107. Сутність аналітичних процедур та їх види.

Аналітичний огляд та аналітичні процедури, а також методи вивчення та узагальнення є одними зі специфічних методів аудиту. Аналітичні процедури застосовуються для отримання розуміння суб’єкта господарювання і для оцінки ризиків. Аналітичні процедури застосовуються у 3-х аспектах: *процедури перевірки по суті; *виявлення та дослідження незвичайних статей; *на стадії завершення аудиту.

Аналітичні процедури (МСА 520) включають аналіз суттєвих коефіцієнтів та тенденцій, включаючи наступне вивчення відхилень та взаємозв’язків, які узгоджуються з іншою значимою інформацією або які мають відхилення від прогнозованих сум.

Види аналітичних процедур:

1порівняння даних клієнта і даних в цілому по галузі;

2порівняння даних клієнта з аналогічними даними за попередній період;

3порівняння фактичних даних клієнта з результатами, які очікував клієнт;

4порівняння даних клієнта з результатами, які очікував аудитор;

5порівняння даних клієнта у бухгалтерських звітах із іншою фінансовою не бухгалтерської інформацією.

Аналітичні процедури можуть використовуватись за такими напрямами:

використ. для оцінки ризиків і для оцінки суб’єкта господарювання та його середовища;

використ. як процедури перевірки по-суті, якщо вони більш ефективні ніж детальні тести, та для зменшення ризику суттєвого викривлення;

для загального огляду фінансових звітів наприкінці аудиту.

108. Сутність методів запиту та підтвердження.

Хар-ка – «методу підтвердження»

Управлінський персонал несе відповідальність за достовірне подання фінансових звітів, які відображають характер та діяльність суб'єкта господарювання. Пояснюючи, що фінансові звіти справедливо й достовірно відображають (або подають достовірно, в усіх суттєвих аспектах) відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, управлінський персонал явно чи неявно робить твердження щодо визнання, оцінки, подання різних елементів фінансових звітів та розкриття пов'язаної з ними інформації. Аудиторові слід достатньо докладно використовувати твердження щодо класів операцій, залишків на рахунках та подання й розкриття інформації для формування основи для оцінки ризиків суттєвого викривлення, планування та виконання подальших аудиторських процедур. Аудитор використовує твердження під час оцінювання ризиків, розглядаючи різні типи потенційно можливих викривлень, які можуть відбутися, і таким чином плануючи аудиторські процедури у відповідь на оцінені ризики. Твердження, які використовує аудитор, поділяються на такі категорії:

а)твердження щодо класів операцій та подій за період, що перевіряється: iнаявність: операції та події, які відображені в звітності, відбулися та стосуються суб'єкта господарювання повнота: відображені всі операції та події, які мають бути відображені в звітності; точність: суми та інші дані, які стосуються відображенихв звітності операцій та подій, відображені належним чином; відсічення: операції та події відображені у відповідному звітному періоді;операції та події відображені на відповідних рахунках;

б)твердження про залишки на рахунках на кінець періоду

існування: активи, зобов'язання та частки участі в капіталі існують; i права і зобов'язання: суб'єкт господарювання утримує чи контролює права на активи, зобов'язання є зобов'язаннями суб'єкта господарювання; повнота: відображені всі активи, зобов'язання та частки участі в капіталі, які мають бути відображені в звітності; іу) оцінка вартості та розподіл: активи, зобов'язання та частки участі в капіталі включені в фінансові звіти у відповідних сумах та будь-які остаточні коригування оцінки вартості та розподілу відображені в звітності відповідним чином;

в) твердження про подання та розкриття інформації:і) наявність та права й зобов'язання: події, операції та інші питання, інформація про які розкрита, відбулися та стосуються суб'єкта господарювання; ii) повнота: включено розкриття всієї інформації, яка має бути включеною в фінансові звіти; iii)класифікація та зрозумілість: фінансова інформація подана та визначена відповідним чином і розкриття інформації чітко сформульоване; іу) точність та оцінка вартості: фінансова та інша інформація розкрита достовірно й у відповідних сумах.

Аудитор може використовувати твердження так, як наведено вище, або висловлювати їх іншим чином за умови охоплення всіх наведених вище аспектів. Наприклад, аудитор може обрати поєднання твердження про операції та події з твердженнями про залишки на рахунках. Ще один приклад: може не бути окремого твердження, пов'язаного з відсіченням операцій та подій, якщо твердження щодо наявності та повноти містять належний розгляд відображення операцій в правильному обліковому періоді.

«запит-надсилання листа»

Запит - це процес звернення за інформацією, як фінансовою, так і нефінансовою, до обізнаних осіб суб'єкта господарювання або поза його межами. Запит - це аудиторська процедура, яка широко застосовується в ході аудиторської перевірки та часто доповнює виконання інших аудиторських процедур. Запити можуть бути різного роду: від офіційних письмових запитів до неофіційних усних запитів. Оцінювання відповідей на запити є невід'ємною частиною процесу запиту.

Укладанню договору може передувати обмін листами між аудитором та клієнтом. Лист-пропозиція (лист-запит)аудитора підтверджує його згоду з поставленим завданням, і масштабом аудита й може містити положення, які стосуються меж відповідальності аудитора перед клієнтом, форми подання звіту аудитора та його висновків, та інші моменти, про які аудитор вважає необхідним домовитися до початку перевірки. Надсиланню листа-пропозиції може передувати етап обстеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, якщо аудитор вважатиме за необхідне проведення такого обстеження.

Після обміну листами та на їх основі складається договір на проведення аудиту. Листи можуть бути невід'ємною складовою частиною або додатком до договору, якщо це буде обумовлено умовами договору.