74. Законодавчи вимоги, що забезпечують додержання фундаментальних принципів професійної етики.

Фундамент. принципи професійної етики бухг-рів і аудиторів розроблені Міжнародною федерацією бухгалтерів у Кодексі етики проф..бухгалт-в.

Доцих принципів належать: - чесність (доброчесність), -об*активність, -професійна компетентність та належна ретельність, -– конфіденційність, - проф..поведінка.

Професійний бухгалтер повинен надавати професійні послуги згідно з відповідними технічними і професійними стандартами. Проф.бухг-ри зрбов*яз.ретельно і кваліфіковано виконув.інструкції клієнта або роботодавця тієї мірою, якою вони сумісні з вимогами доброчесності, об*єктивності, а у випадку профес-х бухг-в-практиків, -незалежності.Окрім того вони повинні дотримуватись технічних, професійних стандартів ,законодавчих вимог, що поширюють: МФБ (напр.., Міжнар.станд.ауд.), Рада з Міжн.станд-в б/о., профес-на орган-я МФБ або інший регулювальний орган, відповідне законодавство (наприклад, у Укр.це ЗУ«Про АД»)

Тескт Кодексу поділяється на три частини: чатсина А-стосується всіх професійних бухгалтерів, частина Б-проф-х бухгалт-в-практиків(в т.ч.аудиторів), част.В-штатних проф.-х бухгалтерів.

75. Основні принципи проведення аудиту фінансової звітності.

Аудит – це перевірка публічної бухг. звітності, обліку, первинних документів та іншої інф-ї щодо фін.-госп. д-сті суб’єкта госп-ння з метою формування висновків про його реальний фін. стан. Метою аудиту фін. звітності є висвітлення аудитором висновку про те, чи відповідає фін. звітність в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фін. звітів. За результатами аудиту складається аудит. висновок про реальний фін. стан суб’єкта госп-ння. Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності госп. ді-сті П, його активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат і фін.рез. Аудит фін. звітності проводиться за принципами, які наведені у П(С)БО “Загальні вимоги до фінансової звітності”: принцип автономності П (госп. одиниці): кожне П функціонує окремо від свого власника та ін. під-ств, тому рахунки П мають бути відокремлені від рахунків його власників, активи, зобов’язання власника не повинні відображатися в обліку та звітності П; принцип безперервності ді-сті: це припущення того, що П функціонує і буде функціонувати в майбутньому, власники П не мають наміру його ліквідувати чи продавати, тому госп. засоби включ-ся до балансу в оцінці за їх фактичною с/в, а не за ринковою ціною; принцип с/в (первісної, історичної вартості): в БО відображ-ся с/в засобів, а не їхня ринкова вартість, тобто в обліку і звітності оцінка активів здійснюється, виходячи з фактичних витрат на їх придбання або вир-во; принцип нарахування та відповідності Д і В: для визначення фін. рез. звітного періоду слід зіставити Д звітного періоду з В, які були здійснені для отримані цихД. Д і В визнаються і приймаються для визначення фін. рез. в момент їх виникнення, незалежно від часу отримання і сплати грошей; принцип постійності облікової політики: облікова політика повинна застосовуватись під-вом тривалий період і не менше 1 року. Зміни обраних методів обліку та оцінки мають бути обгрунтовані і докладно описані в додатку до фін. звітності; принцип періодичності (облікового періоду): визначає можливість і необхідність поділу безперервної ді-сті П на звітні періоди для складання необхідної звітності і виявлення результатів ді-сті; повнота виствітлення: звітність П повинна вміщати всю необхідну інф-ю для прийняття оптимальних упр. рішень.