92. Ризик не виявлення помилок аудитором та його визначення.

Аудиторський ризик (ризик аудиту) — це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.Ризик аудиту має три складових частини:

властивий ризик (ВР);ризик, пов’язаний з невідповідністю функціо-нування внутрішнього контролю (РК), це:ризик неефективності системи внутрішнього конт-ролю (РВК);ризик неефективності системи бухгалтерського обліку (РСО);ризик невиявлення помилок та перекручень (РН):ризик аналітичних процедур (РАП);ризик тестування деталей (ризик вибірки та невибірковий ризик) (РТД).

Ризик невиявлення помилок полягає в тому, що аудиторські процедури підтвердження не завжди можуть виявити помилки, які існують у залишку на певному рахунку або в комплексі з перекрученнями в інших залишках бухгалтерських рахунків чи операцій.

Ризик системи внутрішнього контролю та властивий ризик не залежать від аудитора. Вони є результатом діяльності клієнта незалежно від проведення аудиту. На відміну від цих двох складових загального аудиторського ризику, ризик невиявлених помилок є наслідком виконаної аудитором роботи. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тобто він визначає ступінь якості своєї діяльності.

Таким чином, ризик невиявлення безпосередньо пов'язаний з проведенням незалежних процедур перевірки. Здійснені аудитором оцінки невідповідності внутрішнього контролю і оцінка внутрішнього ризику впливають на характер, строки і обсяг процедур, які виконуються аудитором з метою зменшення ймовірності невиявлення помилок і перекручень і доводять ризик аудиту до прийнятого рівня. Певний ризик невиявлення помилок існує завжди, навіть коли аудитор перевірить 100 % залишків за рахунками або всі види операцій, тому що більша частина аудиторських доказів має більш запевнюючий (аргументний), ніж підсумковий характер.

Отже, аудитор має зробити все можливе (провести аудиторську перевірку так, щоб це давало йому найбільшу вірогідність виявлення суттєвих помилок), аби звести ризик невиявлення помилок до мінімуму. Цього можна досягти, проводячи більшу кількість аудиторських процедур і правильно обравши спосіб одержання аудиторських доказів. Таким чином, якість проведення аудиту може значною мірою оцінюватися ступенем прийнятного аудиторського ризику.

93. Вплив аудиторського ризику та його складових на аудиторський процес.

Аудиторський ризик (ризик аудиту) — це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.

Ризик аудиту має три складових частини:

-властивий ризик (ВР);

-ризик, пов’язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю (РК), це:

-ризик неефективності системи внутрішнього контролю (РВК);ризик неефективності системи бухгалтерського обліку (РСО);ризик невиявлення помилок та перекручень (РН):ризик аналітичних процедур (РАП);ризик тестування деталей (ризик вибірки та невибірковий ризик) (РТД).

Властивий ризик — це здатність залишку на певному бухгалтерському рахунку або у певній категорії операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень по цих показниках у комплексі з перекрученнями по інших рахунках чи операціях, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю підприємства.

Оцінюючи розмір властивого ризику, аудитор визначає такі фактори:а) на рівні фінансової звітності:освіта і досвід за фахом керівництва, а також зміни складу керівництва;чесність керів-ництва; компетентність керівництва за певний період, тому що некомпетентність керівництва може вплинути на правильність підготовки фінан-сових звітів підприємства;неординарні обов’язки керівництва або значний вплив на них певних обставин,;характер діяльності підприємства

б) на рівні показників фінансових звітів і категорій операцій:показники фінансових звітів, на які можуть вплинути перекручення, наприклад, рахунки, що були раніше скориговані, або ті залишки по