості та встановлення реальної ДЗ;-Перевірка відображення списання ДЗ строк позовної давності якої минув;

-Перевірка достовірності залежно від прийнятого методу визначення реалізації, відображення в обліку ДЗ;-Проведення оцінки синтетичного та аналітичного обліку

Інформаційна база проведення аудиту дебіторської заборгованості:

-Первинні документи (договори, рахунки фактури, накладні, касові ордери, виписки банку)

-Регістри аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з дебіторами

-Головну книгу

-Форми бух. І фін. Звітності

-Акти проведених звірок

-Відповідну документацію щодо претензійно-позовних справ

Основні порушення:

-Зарахування отриманих сум ДЗ на погашення заборгованості невідповідних дебіторів

-Арифметичні неточності

-Невідповідність відображених операцій в аналі-тичному і синтетичному обліку

-Відображення в обліку ДЗ за неіснуючими чи нетоварними операціями та розрахунками з фіктивними клієнтами

-Збільшення ДЗ внаслідок списання на неї нестач і крадіжок

Осн. метод визначення реальності та обґрунтованості сум ДЗ, що відображені на рах., є інвентаризація. Тому саме з аналізу матеріалів проведеної інвентаризації, починається перевірка стану розрахунків.ДЗ обліковується за факт Сб і визнання її залежності від принципу нарахування. А саме:незалежно від оплати в момент відображення продукції, передачі послуг чи права власності на них, підприємство показує отримання доходу, а в разу відсутності оплати – одночасно і ДЗ. Тому перевірка методики списання безнадійних боргів і створення резерву сумнівних боргів зазначеної в ПСБО 10, допомагає визначити правильність оцінки ДЗ. Необхідно перевіряти залишки за рах 38 «резерв сумнівних боргів» з даними, що відображені в балансі.