172. Процедури аудиту дебіторської заборгованості.

Одним з найважливіших показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, є стан розрахунків з дебітЗавдання аудиту дебіторської заборгованості: - установлення реальності дебіторської заборгованості та простроченої заборгованості (за якою минув строк позовної давності); - перевірка правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув; - перевірка достовірності відображення в обліку дебіторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації; - перевірка правильності та обгрунтованості списання заборгованості; - дослідження правильності оформлення і відображення в обліку заборгованості за виданими авансами, пред'явленими претензіями. Джерела інформації для перевірки дебіторської заборгованості: - Реєстри синтетичного обліку і звітність (Баланс Ф-1, Головна книга). - Реєстри синтетичного й аналітичного обліку розрахунків (журнал № 3 від 3.1-3.6 відповідних машинограм за автоматизованого обліку). Первинні документи з обліку розрахунків (накладні, рахунки-фактури, касові та банківські документи, договори). Аудит розрахунків проводиться в кілька етапів. На першому необхідно встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою, на другому етапі розглядається дебіторська ікредиторська заборгованість, щодо якої минув термін позову, списаннязаборгованості та правильність ведення обліку.Спочатку перевіряють дані активу балансу за відповідними рахунками. Ці дані за рахунками 16, 36, 37, 38, 63 та ін. порівнюють з даними журналів та відомостей на певну дату (1-шечисло місяця).Після цього аудитор вивчає договори на поставку продукції, передбачену форму розрахунків, застосування попередньої оплати покупця продукції, зокрема плановими платежами, розрахунковими чеками, векселями, акредитивами, дорученнями, установлює, з чиєї ініціативи обрана невигідна для підприємства форма розрахунків і які заходи вживаються щодо поліпшеннясистеми розрахунків.Для отримання інформації про реальний стан дебіторської заборгованості можна надіслати листи-запити підприємствам-боржникам про звірку даних та самостійно провести зустрічні перевірки.Особливу увагу аудитор має зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що значиться на балансі як реальна, а насправді строки її стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущені, тому вона підлягає списанню на збитки. Аудитор мусить виявити причини безгосподарності, місце утворення збитківта винних за них осіб.З'ясовують, чи немає випадків приховування дебіторської заборгованості відбиттям в балансі вгорнутого сальдо замість розгорнутого. Під час вивчення цього питання розглядають такі рахунки: "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" тощо.

173. Процедури аудиту поточних фінансових інвестицій.

Аудит фінансових інвестицій.Відпов до П(с)БО2 “Баланс” фін інвестиції – це активи, які утримуються п-вом з метою збільш прибутку (%, дивідендів тощо), зростання вар-ті капіталу або ін вигод для інвестора. Фін вкладення здійсн з метою отримання сталого доходу та виявлення впливу на д-сть п-ва, що інвестується. Не всі вкладення капіталу є фін інвестиціями. Фін інвестув-я здійсн п-вом в таких осн-х формах:1).Внесення капіталу до статут-х фондів СП; 2).Внесення капіталу в доходні види грош інструментів; 3).Внесення к-лу в доходні види фондових інструментів (різні види ЦП,що обертаються на фонд ринку). Фін інвестиції поділ.на: а).довгостр (на період понад 1р та ті, що не можуть бути реалізовані вільно в будь-який момент): позикові та пайові. Довгостр інвестиції розгляд-ся як необ активи; б).поточні (строк погашення до року: еквіваленти грош коштів та ін пот фін інвестиції. Розгляд як пот активи. Джерела інфо:П(с)БО № 2, 12, 14, ЗУ “Про БО і ФЗ”; ПКО; виписки банку; акт прийм-передачі ОЗ; накладна на відпуск матеріалів та ін.; виправдовуючі доки; Книга обліку ЦП; довідки бухг-рії; реєстр;зв-ть;рах.14“Довгостр фін інвестиції”,34“Короткостр векселі одержані”, 35 “Пот фін інвестиції”; журнал-ордер № 3; ін. Осн напрями аудиту-перевірка: 1).прав-ті віднесення фін інвестицій до довгостр чи короткостр-х; 2).обгрунтованості віднес облігацій та векселів до довго- чи короткостр; 3).порядку віднес різниці між факт вит-ми та номін-ю вар-тю ЦП; 4).відображ дивідендів по акціям; 5).док-ня операцій; 6).прав-ть перерах в нац валюту ЦП, оплачених в ін валюті; 7).порядка фінансув витрат по зберіг-ню акцій та облігацій в банках; 8).існув-я акцій, переданих в заставу; 9).відпов-ть стр-ри портфеля ЦП та доків на їх придбання; 10).прав-ть відображ в обліку ЦП; 11).ведення АО по рах-ам (за видами довгостр фін вкладень та об’єктами інвестування;АО векселів – за кожним векселем; АО ощадних сертифікатів – по банках, що видали серт-ти; 12).прав-ть виплати періодичних доходів по купонним та безкупон облігаціям; 13).прав-ть виплати вар-ті майна при ліквідації п-ва; 14).порядок оплати ЦП при придбанні; 15).прав-ть відображ фін інвестицій в балансі; 16).прав-ть оцінки фін інвестицій (при придбанні, на дату балансу, при вибутті); 17).прав-ть кореспонденції рах-ів; 18).прав-ть переоцінки; 19).облік погашення і реал-ї фін інвестицій; 20).достовірність даних інвен-ції ЦП (прав-ть оформлення; реальність вар-ті; збереження ЦП – шляхом співставлення факт наявності з даними БО; своєчасне і повне відображ в БО отриманих доходів по ЦП), ін.