94. Методика регулювання аудитором загального аудиторського ризику.
Визначення величини аудиторського ризику є важливим для аудитора. Разом з тим у світі не існує загальноприйнятої методики його визначення, як не існує і науково обґрунтованих підходів до його оцінки.
Аудитори використовують два основних методи оцінки аудиторського ризику:
оціночний (експертний, інтуїтивний);
кількісний.
За першим методом аудитор шляхом виконання окремих процедур оцінює його складові оцінками “низький” — “високий”. Потім залежно від комбінацій складових оцінок визначається загальна оцінка аудиторського ризику.
Другий
метод передбачає оцінку як складових
аудиторського ризику, так і його
загального рівня в діапазоні від 0 до
1, або від 0 до 100 % за формулою (факторною
моделлю):
де АР — загальний ризик аудиту; ВР — властивий ризик; РК — ризик контролю; РН — ризик невиявлення.Наведена модель є простою, але вона дозволяє зрозуміти суть аудиторського ризику. Разом з тим визначити цю величину за допомогою даної моделі досить складно. Найчастіше аудитори встановлюють спочатку величину аудиторського ризику (АР), потім визначають величину властивого ризику і ризику контролю, для того щоб визначити прийнятну величину ризику невиявлення і спланувати необхідні аудиторські процедури.
Незважаючи на те, що можуть зустрітись ситуації, за яких ВР = 0 або РК = 0, аудитор не може відмовитись від проведення аудиторських процедур, хоча за формулою АР в обох випадках теж буде дорівнювати нулю.
95. Поняття суттєвості інформації в аудиті.
Згідно МСА 320 «Суттєвість в аудиті» інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може впливати на економічні рішення користувачів, які приймаються на підставі данних фін.звітів. Існує 3 рівні суттєвості помилок :
1 рівень – помилки, суми яких є настільки незначними, що не можуть вплинути на недостовірність звітності і на ек. рішення користувачів(як правило аудитор надає безумовно позитивний висновок).
2 рівень – помилки, що можуть дещо вплинути на прийняття рішення користувачами інформації, але ці неточності стосуються окремих не ключових статей фін.звітності, а звітність в цілому відображає реальний стан справ на підприємстві(аудитор надає умовно-позитивний аудиторський висновок).
3 рівень – ті, які ставлять під сумнів достовірність, об’єктивність, повноту і законність всієї звітності в цілому і виправляти які керівник відмовляється(негативний аудиторський висновок)
Оцінка суттєвості: якісна – незаконні виплати, невірні записи(пропуск записів); недотримання мінімального рівня певних фінансових показників; відношення керівників до достовірності звітності. Кількісна – 1) у абсолютній величині (грн); 2) відносна величина суттєвості (%) : щодо бухгалтерського балансу, щодо звіту про фінансовий результат.
96. Етапи (стадії) проведення аудиту.
Етапи ауд перевірки:1 Підготовчий: не пізніше червня, липня. - провести загальне знайомство з підприємством; - зробити загальну оцінку системи внутр контролю; - оцінити ризик і суттєвість; - укладання договору і листа-зобовязання; - призначення групи аудиту, керівника; - встановити строки; - методи і підходи до ауд перевірки; - планування(план і програма аудиту). 2 Проміжний: кін вересня, жовтень - детальне тестування системи внутр контролю; - перевірка дотрим бухг принципів; - аналітична оцінка статей звітності за 9 місяців; - за потреби внесення коректив до плану і програми перевірки. 3 Етап фізичної перевірки: жовт, лист,грудень - контроль результатів інвен-таризації; - перевірка реальної наявності активів п-ва; - встановити належність цих активів; - переко-натись у правильності проведення інвентаризації (інструкція про провед. інвент)
4 Аудит статей звітності(основний):кін січня-квітень - детальна перевірка кожного показника фін.звітності; - аналіт огляд всього року; - визнач динаміки розвитку; - коригув. на рахунках; - проміжні звіти по фін звітності5 Заключний:- оцінити можливість безперервності діяльності п-ва; - оцінити можливість впливу подальших подій на п-во; - лист-підтвердження; - ауд звіт; - ауд висновок; - рекомендації п-ву щодо подальшої д-ті; - присутність аудитора на заг зборах акціонерів(аудитор не коментує д-ть керівництва, лише показники); - передача робочих документів аудитора у архів ауд фірми.