121. Помилки а облікових записах і документах та їх види.

При виконанні записів, пов'язаних з відображенням господарським операцій або складанням звітів, можуть бути допущені помилки - від описок до неправильних кореспонденцій рахунків.

Помилка — ненавмисне перекручення фінансової інформації внаслідок арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності майна, вимог і зобов'язань.

Причини помилок різні: втома, недбалість працівника, несправність техніки тощо.

Виділяють наступні види помилок:

1. Локальні (коли перекручення інформації тільки в одному обліковому регістрі, наприклад: неправильно поставлена дата).

2. Транзитні (коли помилка автоматично проходить через декілька облікових регістрів, наприклад: перекручування запису суми в Журналі реєстрації, призводить до помилок на рахунках в оборотній відомості і на балансі).

Найчастіше помилки можуть виникати:

1.У тексті операції, що призводить до складання неправильної корреспонденції рахунків.

2.При записах сум (неправильне застосування методу подвійного запису, наприклад: записавши суму в дебет першого рахунку, бухг. забуває записати її в кредит іншого рахунка і навпаки).

Найбільш характерними помилками в процесі відображення господарських операцій на рахунках є: описки, числові помилки, помилкові кореспонденції рахунків, порушення взаємозв'язку синтетичних рахунків з аналітичними, недотримання методу подвійного запису, помилкові оцінки і таксування тощо.

У бухгалтерському обліку існують документи, в яких виправлення не допускаються. Це банківські та деякі касові документи. (Прибутковий і видатковий касові ордери).

Для виправлення помилок в інших бухгалтерських документах існують різні способи. Законом про бухгалтерський облік передбачено три способи виправлення помилок:

- Метод коректури;

- Метод додаткових проводок;

- Метод «червоного сторно», або метод негативних чисел.

Метод коректури застосуються в тих випадках, коли помилка не зачіпає кореспонденцію рахунків або коли вона швидко виявлена ​​і не позначилася на підсумках облікових записів.

Суть даного методу полягає в тому, що помилкове число або сума закреслюється тонкою лінією таким чином, щоб під закресленим можна було прочитати написане. Після цього зверху або збоку (на полях) пишеться правильне число, а внизу аркуша робиться запис із застереженням про зміст наступного змісту: «Виправленому вірити. Виправлено (число прописом) на число (прописом) ». Ставиться дата виправлення помилки і завіряється підписом особи, зробив виправлення. Вносити виправлення може особа, яка склала документ, або його начальник.

Як правило, цей метод використовується у пояснювальних записках до бухгалтерських балансів або в довідках бухгалтерії.

Метод додаткових проводок застосовується в тих випадках, коли при правильно обраній кореспонденції рахунків сума операції применшена (перебільшена).

Суть цього методу полягає в тому, що при виправленні помилки роблять додаткову проводку за тими ж рахунками, тобто в тій же кореспонденції, на суму різниці між правильною цифрою і тієї, яка записана.

Метод «червоного сторно» або метод негативних чисел, застосовується в тих випадках, коли в облікових записах вказана неправильна кореспонденція.

При виправленні такої помилки неправильна запис повторюється за тими ж рахунками, тобто повторюється неправильна кореспонденція в тій же сумі, тільки червоним кольором, який означає заперечення в бухгалтерському обліку. Після цього звичайним чорнилом відбивається запис за відповідними рахунками у відповідній сумі.

Виправлення помилок в бух. звітності проводиться у тому звітному періоді, в якому було виявлено помилки. Виправлення помилок. Які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідного порівняльній інформації у фін. звітності