70. Сутність принципу професійної етики "незалежність".

Фундамент. принципи професійної етики бухг-рів і аудиторів розроблені Міжнародною федерацією бухгалтерів у Кодексі етики проф..бухгалт-в.

Тескт Кодексу поділяється на три частини: чатсина А-стосується всіх професійних бухгалтерів, частина Б-проф-х бухгалт-в-практиків(в т.ч.аудиторів), част.В-штатних проф.-х бухгалтерів.

Принцип Незалежність (розписано у частины Б Кодексу)— аудитор має бути професійно незалежним до суб’єкта підприємницької діяльності, що перевіряється (не мати прямих родинних стосунків та майнових інтересів до суб’єкта перевірки).

Згідно Концептуальної основи незалежність вимагає: а)незалежної думки: така спрямованість думок, яка дає можливість надати висновок без будь-якого впливу, який може ставити під загрозу проф..судження, і діяти чесно, з об*активністю та проф.-м скептицизмом; б)незалежність поведінки: уникнення фактів та обставин, настільки суттєвих, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію, у т.ч.вжиті застережні заходи, обґрунтовано дійшла б висновку, що чесність, об*єкт-сть чи проф.-й скептицизм фірми або члена групи з надання впевненості перебувають під загрозою.

71. Особливості додержання принципів об'єктивності та незалежності при наданні аудиторських послуг.

Незалежність - аудитор має бути професійно незалежним до суб'єкта підприємницької діяльності, що перевіряється (не мати прямих родинних стосунків та майнових інтересів до суб'єкта перевірки).

Об'єктивність - аудитор має бути справедливим, компетентним, старанно надавати аудиторські послуги, відповідати рівню професійних знань, який би не викликав сумніву у клієнта щодо професіоналізму наданих йому послуг.

З метою дотримання принципу незалежності забороняється проводити аудитором: а)який має прямі родинні відносини з керівництвом клієнта; б)який має особисті інтереси на цьому підприємстві – клієнті; в)якщо аудитор є членом керівництва або засновником підприємства; г)якщо аудитор є працівником підприємства чи дочірної структури.

При перевірці підприємства аудитор повинен оцінити наявність прямої чи непрямої фінансової зацікавленості. Пряма фінансова зацікавленість аудитора виникає якщо аудитор має право власності на майно цього підприємства, володіє значним пакетом акцій і т.д. Непряма – наявність непрямого права власності при тісних, але безпосередніх відносинах аудитора з підприємством. Сума гонорару аудитора не повинна залежати від результатів перевірки, а лише від його навичок та знань, рівня підготовки і досвіду, витраченого часу, ступені відповідальності. Строк співробітництва повинен здійснюватися не більше 7 років. Через 7 років аудитор змінюється на іншого. Перший аудитор може повернутися через 2 роки.

Аудиторам не рекомендується одночасно обслуговувати конкуруючих фірм. Не рекомендується також одночасно надавати аудиторські послуги і виконувати аудиторську перевірку.

Є два підходи до незалежності: незалежність думки, незалежність поведінки аудитора. Потрібно уникати фактів та обставин, які б ставили під сумнів незалежність аудитора.

Існують основні загрози незалежності аудитора: *загроза власного інтересу – фінансовий інтерес, отримання позики, загроза втрати завдання, майбутнє працевлаштування, умовні гонорари; *загроза власної оцінки – якщо аудитор раніше працював на підприємстві; *загроза захисту – якщо аудитор виконує роль адвоката підприємства; *загроза тиску – загроза зміни аудитора; тиск, що зменшує обсяг робіт і зменшує гонорар аудитора; загроза через незгоду з обліковими принципами підприємства.

Професійна незалежність аудитора – аудитор повинен бути абсолютно незалежним у виборі клієнтів; у плануванні перевірки; визначені методів і прийомів аудиту; обсягів й об’єктів дослідження; отримані доступу до необхідної інформації.

Об’єктивність аудитора може бути поставлена під загрозу: *існує значна сума простроченої плати за надані послуги; *якщо порушено судовий позов між аудиторською фірмою та клієнтом; *наявність на аудитора тиску третіх сторін; *прийняття надмірної гостинності.

Для зменшення загроз незалежності та об’єктивності застосовуються 3 види застережних заходів: 1)Заходи, встановлені професійним органом та законодавством. 2)Заходи, встановлені на підприємствах клієнтів; 3)Заходи самої аудиторської фірми.